- •Інститут гуманітарних і соціальних наук Кафедра української мови
- •Робоча навчальна програма
- •2 Семестр
- •1. Предмет, мета вивчення і завдання дисципліни. Результати засвоєння матеріалу Предмет вивчення
- •1.1. Мета вивчення
- •1.2. Завдання вивчення
- •1.3. Результати вивчення
- •2. Зміст дисципліни.
- •2.1. Практичні заняття – 16 год.
- •2.2. Самостійна робота - 76 год.
- •Проведення модульних контролів і семестрових екзаменів
- •3. Навчально-методичні матеріали
- •3.1. Основна рекомендована література
- •3.2. Кафедральні посібники
- •3.3. Додаткова література
1.1. Мета вивчення
Спрямування студентів на вдосконалення шкільних мовно-стилістичних знань, вироблення навичок культури професійного мовлення й оволодіння нормами літературної мови, ознайомлення з науковими основами орфографії та пунктуації, підвищення рівня грамотності, опрацювання ділових паперів і засобів професійного спілкування.
1.2. Завдання вивчення
1.2.1. Допомогти у виробленні навичок правильного усного й писемного мовлення.
1.2.2. Вдосконалити шкільні мовно-стилістичні знання.
1.2.3. Прищепити уміння ясно і точно висловлювати думки, правильно вимовляти слова, вживати нормативні наголоси, здійснювати професійне спілкування.
1.2.4. Ознайомити з принципами і засобами ділового та професійного мовлення.
1.2.5. Оволодіти основами ведення службової документації.
1.2.6. Опрацювати основні зразки ділових паперів.
1.3. Результати вивчення
Поглиблення знань та засвоєння практичних навиків і методів, передбачених завданнями вивчення.
У результаті засвоєння студентами навчального матеріалу вони повинні знати:
-
Принципи і засоби ділового мовлення.
-
Основи ведення ділової документації українською мовою.
-
Особливості української мови як державної, її комунікативно-соціальні функції.
-
Специфіку функціональних стилів сучасної української літературної мови.
-
Основні принципи професійного спілкування українською мовою.
-
Основи економічної термінології.
У результаті набутих в процесі вивчення навчальної дисципліни знань студенти повинні вміти:
-
Як реалізувати вимоги Конституції України та іншиех державних документів щодо державності української мови і використання її як державної у професійному спілкуванні.
-
Володіти навичками культури мовлення і нормами української літературної мови.
-
Ясно і точно висловлювати думки.
-
Правильно вимовляти слова, уживати нормативні наголоси.
-
Володіти принципами і засобами професійного спілкування.
-
Використовуючи засоби службово-ділового мовлення, підготувати належно оформлені основні зразки ділових паперів.
-
Використовувати отриману інформацію для забезпечення службово-ділового спілкування з прикладною метою.
2. Зміст дисципліни.
2.1. Практичні заняття – 16 год.
|
№№ п/п |
Назва розділів, тем, їх зміст |
К-сть год.
|
|
1 |
2 |
3 |
1. Вступ. Предмет і основні завдання курсу української
мови професійного спілкування. 2
Короткі відомості з історії української літературної
мови. Мова як суспільне явище. Літературна мова і
загальнонаціональна мова. Писемна й усна форми
української літературної мови. Поняття норми на
різних рівнях мови (фонетичному, морфологічному,
синтаксичному, лексичному, фразеологічному,
стилістичному тощо). Стабільність і змінюваність
норми. Поняття культури мовлення та ділової етики.
Стилі та стильові різновиди сучасної української
літературної мови (сфери вживання, призначення,
ознаки, мовні засоби).
Поняття про етикет ділового і професійного
спілкування та ділові папери. Службова
документація як важливий елемент процесу
управління.
Написання автобіографії.
2. Діловий стиль як один зі стилів літературної мови. 2
Характеристика мовних засобів ділового мовлення.
Критерії оцінки службово-ділових паперів: доціль-
ність, нормативність і традиційність використання
мовних засобів у службово-ділових паперах.
Соціальна функція писемного ділового мовлення.
