
- •Мислення і мова
- •Формалізації
- •Поняття
- •1) Специфіка поняття як логічної форми
- •2) Структкра поняття
- •3) Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
- •4) Види понять. Логічна характеристика поняття.
- •5) Логічні відношення між поняттями
- •6) Логічні операції над поняттями. Обмеження й узагальнення понять
- •7) Поділ поняття. Структура поділу. Види поділу. Класифікація
- •8) Визначення поняття та його структура. Види визначення поняття
- •9) Правила визначення
- •1. Дефініція повинна бути відповідною.
- •10) Прийоми, подібні до визначення поняття
- •Судження
- •1) Загальна характеристика судження. Судження та речення. Види суджень.
- •2) Прості судження. Види простих суджень.
- •3) Класифікація атрибутивних суджень за якістю та кількістю.
- •4) Логічні відношення між атрибутивними судженнями.
- •5) Модальні судження.
- •6) Запитання. Його структура та види. Види відповідей.
- •7) Складні судження та їх види. Поняття про логічний сполучник.
- •8) Логічні відношення між складними судженнями.
- •2) Друге правило вимагає, щоб теза протягом всього процесу обґрунтування залишалася незмінною.
- •1) Аргументи повинні бути істинними і не суперечити один одному
- •2) Аргументи мають бути достатньою підставою для тези
Поняття
1) Специфіка поняття як логічної форми
Поняття як форма мислення є такий спосіб відображення дійсності, коли предмет розкривається через сукупність його суттєвих ознак.
Поняття як форма (вид) думки, або як мислене утворення, є результат узагальнення предметів деякого класу і мисленнєвого виділення самого цього класу за певною сукупністю загальних для предметів цього класу — і за сукупністю відмінних для них — ознак
Поняття — це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та специфічними для них ознаками
мовною формою понять в природній мові є слова і словосполучення
Оскільки слово — це знак, то воно володіє двома типами значень — денотацією і смислом. Денотацією слова є предмет, який воно називає, а смислом — інформація про цей предмет.
2) Структкра поняття
За своєю логічною структурою поняття складається із: змісту і обсягу.
Змістом поняття є сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються у понятті
предмети певного класу.
У визначенні змісту поняття йшлося про ознаки предметів. Ознаки бувають двох видів — це властивості і відношення.
Предикат — це форма виразу в мові мислимих ознак предметів. Можна сказати ще й так, що предикат як ознака, це виражена в мові інформація про ознаку предмета.
=За структурою ознаки можна поділити на прості та складні
=За якістю ознаки поділяються на позитивні (ті, що представляють наявність яких-небудь якостей) і негативні(які вказують на відсутність яких-небудь якостей).
=За субстанціональністю ознаки поділяються на суттєві і несуттєві.
+Суттєвими називають ознаки, які визначають природу предмета, який відображається в понятті. (суттєвою ознакою для квадрату є «бути прямокутником, у якому всі сторони рівні»)
+Несуттєвими є ознаки, які не являються визначальними стосовно якісної специфіки узагальнених у понятті предметів.( для квадрату несуттєвою буде довжина сторони)
Суттєві ознаки поділяють на основні і похідні («студент»)
++Основні суттєві ознаки відображають сутність предмета, вони є вихідними(«навчатися у вищому навчальному закладі»)
++Похідні — це такі ознаки, які обумовлюються, випливають із основних.(«вивчати якусь науку»)
Похідні ознаки поділяються, у свою чергу, на родові і видові.
+++Родовою називають ознаку, яка притаманна предметам певного класу, у межах якого знаходяться предмети, що відображені у даному понятті.(родовою нерозрізнюваною ознакою для металів є ознака «бути простою речовиною»)
+++Видовою, специфічною ознакою є розрізнювана ознака для предметів узагальнених в понятті (видовою ознакою для металів є «мати вільні електрони»).
Обсягом поняття називається множина предметів, кожен з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття.
Предмети, що належать до певної множини називаються елементами.
Множина, яка містить кінцеве число елементів називається скінченною (множина планет Сонячної системи; множина формально-логічних законів тощо)
Множина, яка має нескінченне число елементів називається нескінечною (множина чисел, множина зірок)
Характеристичною називається властивість, яка належить будь-якому елементу даної множини, і не належить жодному предмету, що не входить до неї.
Відношення включення буває двох видів: а) включення в широкому смислі, і б) включення у вузькому смислі.