- •Розділ II
- •2.Сигнали та завади, їх математичний опис.
- •2. 1. Сигнал зв’язку і його математична модель.
- •2.1.1.Класи сигналів.
- •2.1.2.Складні сигнали.
- •2.1.3.Неперервні, дискретні та цифрові сигнали.
- •2.1.4.Дискретні.
- •2.2 Елементи узагальненої спектральної теорії періодичних сигналів.
- •2.2.1.Ряди Фур’є.
- •2.2.2.Спектральна діаграма та спектр періодичного сигналу.
- •2.3 Спектральне представлення неперіодичних сигналів. Інтегральне представлення Фур'є
- •2.3.1.Фізична суть спектральної густини амплітуд.
- •2.4. Ряд і теорема в.0.Котельникова. Дискретизація неперервних сигналів. Ряд Котельникова.
- •2.4.1.Ряд Котельникова
- •2.4.2.Енергія сигналу, визначена через його значення в окремих точках.
- •2.4.3.Особливості застосування теореми Котельникова, Фізична суть і ще раз.
- •2.4.4.Теорема Котельникова в електрозв’язку, багатоканальний варіант (без).
- •2.5. Випадкові сигнали та завади. Основні поняття.
- •2.6. Флуктуаційний шум.
- •2.6.1.Обчислимо імовірність того, що випадкова величина матиме значення вище порогового u0
- •2.7. Числові характеристики сигналів та завад.
- •2.7.1.Енергетичні характеристики
- •2.7.2.Розрахунки середньої потужності за її спектром
- •2.7.3.Рівні сигналів та завад.
- •2.7.4.Динамічний діапазон і коефіцієнт амплітуди
- •2.7.5.Тривалість та ширина спектру сигналу (завади)
- •2.7.6.Розрізнимість сигналів
- •2.8. Інформаційні характеристики сигналів та завад
- •2.8.1.Вплив завад на характеристики системи електрозв'язку.
- •2.8.2.Коефіцієнт шуму в каналі зв'язку
- •2.8.3.Міра шуму
- •2.9. Первинні сигнали електрозв'язку
2.6. Флуктуаційний шум.
Флуктуаційний шум (ФШ) присутній у всіх каналах електрозв'язку, а його дію на сигнал розглянуто раніше (див співвідношення (1.4)).
Для обчислення вкладу флуктуаційних шумів на сигнал необхідно знати його статистичні характеристики. Оскільки ФШ створюється великою кількістю джерел з випадковими, неузгодженими коливаннями то, згідно з центральною граничною теоремою Ляпунова доведеною в 1907р., він є ергодичним, а отже стаціонарним випадковим процесом з гавсовою дзвінкоподібною функцією розподілу.
Густина ймовірності такого процесу
коефіцієнт, пов'язаний з норміровкою функції розподілу
m = М(х) - математичне сподівання;
- дисперсія;
- середньоквадратичне відхилення.
Влив величини середньоквадратичне відхилення на розподіл видно з графіка
m
x
Для флуктуаційного шуму m=M(х)=0, тому максимум спостерігається в точці х=0. Дисперсія - рівна середній потужності шуму. Середньоквадратичне відхилення шуму називають також ефективним значенням (рівнем) шуму.
Інтегральна функція розподілу.
де
- називається інтегралом імовірності або функцією Крампа.
Особливості даної функції:
а) непарна ф(- х) = -ф(х) ,
б)
Знаючи функцію розподілу р(х) легко знайти імовірність того, що випадкова величина x попаде в заданий інтервал
Дане співвідношення доводиться доповненням області інтегрування від до 0.
2.6.1.Обчислимо імовірність того, що випадкова величина матиме значення вище порогового u0
р(x > U0) = р(U0 < x < x2) = ( 1 – F(U0))
Так як F(U0) при U0 → ∞ різко наближається до одиниці то, вибираючи деяке велике значення порогу шуму U0, імовірність перевищення даного порогу різко прямує до нуля!
Дійсно для U0 = 1 віповідна ймовірність р = 0,16, для U0 = 3 буде р = 0,013, для U0 = 4 - р = 4·10 –5. Тобто шумове коливання практично не перевищує 3-х-кратний рівень ефективного середньоквадратичного значення шуму.
Для розрахунків значень функції Крампа можна користуватись (похибка до 5%) виразом
Ф(z) = 1 – 1,3·exp(–0,44 (z + 0,75)2 ).
Спектральна густина потужності шуму залежить від природи утворення і характеристик каналу зв'язку.
В більшості випадків спектральна густина флуктуаційного шуму постійна в інтервалі частот 0 ≤ f ≤ 1013 Гц ~ ∞.
Якщо випадкові процеси незалежні (як у випадку флуктуаційного шуму) то коефіцієнт кореляції "і" та "j" сигналів визначаються коефіцієнтом кореляції
Kij = = =
А з використанням “п” мірної функції розподілу
pn(x1...xn) =
буде добутком одномірних. Енергетичний спектр цієї функції не залежить від частоти, тому
Gx(f) = const = N0 0 ≤ f < ∞
Шум з такими характеристиками називають білим.
Якщо спектральна густина шуму постійна в області зміни сигналу (обмежені частоти), то шум називають квазібілим.
Поняття білого шуму – ідеалізація, в дійсності шум падає з ростом частоти, але в конкретних, обмежених спектром сигналу частот, його можна рахувати квазібілим.