Спільне та відмінне між діловим, публіцистичним
і науковим стилями. Порівняльний аналіз художньо-
го та ділового стилів.
Принципи оформлення та композиція ділових
паперів (документів). Назва документа (акт, наказ,
протокол та ін.) як його обов’язковий реквізит.
Інші реквізити: адресат, адресант, адреса, датування,
погодження, підпис, засвідчення, печатка. Зовнішнє
оформлення сторінки.
Загальні вимоги до ділового мовлення: точність,
послідовність, логічність викладу, використання
усталених конструкцій, абревіатурних термінів тощо.
Традиції українського ділового мовлення.
Написання заяви.
3. Лексичні засоби професійного спілкування . 2
Слово і його лексичне значення. Пряме і пере-
носне значення слів. Багатозначність. Омонімія.
Синоніми, антоніми, пароніми та їх функції в
професійному мовленні.
Лексикографія. Ознайомлення з різними типами
словників: енциклопедичні, тлумачні, перекладні,
термінологічні, етимологічні, діалектологічні,
іншомовних слів, мови окремих письменників тощо.
Найважливіші (етапні) праці в історії української
лексикографії.
Написання пояснювальної записки.
4. Лексика сучасної української літературної мови з 2
погляду її походження та вживання. Шляхи форму-
вання лексичного багатства української мови. Старо-
слов’янізми. Чужомовні запозичення. Інтернаціона-
лізми. Варваризми. Фонетичне і граматичне засвоєння
запозичених слів та принципи їх правопису. Активна і
пасивна лексика.
Склад української лексики зі стилістичного погляду.
Загальновживана і стилістично забарвлена лексика.
Евфемізми. Табу.
Діалектизми і жаргонізми. Боротьба із засміченням
мовлення лайкою та брутальними виразами.
Архаїзми, історизми та неологізми. Їх роль у
стилістичному оформленні тексту.
Фразеологія української мови. Стилістичне вико-
ристання фразем, особливості їх перекладу.
Критерії добору лексики професійного спілкування.
Написання оголошення.
5. Мова і професія. Терміни та їх місце в діловому 2
мовленні. Термінологічна лексика (загальнонаукова
і спеціальна). Історія формування та шляхи попов-
нення української науково-технічної термінології.
Поняття про термінологічний стандарт.
Практична ономастика. Правопис імен, по батькові,
особливості їх відмінювання, правопис географічних
назв. Правопис присвійних і відносних прикметників,
утворених від власних назв. Оніми в офіційно-ділових
документах та в професійному спілкуванні.
Написання доручення.
6. Фонетичні засоби усного професійного мовлення. 2
Характеристика звукового складу української мови.
Творення звуків. Графіка української мови. Співвід-
ношення між буквами і звуками. Принципи україн-
ського правопису. Орфоепічні норми української мови.
Випадки порушення орфоепічних норм.
Акцентологічні норми. Слово- і форморозрізнюваль-
на функція наголосу в українській мові. Слова з двома
наголосами.
Фонетичні засоби милозвучності української мови.
Позиційні чергування у-в, і-й. Використання фоне-
тичних варіантів типу з-із-зі, над-наді, під-піді тощо.
Історичні чергування голосних і приголосних звуків.
Спрощення в групах приголосних.
Написання службового листа (подання).
7. Загальні вимоги до усного професійного мовлення. Культура 2
управління. Спілкування з колегами. Прийом відвідувачів.
Телефонна розмова. Ділові засідання (наради).
Словесні формули ввічливості в системі українського
мовного етикету: звертання, вітання, прощання, вибачення,
прохання, подяка, побажання.
Тональність спілкування: висока, нейтральна, звичайна,
фамільярна, вульгарна.
Публічний виступ. Жанри публічних виступів (доповідь,
промова, лекція, бесіда тощо). Підготовка до публічного
виступу. План, тези, конспект, композиція. Інтонація, жести,
міміка. Вимова.
Ділові ігри: прийом відвідувачів; службова телефонна розмова.
8. Реалізація граматичних категорій іменника в офіційно-діло- 2
вому стилі.
