2.4 Облік затрат на виробництво, калькуляція собівартості продукції

Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості. Порядок за яким формується виробнича собівартість продукції встановлений у П (С) БО №16 „Витрати”

До виробничої собівартості продукції належать такі витрати:

1. Прямі матеріальні витрати.

2. Прямі витрати на оплату праці.

3. Інші прямі витрати (відрахувати на соціальні заходи, плата за оренду, витрати на виправлення браку)

4. Загально-виробничі витрати (непрямі)

Непрямі витрати – це витрати на виробництв, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта і тому потребують розподілу. До таких витрат належать: оплата праці керівництва цехів, амортизація необоротних активів, витрати на опалення, освітлення, охорону праці.

Не включаються до виробничої собівартості продукції і списуються на витрати такі витрати:

• понад нормативні відходи;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• витрати на зберігання.

Обліково-обчислювальну роботу з визначення собівартості продукції можна поділити на три етапи:

І етап – прямі виробничі витрати накопичуються на 23 рахунку, а загально виробничі – на 91.

ІІ етап – загальновиробничі витрати розподіляються по кожному об’єкту.

ІІІ етап – оцінка залишків незавершеного виробництва.

Аналітичний облік витрат виробництва ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції що виробляється .

Калькуляція – це спосіб обчислення собівартості продукції, виконаних робіт і послуг.

Залежно від виду продукції, складності та самої організації виробничого процесу на підприємстві використовуються такі методи калькулювання собівартості продукції:

1. Позамовний

2. Попередільний

3. Нормативний

Позамовний метод характеризується тим, що об’єктом обліку витрат є окремі індивідуальні замовлення, контракт або партія продукції, що проходить однаковий технологічний процес виготовлення

Попередільний метод використовується складних масових виробництвах і де кінцеву продукцію одержують поступово переробкою вихідної сирини, що проходять ряд хімічних, термічних та технологічних виробничих процесів. Цей метод широко використовується в таких галузях промисловості в яких технологічний процес виготовлення продукції складається з окремих стадій.

Нормативний метод використовується в масових і серійних виробництвах і передбачає попереднє визначення фактичної собівартості виготовленої продукції на підставі діючих норм. Передумовою нормативного методу є наявність норм витрат, які задовольняють потреби планування та обліку, що дозволяє до початку виробничого процесу складати нормативну калькуляцію продукту, а після його завершення на основі нормативної калькуляції та поточного обліку про відхилення та зміни норм визначити фактичну собівартість продукції.

2.5 Облік готової продукції і товарів.

Готова продукція - це продукція(виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартом, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;

б) зберігання продукції на складах підприємства;

в) відпуск продукції на місці одноріднім і відправка(відвантаження) іногороднім покупцям;

г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції.

д) реалізація продукції.

Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за облікованими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається записом:

Дебет рахунків на яких відображено вибуття готової продукції (рах. №20 "Виробничі запаси", 90 "Собівартість реалізації").

Кредет рахунків № 26 "Готова продукція".

Облік товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку №28 "Товари". Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.

Рахунок № 28 "Товари " має такі субрахунки:

№ 281 "Товари на складі"

.№ 282 "Товари в торгівлі"

№ 283 "Товари в комісії"

№ 284 "Тара під товарами"

№ 285 "Торгова націнка"