Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
право соціального забезпечення.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
2.3 Mб
Скачать

8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Одним із видів соціального страхування є загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Воно покликане акумулювати кошти для здійснення пенсійних виплат. 3-поміж інших видів соціального страхування цьому виду належить визначальна роль у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На сьогодні в Україні проводиться реформа системи пенсійного страхування, що є складовою усієї пенсійної реформи. Завданням реформи пенсійного страхування є створення умов для виплати пенсій у повному розмірі, а також зняття з відповідного страхового фонду виплат, які йому не притаманні.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р.1 систему пенсійного страхування в Україні розподілено на три рівні.

Перший рівень отримав назву — солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування2. Вона базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Другий рівень — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування3. В основу її побудови покладено принцип накопичення коштів застрахованих осіб у спеціальному Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень — це система недержавного пенсійного страхування, що базується на засадах добровільної участі грома-

1 Праця і зарплата. —"2003. — № 32.

1 Далі — солідарна система.

3 Далі — обов'язкова накопичувальна система.

250

8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

дян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.

Відповідно до зазначеного розподілу пенсійне страхування в нашій державі існує у двох формах:

1)   загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (вона властива для солідарної і обов'язкової накопичувальних систем);

2) недержавне добровільне накопичувальне пенсійне страхування.

Громадяни України можуть бути учасниками пенсійного страхування одночасно усіх трьох рівнів та використовувати при цьому обидві форми пенсійного страхування.

Для певних категорій громадян законами України можуть встановлюватися відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення. Це, зокрема, стосується тих осіб, які отримують пенсії у системі державного пенсійного забезпечення за рахунок коштів бюджетів різних рівнів.

Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за відповідними принципами, визначеними у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ними є:

— законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

— обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності;

— право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;

251

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

—- заінтересованість кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;

—   рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

—  диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу);

— солідарність та субсидування в солідарній системі;

—  фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів;

—  спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів-накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;

—  державні гарантії реалізації застрахованими особами, своїх прав, передбачених цим Законом;

— організація управління Пенсійним фондом на основі паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та держави і на засадах гласності, прозорості та доступності його діяльності;

— обов'язковість фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;

—  цільове та ефективне використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

—  відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Основними суб'єктами солідарної системи пенсійного страхування закон називає: застрахованих осіб (а в окремих випадках — членів їхніх сімей та інших осіб), страхуваль-

252

_______________8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ників, Пенсійний фонд, уповноважений банк, а також підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій (далі — організації).

Застрахованими особами у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є ті, що обов'язково підлягають пенсійному страхуванню, та особи, які беруть у ньому добровільну участь.

До застрахованих осіб, які підлягають пенсійному страхуванню, належать:

1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності;

2) члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);

3) фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

До членів сімей фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і одержують частину доходу від заняття цією діяльністю;                                              ,.

253

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

4)  особи, які забезпечують себе роботою самостійно: займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;

5)  громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

6) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах та організаціях, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

7)  особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які одержують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

8)   особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;

9)   працівники воєнізованих формувань, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв'язку та інформатизації, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповід-. но до законодавства на постійній основі;

10)   особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

11) особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на ви-

254

_______________8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

робництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», крім осіб, які одержують виплати у зв'язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які одержують пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

12)   особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);

13)  особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

14)  один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

15)  особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Закон також визначає осіб, які можуть брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Це передусім особи, які досягли 16-річно-го віку і не належать до тих осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Вони можуть обирати солідарну чи накопичувальну систему пенсійного страхування або брати участь одночасно в обох системах.

Добровільна участь у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні передбачає укладення договору про таку участь із Пенсійним фондом на термін не менше одного року. Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. При цьому сума сплачених

255

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою мінімального страхового внеску.

Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання сторонами. Він може бути достроково розірваний застрахованою особою або органом Пенсійного фонду у випадках, передбачених законом. Незалежно від форми участі застрахованих осіб у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні їх статус як суб'єктів цього виду страхування припиняється:

— у разі, якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, втратила визначений законом статус застрахованої особи;

— у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участь або дострокового розірвання цього договору;

— у разі, якщо застрахованій особі призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату;

— у разі смерті застрахованої особи.

