
- •Мислення і мова
- •Формалізації
- •Поняття
- •1) Специфіка поняття як логічної форми
- •2) Структкра поняття
- •3) Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
- •4) Види понять. Логічна характеристика поняття.
- •5) Логічні відношення між поняттями
- •6) Логічні операції над поняттями. Обмеження й узагальнення понять
- •7) Поділ поняття. Структура поділу. Види поділу. Класифікація
- •8) Визначення поняття та його структура. Види визначення поняття
- •9) Правила визначення
- •1. Дефініція повинна бути відповідною.
- •10) Прийоми, подібні до визначення поняття
- •Судження
- •1) Загальна характеристика судження. Судження та речення. Види суджень.
- •2) Прості судження. Види простих суджень.
- •3) Класифікація атрибутивних суджень за якістю та кількістю.
- •4) Логічні відношення між атрибутивними судженнями.
- •5) Модальні судження.
- •6) Запитання. Його структура та види. Види відповідей.
- •7) Складні судження та їх види. Поняття про логічний сполучник.
- •8) Логічні відношення між складними судженнями.
- •2) Друге правило вимагає, щоб теза протягом всього процесу обґрунтування залишалася незмінною.
- •1) Аргументи повинні бути істинними і не суперечити один одному
- •2) Аргументи мають бути достатньою підставою для тези
5) Логічні відношення між поняттями
Логічним відношенням між поняттями називають основні типи відношень між структурними елементами понять, тобто відношення між змістом і обсягом.
=Виходячи з цього визначення поняття поділяють на порівнювані і непорівнювані.
+Порівнюваними називають поняття, які мають спільну родову ознаку, або спільне родове поняття. («автомобіль» і «літак», «підручник» і «словник», «лекція» і «семінар»)
+Непорівнюваними називаються поняття, які не мають спільного родового поняття («трикутник», «злочин», «поезія», «ріка», «дім»,«успішність»)
Порівнювані поняття поділяють на сумісні і несумісні.
++Сумісними називають поняття, видові ознаки яких забезпечують повне або часткове співпадання їх обсягів («юрист — депутат», «книга — підручник»)
Між сумісними поняттями існує три види відношень:
а) відношення тотожності (рівнозначності або повного співпадання)(поняття, обсяги яких повністю співпадають)(«столиця України» і «місто, в якому розташований університет імені Тараса Шевченка»)
б) відношення підпорядкування (фіксує співставлення родового і видового поняття («гуманітарна
наука» — «історія», «злочин» — «грабіж», «населений пункт» — «місто») Поняття, яке входить до обсягу іншого поняття
називається «підпорядкованим» а поняття, яке включає до свого обсягу інше поняття називається «підпорядковуючим» («історія» буде підпорядкованим, а поняття «гуманітарна наука» — підпорядковуючим)
в) відношення часткового співпадання. (У відношенні часткового співпадання знаходяться поняття, обсяги яких частково співпадають. «письменник» — «лауреат», «камінь» — «коштовність»)
++Несумісними називаються поняття, видові ознаки яких обумовлюють повне неспівпадання їх обсягів («гуманітарні науки» — «природничі науки», «обгрунтований вирок» — «необгрунтований вирок»)
Несумісні поняття можуть знаходитися у трьох відношеннях:
а) протиріччя(У відношенні протиріччя знаходяться поняття, зміст одного яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття. «житель Києва» — «іногородній», «електропровідник» — «діелектрик», «повнолітній» — «неповнолітній»)
б) протилежності(Протилежними називаються поняття, зміст яких відрізняється вищою мірою. Це означає не тільки неспівпадання їх обсягів, а й те, що у сумі вони не вичерпують обсягу родового поняття. «початок занять» — «кінець занять», «високий» — «низький»)
в) супідрядності (Якщо видові поняття одного роду не знаходяться ні у відношенні протиріччя, ні у відношенні протилежності,
то їм притаманне відношення супідрядності. «метал» — «рідина», «крадіжка» — «грабіж», «місто» — «село» . Коли маємо поняття «поезія» і «проза» ,то вони несумісні, але разом підпорядковуються поняттю «жанри літературної творчості».
6) Логічні операції над поняттями. Обмеження й узагальнення понять
Логічною операцією над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття.
До логічних операцій над поняттями відносяться: а) обмеження і узагальнення понять; б) операції над обсягами понять як множинами; в) поділ понять; г) визначення понять.
Обмеженням поняття називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом до поняття з більшим змістом, але меншим обсягом.
Узагальненям поняття називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з більшим змістом, але меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.
+За своєю логічною структурою поняття складається із: змісту і обсягу.
Змістом поняття є сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються у понятті предмети певного класу.
Обсягом поняття є множина предметів кожний з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття.