
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Економічна теорія як наука
- •1. Виникнення та еволюція економічної думки
- •1. Виникнення та еволюція економічної думки
- •2. Предмет вивчення економічної теорії та її функції.
- •3. Методологія економічної теорії.
- •Основні фактори суспільного виробництва
- •Результативність суспільного виробництва
- •Ефективність суспільного виробництва
- •Основні форми власності
- •Необхідність та сутність роздержавлення та приватизації
- •Форми роздержавлення та приватизації
- •Механізм роздержавлення та приватизації
- •Форми роздержавлення та приватизації,
- •Форми розподілу доходів
- •Сімейні доходи та структура їх використання
- •Розподіл та перерозподіл доходів та продукту
- •Товар та його властивості
- •Сутність та функції грошей
- •Інфляція. Антиінфляційна політика держави
- •Типи та види ринків
- •Конкуренція як рушійна сила ринку. Методи конкурентної боротьби
- •Поняття та види монополії. Антимонопольна політика держави
- •Ринкова інфраструктура
- •Сутність та структура податкової системи
- •Структура банківської системи та її еволюція
- •Кредит та кредитна система
- •Форми організації підприємництва
- •Маркетинг та менеджмент у системі підприємництва
- •Підприємництво в апк
- •Безробіття та способи боротьби з нею
- •Причини та особливості української кризи
- •Виникнення та розвиток світового господарства
- •5. Інтеграція України в світове господарство
-
Основні фактори суспільного виробництва
Основними факторами суспільного виробництва є основні елементи економічної системи:1) виробничі сили, 2) техніко-економічні відношення, 3) організаційно-економічні відношення, 4) виробничі відносини, 5) господарчий механізм.
1) Матеріальне виробництво засноване на процесі праці, що вміщує три елементи: 1) праця людини, 2) предмети праці, 3) засоби праці.
Праця – то є свідома, цілеспрямована діяльність людей, в процесі якої вони змінюють зовнішню природу, регулюють та контролюють обмін речовин між людиною та природою.
Предмети праці – то є речовини природи, на які людина впливає в процесі праці при її обробці (сировина, енергоносії тощо).
Засоби праці – то є сукупність речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці. до них належать механічні засоби (машини, обладнання), а також інші матеріальні умови процесу праці ( будівлі, дорогі, канали, труби).
Таким чином, виробничі сили – то є вищеперелічені фактори (праця, предмети та засоби праці), що забезпечують перетворення речовин природи щодо потреб людей, які створюють матеріальні та духовні блага та визначають зростання продуктивності суспільної праці.
2) Технологічний спосіб виробництва формується в результаті взаємодії виробничих сил та техніко-економічних відносин, що визначаються рівнем розвитку техніки, вдосконалюються паралельно з нею та включають відносини спеціалізації, кооперування виробництва, його концентрації тощо.
3) Організаційно-економічні відносини вміщують в собі менеджмент, маркетинг, обмін виробничим досвідом тощо. Вони створюють організаційно-економічну форму розвитку виробничих сил і тому можуть сприяти їх прогресу або гальмувати його.
4) Виробничі відносини, або відносини власності, займають важливе місце в економічному житті суспільства. Вони мають багато аспектів: економічний, соціальний, правовий, політичний та психологічний. Найбільш важливим з них є економічний, при якому розрізняють кількісний та якісний аспекти.
Кількісний аспект власності вміщує будь-які об’єкти, що можуть належати яким-небудь фізичним та юридичним особам: засоби виробництва, готова продукція, земля, нерухомість, цінні папери, гроші, патенти, ліцензії тощо. Найбільш важливим об’єктом власності є засоби виробництва. В залежності від того, в чиїх руках вони є, формується відповідний суспільний спосіб виробництва. Останнім часом домінуючим об’єктом власності стає інформація, що надає своєму власнику суттєві переваги в отриманні доходу.
Якісний аспект власності – це відношення між людьми, підприємствами або державами с приводу присвоєння засобів виробництва, створеного продукту, цінних паперів тощо у всіх сферах суспільного відтворення ( у виробництві, обміні, розподілі та споживанні).
5) Господарчий механізм – це сукупність форм, методів та важелів використання економічних законів, вирішення протиріч суспільного способу виробництва та реалізації власності, що допомагає знайти оптимальне співвідношення між підсистемами тобто між виробничими силами, техніко-економічними, організаційно-економічними та виробничими відносинами. Двома основними елементами господарчого механізму є ринкові та державні методи управління економікою.