- •Мислення і мова
- •Формалізації
- •Поняття
- •1) Специфіка поняття як логічної форми
- •2) Структкра поняття
- •3) Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
- •4) Види понять. Логічна характеристика поняття.
- •5) Логічні відношення між поняттями
- •6) Логічні операції над поняттями. Обмеження й узагальнення понять
- •7) Поділ поняття. Структура поділу. Види поділу. Класифікація
- •8) Визначення поняття та його структура. Види визначення поняття
- •9) Правила визначення
- •1. Дефініція повинна бути відповідною.
- •10) Прийоми, подібні до визначення поняття
- •Судження
- •1) Загальна характеристика судження. Судження та речення. Види суджень.
- •2) Прості судження. Види простих суджень.
- •3) Класифікація атрибутивних суджень за якістю та кількістю.
- •4) Логічні відношення між атрибутивними судженнями.
- •5) Модальні судження.
- •6) Запитання. Його структура та види. Види відповідей.
- •7) Складні судження та їх види. Поняття про логічний сполучник.
- •8) Логічні відношення між складними судженнями.
- •2) Друге правило вимагає, щоб теза протягом всього процесу обґрунтування залишалася незмінною.
- •1) Аргументи повинні бути істинними і не суперечити один одному
- •2) Аргументи мають бути достатньою підставою для тези
2) Друге правило вимагає, щоб теза протягом всього процесу обґрунтування залишалася незмінною.
Порушення цього правила веде до помилки, яка називається підміна тези.
Існує три різновиди помилки підміни тези:
— «аргументація до людини»; Суть помилки «аргументація до людини» полягає в намаганні підмінити доведення істинності тези характеристикою людини, яка має відношення до тези. ми обираємо гідного
кандидата в Народні депутати. А замість цього ми наголошуємо, що кандидат гарний сім'янин, фахівець своєї
справи, автор прекрасних підручників тощо.
— «аргументація до публіки»; у своїй основі прагнення викликати замість обґрунтування тези симпатію чи антипатію аудиторії до того про що йдеться в тезі і,таким чином, примусити повірити у правильність висунутої тези, або у хибність спростовуваного положення. замість того, щоб доводити причетність К. до злочину, звертаються до публіки: «Поставте себе на його місце», «А що б ви зробили на його місці?»тощо.
— «хто занадто доводить той нічого не доводить». виникає тоді коли доведення висунутої тези замінюється доведенням іншої тези, яка є положенням настільки загальним, що з нього безпосередньо не випливає істинність висунутої тези.
Правила і помилки стосовно аргументів
1) Аргументи повинні бути істинними і не суперечити один одному
При порушенні цього правила виникають помилки:
— хибна підстава або основна помилка(Логічна помилка «хибна підстава» полягає в тому, що для обґрунтування тези беруться хибні положення.) у судовій практиці часто буває коли використовуються хибні свідчення, сумнівні висновки, експертизи тощо.
— передбачення підстави.( Суть логічної помилки «передбачення підстави» в тому, що в ролі аргументу береться положення яке хоч і не є хибним, але саме ще потребує доведення.) при доведенні тези «К. має бути
призначений завідувачем кафедри», використовується аргумент«Окрім К. призначити завідувачем нікого». Або доводиться теза «М. вчинив крадіжку». За аргумент береться твердження «Окрім М. цього ніхто не міг зробити».
2) Аргументи мають бути достатньою підставою для тези
При порушенні цього правила виникає помилка «не випливає» потрібно довести тезу «К. є фахівцем в галузі лазерної технологи». Для цього наводиться аргумент «К. є випускником фізичного факультету». Або маємо
тезу: «М. є співучасником злочину». За аргумент береться свідчення «М. бачили разом із злочинцями напередодні скоєння злочину»
3) Істинність аргументів повинна бути незалежною від тези. При порушенні цього правила ^виникає помилка «коло в доведенні». Суть цієі помилки полягає в тому що теза обґрунтовується аргументами, а аргументи обґрунтовуються тією ж тезою.