3. Методологія економічної теорії.

Методологічна база економічної теорії включає економічні поняття, категорії та закони.

Економічні поняття відображають ознаки предметів, явищ, процесів, що надає можливість відрізняти їх один від одного (наприклад: робітник, господарство, праця). Серед економічних понять виділяють економічні категорії, що відображають будь-які виробничі відносини або відносини власності (наприклад: найманий робітник, товар, капітал, акціонерне товариство тощо).

Економічні закони – це внутрішньо необхідні, стабільні, суттєві зв’язки між економічними явищами та процесами, а також між протилежними сторонами окремих явищ та процесів, їх елементами та властивостями. Всі економічні закони мають об’єктивний характер і належать до однієї з 4 груп законів:

1. загальні закони, що діють у всіх суспільно-економічних формаціях (наприклад: закон зростання продуктивності праці, закон економії часу),

2. особливі закони, що діють в декількох суспільно-економічних формаціях (наприклад: закон вартості, закон попиту та пропозиції діють з моменту появи товарного виробництва),

3. специфічні економічні закони, що діють тільки в рамках одного суспільного способу виробництва (наприклад: закон виробництва додаткового прибутку в капіталістичній формації),

4. частні економічні закони, що діють на одній зі стадій суспільного способу виробництва (наприклад: закон монополізації виробництва, що проявляється тільки на найвищій стадії розвитку капіталізму).

Економічна теорія спирається на різні методи, що використовуються у вивченні сутності явищ та процесів. Головними структурними ланками метода економічної теорії є:

1. філософські та загальнонаукові принципи (наприклад: принципи розвитку, протиріч, взаємодії, об’єктивності, аналізу та синтезу, системності тощо),

2. закони діалектики (наприклад: закон єдності та боротьби протилежностей, кількісно-якісних змін),

3. категорії діалектики (наприклад: кількість та якість, сутність та явище, зміст та форма),

4. закони та категорії самої економічної теорії (наприклад: закон вартості, закони грошового обігу, категорії вартість, гроші, прибуток тощо).

ТЕМА 2. СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО

1. Поняття суспільного виробництва

2. Основні фактори суспільного виробництва

3. Результативність суспільного виробництва

4. Ефективність суспільного виробництва

1. Поняття суспільного виробництва

Економічна система суспільства формується на базі суспільного виробництва та направлена на його розвиток.

Взагалі, суспільне виробництво представляє собою безперервний процес виробництва різних благ всіма членами суспільства на основі суспільного поділу праці, що вміщує в собі матеріальне та нематеріальне виробництво.

В свою чергу, матеріальне виробництво поділяється на виробництво матеріальних благ та матеріальних послуг, а нематеріальне виробництво – на виробництво нематеріальних благ та духовних цінностей.

Співвідношення між матеріальним та нематеріальним виробництвом із розвитком суспільно-історичного прогресу змінюється в сторону збільшення ваги сфери послуг та виробництва духовних цінностей. Це стає можливим за рахунок збільшення продуктивності праці в сфері матеріального виробництва та вивільнення частини робітників в цього сектору економіки.