- •Розділ II
- •2.Сигнали та завади, їх математичний опис.
- •2. 1. Сигнал зв’язку і його математична модель.
- •2.1.1.Класи сигналів.
- •2.1.2.Складні сигнали.
- •2.1.3.Неперервні, дискретні та цифрові сигнали.
- •2.1.4.Дискретні.
- •2.2 Елементи узагальненої спектральної теорії періодичних сигналів.
- •2.2.1.Ряди Фур’є.
- •2.2.2.Спектральна діаграма та спектр періодичного сигналу.
- •2.3 Спектральне представлення неперіодичних сигналів. Інтегральне представлення Фур'є
- •2.3.1.Фізична суть спектральної густини амплітуд.
- •2.4. Ряд і теорема в.0.Котельникова. Дискретизація неперервних сигналів. Ряд Котельникова.
- •2.4.1.Ряд Котельникова
- •2.4.2.Енергія сигналу, визначена через його значення в окремих точках.
- •2.4.3.Особливості застосування теореми Котельникова, Фізична суть і ще раз.
- •2.4.4.Теорема Котельникова в електрозв’язку, багатоканальний варіант (без).
- •2.5. Випадкові сигнали та завади. Основні поняття.
- •2.6. Флуктуаційний шум.
- •2.6.1.Обчислимо імовірність того, що випадкова величина матиме значення вище порогового u0
- •2.7. Числові характеристики сигналів та завад.
- •2.7.1.Енергетичні характеристики
- •2.7.2.Розрахунки середньої потужності за її спектром
- •2.7.3.Рівні сигналів та завад.
- •2.7.4.Динамічний діапазон і коефіцієнт амплітуди
- •2.7.5.Тривалість та ширина спектру сигналу (завади)
- •2.7.6.Розрізнимість сигналів
- •2.8. Інформаційні характеристики сигналів та завад
- •2.8.1.Вплив завад на характеристики системи електрозв'язку.
- •2.8.2.Коефіцієнт шуму в каналі зв'язку
- •2.8.3.Міра шуму
- •2.9. Первинні сигнали електрозв'язку
2.1.4.Дискретні.
Дискретними сигналами є сигнали, які характеризуються квантованими значеннями амплітуди (дискретні по амплітуді), або ж існують в певні моменти
часу (дискретні по часу).

Цифрові сигнали – це дискретні сигнали, в яких квантується рівень, як правило, рівномірно і дискретизується час – рівномірно. Вони найбільш завадостійкі (існує добра система корекції – відновлення).
2.2 Елементи узагальненої спектральної теорії періодичних сигналів.
Періодичний сигнал описується періодичною функцією:
де
Т>0,Т
О.
Відмітимо, що Т число
і
є основною характеристикою періодичного
сигналу.
Довільний
сигнал можна представити у вигляді
розкладу по ортонормованому базису
функцій
у
вигляді:
(1)
-невідомий
набір коефіцієнтів.
Знайдемо
.
Для цього домножемо на
і проінтегруємо :
,
Якщо
скористатись теоремою про можливість
заміни послідовностей виконання дій
,
що можливо при абсолютній збіжності
ряду, а також
oртонормованістю
базових функцій наперіоді
![]()
(2)
де
- символи Кронекера
Отримаємо

Отже, коефіцієнти однозначно пов’язані з сигналом та визначають його співвідношенням
(3)
Коефіцієнти
називають
узагальненими коефіцієнтами Фур'є.
В теорії
електрозв’язку широко використовують
розклади за ортонормованим базисом:
розклади по тригонометричним функціям
– ряд Фур’є, та розклади по функціям
Уолша типу
тобто в ряди типу В.А. Котельникова.
В реальних умовах електрозв’язку користуються обмеженим розкладом сигналу в ряд, замінивши на п, при цьому виникає деяке спотворення сигналу.
Для доведення достатньої точності відтворення функції за допомогою ряду Фур’є скористаємося розрахунком середньоквадратичного відхилення її точного значення та наближеного
В
силу ортогональності
та
члени
k>n пропадуть.
=
Скористаємося
можливістю заміни
![]()

Нерівність є очевидною, оскільки маємо інтеграл від додатньо визначеної функції.
Тоді
.
При
отримаємо
(4)
Формула (4) – відома як співвідношення Парсерваля.
Оскільки в лівій частині рівняння (4) записана енергія, що передається сигналом за період Т то співвідношення Парсельваля означає, що потужність сигналу (енергія) рівна сумі потужностей (енергій) усіх його складових компонент. Для реальних сигналів завжди можна вказати такий номер “n”, що 80 - 90% енергії сигналу знаходиться у вигляді, описаному виразом:
![]()
Величина втрати сигналу характеризується співвідношенням
(5)
В якості базових функцій можна використовувати функції Бесселя, Хаора, Уолша або системи ортогональних поліномів Лежандра, Чебишева, Ерміта, Лаггера і т.д.
Для вивчення взаємозв'язків між сигналами вводять характеристики:
взаємна
енергії сигналів
та
:
(6)
взаємна потужність даних сигналів:
(7)
Розрізняють
ортогональні по енергії сигнали коли
та ортогональні по потужності, коли
.
Для ортогональних по енергії сигналів,
енергія суми сигналів рівна сумі енергій
складових:
;
Аналогічно для Р

Звертаю увагу, що набір базових функцій вибирається завжди з врахуванням можливості розрахунку всіх видозмін, що здійснюються в каналі зв’язку над кожною базовою функцією.
