3) Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

закон читається так: «Якщо обсяг одного поняття повністю включається до обсягу іншого поняття, то із змісту поняття, що включається логічно випливає зміст поняття, що включає»(поняття «держава» обсяг цього поняття досить широкий, оскільки включає у себе весь клас держав, додамо до нього більше змісту і отримаємо поняття «європейська держава», тобто ми збільшили зміст поняття «держава», але цим самим обсяг його зменшили. Таким же чином цей закон діє і у зворотньому порядку.)

4) Види понять. Логічна характеристика поняття.

Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин: за кількістю елементів обсягу; за характером елементів обсягу; за типом елементів обсягу; за характером ознак, що складають зміст поняття.

=За кількістю елементів обсягу, поняття поділяються на пусті (нульові) і непусті.

+Пустим називається поняття у обсязі якого немає жодного елементу(«кентавр», «вічний двигун»)

Пустота поняття може бути зумовлена двома обставинами: а) фактичною хибністю змісту поняття («житель Місяця», «електропровідне дерево»); б) логічною хибністю змісту поняття(«житель Києва, який ніколи не жив у Києві», «круглий квадрат»)

+ Серед непустих понять виділяють одиничні і загальні.

++ Одиничним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет («засновник логіки», «столиця Франції»)

++ Загальним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет.(«столиця», «підручник», «трикутник»)

= За характером елементів обсягу, поняття поділяються на збірні і незбірні.

+ Збірним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети.(«сузір'я», «список студентів», «бібліотека», «ліс»(хвойний ліс…))

+ Незбірним називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети.(«зірка», «студент»)

++ одиничними («наукова бібліотека Київського університету імені Т.Шевченка», «Голосіївський ліс»

++ загальними («футбольна команда», «студентська група»)

= За типом елементів обсягу, розрізняють конкретні і абстрактні поняття.

+ Конкретним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності («книги», «рослина», «сучасник»)

+ Абстрактним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів («талант», «успішність», «одночасність»)

= За характером ознак, що складають зміст поняття виділяють позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні.

+ Позитивним називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета («старанний студент», «успішність», «провідник електричного струму», «історизм»)

+ Негативним називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета («антиісторизм», «безвідповідальність», «іногородній»)

+ Співвідносним називається поняття, зміст якого немає автономного смислу, тобто зміст якого є осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття («кінець занять» — «початок занять», «батьки» — «діти», «причина» — «наслідок», «учитель» — «учень»)

+ Безвідносними називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл («геометрична фігура», «університет», «злочин»)