Особа, яка припинила участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, може поновити свою участь у ньому з набуттям нею статусу, згідно з яким вона підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або шляхом укладення в установленому порядку договору про добровільну участь.

Для збору відомостей про застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування запроваджений персоніфікований облік усіх потенційних його учасників1. Обов'язок здійснення обліку покладено на Пенсійний фонд України. Для цього у системі Пенсійного фонду створено та функціонує єдиний банк відомостей про застрахованих осіб.

1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. № 794 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 22. — Ст. 809.

256

_______________8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

На кожну застраховану особу відкривається облікова картка, в якій відображаються дані про сплату страхових внесків та наявний страховий стаж, дані про призначення і виплату пенсії та надання соціальних послуг застрахованій особі.

Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається у Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті — ще впродовж 75 років.

Важливим суб'єктом загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є страхувальники. Ними вважаються особи і органи, які сплачують страхові внески. Закон називає декілька видів страхувальників. Це, зокрема:

1) роботодавці (фізичні та юридичні особи, які використовують працю найманих осіб на підставі трудового договору);

2) юридичні особи, в тому числі військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу;

3)  Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України — для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я;

4) застраховані особи, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно, — займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Страхувальниками для осіб, які беруть добровільну участь у солідарній системі страхування, є самі ці особи.

Страхувальники зобов'язані зареєструватися у територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платники страхових внесків у десятиденний термін із дня:

—   отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;

—  отримання дозволу на провадження нотаріальної та іншої діяльності;

9 6-545

257

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

—  прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;

— зміни юридичного статусу чи адреси, якщо відповідно до закону державна реєстрація таких установ, організацій та: відокремлених підрозділів не проводиться;

—  укладення трудового договору з найманим працівни-' ком.

Страховиком, тобто учасником пенсійного страхування,; який здійснює керівництво та управління солідарною систе-мою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її випла-; ти, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та5 виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів, — є Пенсійний фонд.

Він є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Однак на перехідний період на термін 5 років (до 1 січня 2009 р.) Пенсійний фонд функціонує як. центральний орган виконавчої влади на підставі положення, затвердженого Президентом України. Органами управління Пенсійного фонду є його правління та виконавча дирекція.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єктом солідарної системи називає також уповноважений банк. Таким є, зокрема, банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду.

Завершують низку суб'єктів солідарної системи пенсійного страхування підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Кошти Пенсійного фонду формуються за рахунок:

1) страхових внесків на загальнообов'язкове державне-: пенсійне страхування, крім частини внесків, що спрямовується до Накопичувального фонду;

258

8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

2)  інвестиційного доходу, який одержується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

3) коштів державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду;

4)  сум від фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб і громадян за ці порушення;

5) благодійних внесків юридичних та фізичних осіб;

6) добровільних внесків;

7) інших надходжень відповідно до законодавства. Страхові внески до солідарної системи сплачуються із сум

фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення), виплат за угодами цивільно-правового характеру, а також із сум страхових виплат, які отримують окремі категорії застрахованих осіб.

Для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, а також суб'єктів господарської діяльності без створення юридичної особи, страхові внески сплачуються із сум доходу, який відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р.1 підлягає оподаткуванню.

Особи, які беруть добровільну участь у солідарній системі, сплачують внески у розмірі, передбаченому договором, із сум оподаткованого доходу, визначених договором.

Розмір страхових внесків на пенсійне страхування встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів. Страхові внески до солідарної системи нараховуються на суму фактичних витрат на оплату праці найманих працівників або на суму оподаткованого доходу. Для осіб, які беруть участь у пенсійному страхуванні добровільно, страхові внески сплачуються із суми, визначеної договором

1 Офіційний вісник України. — 2003. — № 28. — Ст. 1361.

259

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

про добровільну участь. Страхові внески нараховуються в межах максимальної величини, що встановлюється законом про розмір страхових внесків, яка визначається щороку на рівні величини семи середніх заробітних плат, що склалися в попередньому календарному році.

На перехідний період, до запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування розмір внесків визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р.1 Порядок обчислення і сплати страхових внесків урегульований інструкцією Пенсійного фонду України2.

Відповідно до вказаного Закону визначено такі розміри внесків на обов'язкове пенсійне страхування:

— для роботодавців (юридичних та фізичних осіб), які використовують найману працю на умовах трудового договору або за договорами цивільно-правового характеру, військових частин та органів, які сплачують заробітну плату, грошове забезпечення чи допомогу — 32,3 % суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників;

—  для роботодавців, які використовують працю з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, — 42 % суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників;

—  для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (адвокати, нотаріуси, творчі та інші працівники), — 32 % від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

1Офіційний вісник України. — 1997. — Хе ЗО. — Ст. 8.

2 Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 3. — Ст. 148.

260

8,2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Внески на пенсійне страхування сплачуюють також і застраховані особи. Зокрема, ті, які працюють на умовах трудового договору або цивільно-правового договору у роботодавців — юридичних та фізичних осіб; члени колективних та орендних підприємств; особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій і отримують заробітну плату за роботу на виборній посаді; особи, які проходять альтернативну службу; особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, а також особи, які отримують допомогу у зв'язку з тимчасовою працездатністю, сплачують страхові внески у розмірі 1 % з доходу до 150 грн і 2 %, якщо дохід перевищує вказану суму.

Особи, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, де робота зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання спеціальної пенсії, сплачують страхові внески від 1 % до 5 % суми отриманого доходу. Для застрахованих осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування, розмір внесків визначається договором.

Крім солідарної пенсійної системи, загальнообов'язкове пенсійне страхування застосовується і накопичувальною системою. Вона передбачає накопичення пенсійних коштів на персональних рахунках застрахованих осіб, і здійснення пенсійних виплат за рахунок цих коштів.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що накопичувальна система в Україні буде запроваджена за умови економічного зростання нашої держави, якщо протягом двох років валовий внутрішній продукт зростатиме не менше ніж на 2 % порівняно з попереднім періодом.

Перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду має відбуватися після підвищення заробітної плати застрахованих осіб та за умови забезпечення виплати пенсій у солідарній системі у розмірі не нижче прожиткового рівня

261

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

та збалансованості бюджету Пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Крім того, передбачається, що запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування можливе у разі:

а) повного впровадження системи персоніфікованого обліку та створення системи автоматизованого звітування щодо стану накопичувальних пенсійних рахунків застрахованих осіб з урахуванням стану пенсійних активів;

б)  створення програмно-технічного комплексу для системи збирання страхових внесків до Накопичувального фонду, сумісного з системою електронних переказів банків;

в) прийняття законодавчих актів, необхідних для функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

г) призначення всіх членів Ради Накопичувального фонду;

ґ) проведення тендерів та укладання договорів з компаніями управління активами, зберігачем та аудитором Накопичувального фонду;

д) набуття досвіду роботи системи недержавного пенсійного забезпечення;

є) забезпечення фінансування з державного бюджету втраченої частини страхових коштів у солідарній системі у зв'язку з перерахуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду.

Отже, про обов'язкову накопичувальну систему можна говорити лише як про перспективу.

Основними суб'єктами системи обов'язкового накопичувального пенсійного страхування є застраховані особи, страхувальники1, страховик (Накопичувальний фонд), а також юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління Накопичувальним фондом та управління його пенсійними активами, зберігач і страхові організації.

Про застрахованих осіб і страхувальників у системі пенсійного страхування мова йшла вище.

262

8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

За деякими винятками, застрахованими особами в обов'язковій накопичувальній системі є ті самі особи, які визначені такими у солідарній системі страхування.

Страхувальниками виступають самі застраховані, оскільки вони безпосередньо сплачують внески на цей вид страхування.

