- •Мислення і мова
- •Формалізації
- •Поняття
- •1) Специфіка поняття як логічної форми
- •2) Структкра поняття
- •3) Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
- •4) Види понять. Логічна характеристика поняття.
- •5) Логічні відношення між поняттями
- •6) Логічні операції над поняттями. Обмеження й узагальнення понять
- •7) Поділ поняття. Структура поділу. Види поділу. Класифікація
- •8) Визначення поняття та його структура. Види визначення поняття
- •9) Правила визначення
- •1. Дефініція повинна бути відповідною.
- •10) Прийоми, подібні до визначення поняття
- •Судження
- •1) Загальна характеристика судження. Судження та речення. Види суджень.
- •2) Прості судження. Види простих суджень.
- •3) Класифікація атрибутивних суджень за якістю та кількістю.
- •4) Логічні відношення між атрибутивними судженнями.
- •5) Модальні судження.
- •6) Запитання. Його структура та види. Види відповідей.
- •7) Складні судження та їх види. Поняття про логічний сполучник.
- •8) Логічні відношення між складними судженнями.
- •2) Друге правило вимагає, щоб теза протягом всього процесу обґрунтування залишалася незмінною.
- •1) Аргументи повинні бути істинними і не суперечити один одному
- •2) Аргументи мають бути достатньою підставою для тези
7) Поділ поняття. Структура поділу. Види поділу. Класифікація
Поділом понять називають логічну операцію, за допомогою якої розкривають обсяг поняття.
Структура операції поділу складається із: 1) діленого поняття; 2) членів поділу; 3) підстави поділу.
Діленим називається поняття обсяг якого потрібно розкрити. («студент»)
Членами поділу називають видові поняття, на які розбивають обсяг діленого поняття.(студенти бувають денної форми навчання, заочної та вечірньої.)
Підставою поділу називають ознаку за якою виділяються члени поділу.(«форма навчання»)
Розрізняють два види поділу понять: а) поділ за видозмінюваною ознакою, б) дихотомічний поділ.
Поділом за видозмінюваною ознакою називають такий вид поділу за допомогою якого розбивають ділене поняття на види, на підставі специфічного прояву ознаки у різних видах діленого поняття. («науки бувають гуманітарні, природничі, технічні». Тут кожному із членів поділу специфікується ознака «предмет науки»)
Дихотомічним«розсікати на дві частини». називається поділ за допомогою якого ділене поняття розбивають на два суперечливі поняття. («студенти бувають здібні і нездібні»,)
Операція поділу поняття підпорядковується спеціальним правилам.
1. Поділ поняття повинен бути співмірним. «занадто вузький поділ» полягає у
тому, що не всі члени поділу знайдені. («арифметичні дії» — це «додавання», «віднімання» і «ділення») «занадто широкий поділ» («рослини — це дерева, квіти, трави, кущі і газон)
2. Поділ слід здійснювати за однією підставою. веде до помилки «підміна підстави поділу». («міжнародні угоди бувають справедливими, несправедливими, усними і письмовими». Тут використано одночасно дві підстави поділу: 1)рівноправність і нерівноправність; 2) форма складання договорів.)
3. Члени поділу повинні виключати один одного. («війни бувають справедливі, несправедливі і визвольні», «визвольна війна» входить до обсягу поняття «справедлива війна», тому даний поділ є помилковим.)
4. Поділ повинен бути послідовним, тобто, члени поділу повинні бути однопорядковими видами. веде до помилки, яка називається «стрибок в поділі».(«науки бувають природничі, гуманітарні, технічні і біологічні». Тут члени поділу «природничі науки» і «біологічні науки» не є однопорядковими)
Логічну операцію поділ поняття треба відрізняти від процедур подібних до поділу понять. Це такі процедури як класифікація і поділ цілого на частини.
Класифікацією називається систематизація предметів на основі угоди чи певних практичних міркувань, і на основі ознак, що випливають із природи систематизованих предметів.
Допоміжна класифікація передбачає систематизацію предметів на основі угоди чи практичних міркувань.(Наприклад, список групи студентів за алфавітом.)
Природна Класифікація, у основі якої при систематизації предметів лежать ознаки, що випливають із природи цих предметів.( Прикладом, може бути «періодична таблиця хімічних елементів Д.)
Поділ цілого на частини полягає у мисленному розчленуванні цілого на частин.(«рік складається з січня, лютого, березня тощо». Тут маємо не поділ поняття, а розчленування цілого на частини.)