- •Передмова
- •Програма курсу (і семестр)
- •І. Довідковий матеріал та методичні вказівки до розв’язування задач
- •1. Елементи лінійної алгебри.
- •2. Векторна алгебра та аналітична геометрія.
- •Правила диференціювання (правила знаходження похідних).
- •4. Дослідження функції за допомогою похідної.
- •5. Невизначений інтеграл
- •6. Визначений інтеграл
- •7. Диференціальне числення функції багатьох змінних
- •1. Вступ до математичного аналізу функції декількох змінних
- •2. Похідні та диференціали функції кількох змінних
- •Зауваження:
- •3.Повний приріст та повний диференціал функції
- •8. Диференціальні рівняння першого порядку
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •3. Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку із сталими коефіцієнтами
- •Розв’язання
- •9.Числові ряди
- •1. Загальні поняття
- •Розв’язання
- •2. Достатні ознаки збіжності знакододатних числових рядів Порівняльні ознаки
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання.
- •Розв’язання
- •3. Знакозмінні числові ряди
- •Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •Розв’язання
- •Властивості збіжних рядів
- •Ііі. Функціональні ряди
- •1. Функціональні ряди, загальні поняття
- •2. Степеневі ряди
- •3. Область збіжності та властивості степеневих рядів
- •Розв’язання
- •Властивості степеневих рядів
- •Іі. Завдання для контрольної роботи
- •Література
2. Похідні та диференціали функції кількох змінних
Якщо у функції кількох змінних u = f(x1, x2, …, xn) змінна xk (k = 1,2,…,n) одержить приріст хk, а усі інші незалежні змінні – фіксовані, тоді функція отримає частинний приріст
хk u = f(x1, x2, …, xk + хk, …, xn) – f(x1, x2, …, xk, …, xn) за аргументом хk.
Означення
7. Якщо існує
границя
,
що не залежить від способу прямування
хk
0, тоді її називають частинною похідною
першого порядку функції u
= f(x1,
x2,
…, xn)
по змінній хk
(k
= 1,2,…,n)
і позначають:
або
або
.
Отже, за означенням частинна похідна першого порядку буде:
![]()
Зауваження:
Позначення
похідної першого порядку
означає, що функція u
залежить лише від однієї змінної xk.
Тому
в частинних похідних треба писати літеру
"
".
При знаходженні частинної похідної по змінній xk усі інші аргументи функції слід вважати постійними величинами і тому можна використовувати правила диференціювання та таблицю похідних функцій однієї змінної.
Частинну
похідну функції
за
напрямком
вектора
знаходять
за формулою:
де
напрямні
косинуси
вектора
:
.
Якщо
,
або
,то
координати вектора l
будуть його
напрямними
косинусами.
Напрям
найбільшої швидкості зміни функції
співпадає з напрямом вектора (його
називають градієнтом u)
а
величина цієї найбільшої швидкості
дорівнює довжині вектора , тобто
![]()
Приклад
7. Знайти
градієнт функції
у точці
і похідну за напрямком
![]()
Розв’язання:
Знаходимо
значення похідних функції u
у точці
:
Тоді,
![]()
Напрямні
косинуси вектора
будуть
![]()
![]()
Отже,
![]()
3.Повний приріст та повний диференціал функції
Нехай
функція
в
деякій області
неперервна і має частинні похідні
та
.
Візьмемо
в цій області D
довільну
точку
та знайдемо відповідне значення функції
потім
дамо приріст обом аргументам і підрахуємо
значення
функції в точці
.
Отже, ми одержимо приріст функції
,
який називають повним приростом функції
в точці
![]()
Означення
8.
Головна,
лінійна відносно
та
частина повного приросту функції
називається повним диференціалом
функції
і
позначається dz
або
.
Отже,
повний диференціал функції двох змінних
знаходять за формулою
![]()
Оскільки
тому
![]()
Остання формула дозволяє знаходити наближене значення функції двох змінних.
4 Частинні похідні вищих порядків.
Означення
9.
Частинну
похідну першого порядку по змінній
від частинної похідної першого порядку
функції по змінній
називають частинною похідною другого
порядку функції по змінних
та
і
позначають:
або
при
![]()
або
при![]()
У
випадку функції двох змінних
маємо
![]()

Якщо мішані частинні похідні другого порядку неперервні, тоді
![]()
тобто мішана частинна похідна другого порядку не залежить від порядку диференціювання функції.
Аналогічно
визначають частинні похідні порядку
.
8. Диференціальні рівняння першого порядку
В практичній діяльності найчастіше використовуються диференціальні рівняння першого порядку наступних типів: з відокремленими змінними, з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні та Бернуллі.
Означення 1. Диференціальне рівняння першого порядку називають рівнянням з відокремленими змінними, якщо воно має вигляд
.
(1)
В
цьому рівнянні коефіцієнтом при
є функція, яка залежить лише від
або стала величина, а коефіцієнтом при
− функція, яка залежить лише від у
або стала величина.
Загальний розв’язок рівняння з відокремленими змінними знаходять шляхом його інтегрування, тобто за формулою:
.
(2)
Приклад 1. Знайти загальний розв’язок рівняння
![]()