Накопичувальний пенсійний фонд (далі — НПФ) — самостійний суб'єкт пенсійного страхування, що у накопичувальній системі виконує роль страховика. Це цільовий позабюджетний фонд, який здійснює акумулювання страхових внесків застрахованих осіб, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб. Пенсійні активи цього Фонду використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, а у випадках, передбачених законом, — членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі. НПФ створюється Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Адміністративне управління Накопичувальним фондом здійснює виконавча дирекція Пенсійного фонду. Вона відкриває спеціальні рахунки НПФ у банківській установі, яка відповідно набуває статусу зберігача коштів.

Банк, який зберігає та обслуговує кошти Накопичувального фонду, визначається на підставі тендера. Пенсійний фонд укладає з ним договір на обслуговування активів Накопичувального фонду.

Важливу роль у накопичувальній системі пенсійного страхування відіграють страхові організації. Це — відповідні юридичні особи, виключним видом діяльності яких є страхування життя. Вони здійснюють страхування і виплату довічних пенсій.

У структурі НПФ створюється Рада Накопичувального фонду у складі 14 осіб, які на пропорційній основі призначаються Президентом України та Верховною Радою України.

Указом Президента України призначається сім членів Ради НПФ. Це представники від центральних органів виконав-

263

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

чої влади у сфері праці та соціальної політики, фінансів, економіки і з питань європейської інтеграції, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Ради національної безпеки і оборони України та Пенсійного фонду.

Верховна Рада України шляхом прийняття відповідної постанови призначає іншу половину членів Ради НПФ, у тому числі по одному представнику від застрахованих осіб, роботодавців та Національного банку України.

Кошти Накопичувального фонду формуються за рахунок страхових внесків, інвестиційних доходів, що утворюються внаслідок розміщення та інвестування коштів НПФ, а також з надходжень сум від фінансових санкцій, застосованих до юридичних і фізичних осіб за порушення встановленого законодавством порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, що спрямовуються до НПФ, та сум адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Розмір страхових внесків до Накопичувального фонду визначається Верховною Радою України як величина у відсотках від розміру внеску на пенсійне страхування. Максимальний їх розмір не може перевищувати 7 % від суми оподатковуваного доходу. Особи, які беруть добровільну участь у обов'язковій накопичувальній системі, сплачують страхові внески у розмірі, визначеному договором.

Інвестиційний дохід, що обліковується на накопичувальних пенсійних рахунках застрахованих осіб, визначається як різниця між сумою сукупного інвестиційного доходу, одержаного від інвестування пенсійних активів, та сумою адміністративних видатків, пов'язаних з їх управлінням.

Сукупний інвестиційний дохід формується за рахунок прибутку, що отримується від інвестування пенсійних активів у цінні папери, відсотків, що нараховуються на пенсійні активи, розміщені на банківських депозитних рахунках, та доходу від інших видів інвестування, дозволених законом.

264

8.2.2. Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності...

Кошти Накопичувального фонду використовуються на:

1) інвестування з метою отримання доходу на користь застрахованих осіб;

2)   оплату договорів страхування довічних пенсій або здійснення одноразових виплат;

3) оплату послуг компаній з управління активами;

4)  оплату послуг виконавчої дирекції Пенсійного фонду, пов'язаних з адміністративним управлінням НПФ, у тому числі на проведення тендерів;

5)  оплату послуг радника (радників) з інвестиційних питань;

6) оплату послуг зберігача;

7)  оплату послуг із проведення планової аудиторської перевірки.

Забороняється використання коштів Накопичувального фонду для забезпечення виплати пенсій та надання соціальних послуг із солідарної системи та на інші цілі, не передбачені законом.

Кошти НПФ є власністю застрахованих осіб, які сплачували страхові внески до цього Фонду, та належать кожній застрахованій особі в частині, облікованій на її накопичувальному пенсійному рахунку.

За рахунок коштів накопичувальної системи здійснюються виплати довічних пенсій з установленим періодом, довічних обумовлених пенсій, довічних пенсій подружжя і одноразових виплат.