Поняття про семантичні ряди та лексико-граматичні ка-
тегорії. Стилістичне навантаження категорії роду. Іменни-
ки спільного роду; дублетні родові форми іменників. Визна-
чення роду та відмінка незмінюваних іменників іншомовно-
го походження. Визначення роду абревіатур.
Стилістична функція категорії числа. Іменники, що
вживаються тільки в однині (молодь, реалізм); іменники,
що вживаються тільки в множині (сани, окуляри, гордощі).
Особливості їх відмінювання.
Словозміна іменників. Поділ іменників на відміни та групи.
Форми іменників другої відміни (родовий однини, даваль-
ний і місцевий однини; орудний однини; родовий множини).
Особливості змінювання іменників третьої відміни
(орудний однини, родовий множини). Відмінювання імен-
ника “мати”.
Стилістичні функції і вживання кличного відмінка.
Граматична форма іменників в офіційно-діловому стилі.
Написання розписки.
9. Лексико-граматичні категорії прикметника в професійному 2
мовленні. Стилістичні властивості повних (стягнених і
нестягнених) і коротких форм прикметників.
Якісні прикметники та їх ступенювання. Особливості
творення й уживання форм ступенів порівняння.
Творення і правопис відносних та присвійних прикмет-
ників. Правопис складних прикметників.
Написання офіційного привітання (вітальної листівки,
телеграми, вітального адреса).
10. Функціонування числівника в професійному спілкуванні. 2
Розряди. Відмінювання. Зв’язок числівників з іменниками.
Правопис.
Ділова гра: самопрезентація.
11. Дієслово в професійному мовленні. 2
Стилістичне використання форм способу.
Уживання форм на -но, -то. Стилістичне використан-
ня і правопис форм пасивного дієприкметника.
Чергування приголосних і зміни голосних у дієсловах.
Творення та використання дієприкметників і
дієприслівників у діловому спілкуванні.
Специфіка дієслівного керування.
Ділова гра: працевлаштування (розмова з керівником).
12. Синтаксичні особливості професійного мовлення. 2
Характер синтаксичних зв’язків між словами. Слово-
сполучення й речення, роль у мовленні та принципи
побудови. Узгодження присудка з підметом. Творення
словосполучення зв’язком керування.
Порядок слів у реченні та його стилістична функція.
Логічний наголос.
Найтиповіші синтаксичні помилки як результат інтер-
ференції російської та української мов.
Ділова гра: мій робочий день (прибуття на роботу;
ранкова нарада; стосунки з підлеглими, співпрацівни-
ками; виклик до керівництва; зустріч із діловими
партнерами тощо).
13. Функції простого речення в офіційно-діловому стилі. 2
Однорідні члени речення, різні способи їх поєднання
і розділові знаки між ними. Узагальнювальні слова і роз-
ділові знаки при них.
Відокремлені члени речення. Порівняльні звороти.
Слова, синтаксично не пов’язані з членами речення
(внесення): звертання; вставні слова і речення; вставле-
ні слова і речення; слова-речення.
Роль складного речення в системі граматичних засобів
професійного мовлення.
Використання складних речень у різних типах доку-
ментації та зауваги щодо пунктуації.
Явище синтаксичної синонімії та інші засоби
увиразнення офіційно-ділового мовлення. Синтаксичні
синонімічні конструкції: речення з дієприкметниковими
зворотами та підрядні означальні речення; речення з
дієприслівниковими зворотами та підрядні обставинні
речення. Речення з прямою мовою та з непрямою мовою.
Написання листа діловому партнерові.
14. Складні випадки правопису документації. 2
Уживання великої літери. Подвоєння приголосних в
іншомовних словах. Написання складних слів. Складно-
скорочені слова й абревіатури в українському діловод-
стві. Правила вживання лапок. Оформлення бібліографії.
Пунктуація в ділових паперах (кома, тире, двокрапка,
крапка з комою).
Завдання на пунктуацію.
-
Основні принципи стилістичного редагування тексту 4
професійного спрямування.
Проблеми перекладу російськомовної документації
українською мовою.
Завдання на стилістичну правку. Підготовка до під-
сумкового контролю.
_________________________________________
Всього: 32 год.
