2. Класична школа політичної економії

29. Класична школа політичної економії виникла в кінці ХVII – на початку ХVIIІ ст. у:

а) Англії; б) Німеччині; в) Франції; г) правильні відповіді а) і в).

30. Для класичної школи політичної економії характерний:

а) функціональний, переважно кількісний аналіз та суб’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;

б) переважаючий аналіз взаємозв’язків на мікроекономічному рівні;

в) причинно-наслідковий, якісний аналіз та об’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;

г) всі відповіді правильні.

31. Класична школа характеризується тим, що її представники:

а) стали фундаторами науки про категорії та закони економіки;

б) додержувались принципу економічного лібералізму;

в) здійснили першу спробу створити теорію капіталістичного способу виробництва;

г) всі відповіді правильні.

32. Головними засадами класичної школи політичної економії стали:

а) визнання необхідності державного регулювання економіки; б) дослідження переважно сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів; ) визнання зовнішньої торгівлі джерелом багатства.

33. Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого аналізу матеріальне виробництво:

а) меркантилізм; б) фізіократи; в) англійська класична школа; г) монетаризм.

34. В.Петті і П.Буагільбер – основоположники теорії вартості яка визначається :

а) витратами праці (трудова теорія); б) виробничими витратами (теорія витрат);

в) рідкістю блага (теорія граничної корисності); г) граничною продуктивністю (теорія спадної віддачі).

35. Засновником класичної школи в Англії став:

а) Ф.Кене; б) А. Сміт; в) П.Буагільбер; г) В.Петті.

36. Яке із наступних визначень вартості належить В. Петті:

а) вартість визначається кількістю праці, витраченої на виробництво золота і срібла;

б) вартість блага визначається його корисністю;

в) вартість визначається кількістю суспільно-необхідної праці, витраченої на виробництво товару;

г) вартість товару визначається витратами його виробництва;

д) вартість блага визначається його граничною корисністю.

37. Які чинники із перерахованих В. Петті вважав джерелом вартості товару:

а) праця; б) земля; в) капітал; г) технічний прогрес; д) вірні відповіді а) і б); е) вірні відповіді а), б) і в).

38. В. Петті вважається засновником:

а) соціології; б) демографічної статистики; в) економетрії; г) економіки праці.

39. Яку єдину корисну функцію грошей виділяв П. Буагільбер:

а) міра вартості; б) засіб обігу; в) засіб нагромадження; г) засіб платежу; д) світові гроші.

40. Яку функцію грошей П. Буагільбер вважав основним злом і причиною народних страждань:

а) міра вартості; б) засіб обігу; в) засіб нагромадження; г) засіб платежу; д) світові гроші.

41. Представники якої школи вважали, що праця є продуктивною лише в сільському господарстві:

а) фізіократії; б) меркантилізму; в) німецької історичної школи; г) англійської класичної школи.

42. Фізіократи вважали джерелом багатства нації (і давали відповідні рекомендації для економічної політики держави):

а) торгівлю – сприяти розвитку зовнішньої торгівлі, оскільки землеробство і мануфактури неспроможні забезпечити надходження грошей до державної скарбниці;

б) сільське господарство – сприяти розвитку сільського господарства; оскільки промисловці є безплідним класом, який лише здійснює переробку продукції сільського господарства;

в) промисловість – сприяти розвитку мануфактур; торгівля не створює багатства, оскільки обмінюються еквіваленти;

г) всі відповіді правильні.

43. До об’єктів дослідження фізіократів не належить:

а) сільське господарство;

б) промисловість;

в) відтворення і реалізація сукупного суспільного продукту;

г) продуктивна і непродуктивна праця.

44. До представників школи фізіократів належить:

а) А.Р.Ж.Тюрго; б) А.Монкретьєн; в) Т.Мен; г) Ж.Б.Кольбер.

45. До теоретичних здобутків Ф. Кене належать:

а) вчення про чистий продукт; б) модель господарського кругообігу;

в) перенесення аналізу зі сфери обміну до сфери виробництва; г) всі відповіді правильні.

46. „Чистим продуктом” Ф.Кене вважав:

а) доход, одержуваний від землі, що перевищує початкові затрати;

б) мінімальний доход, необхідний для утримання праці землероба в межах даного виду діяльності;

в) дарові природні блага; г) вартість виробленого продукту за мінусом амортизації.

47. Визначивши поняття „щорічних” і „початкових авансів”, Ф. Кене започаткував поділ капіталу на:

а) основний і оборотний; б) постійний і змінний;

в) реальний і фіктивний; г) промисловий і торговий.

48. Термін „Laissez faire”:

а) був введений у науковий оборот фізіократами;

б) буквально означає: „дайте нам спокій” і вважається символом вільної конкуренції;

в) застосовується у значенні: найкраще, що може зробити держава для підприємців – не заважати їм;

г) всі відповіді правильні.

49. Яка з наведених праць належить Ф. Кене (1694-1774), де він вперше ставить проблему суспільного відтворення, визначає класову структуру суспільства:

а) „Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776); б) „Дослідження природи торгівлі в цілому” (1755); в) „Роздуми про створення і природу багатства” (1766); г) „Трактат про монету” (1750);

д) „Економічна таблиця” (1758).

50. Термін „підприємець” був вперше введений у науковий оборот попередником фізіократів, англійським економістом:

а) Дж.Лоу; б) Д.Юмом; в) Р.Кантильоном; г) А.Монкретьєном.

51. Переваги спеціалізації та поділу праці й їх роль у підвищенні її продуктивності першим з відомих економістів описав:

а) А.Сміт; б) Д.Рікардо; в) К.Маркс; г) Ф.Кене.

52. Фундаментальними теоретичними засадами економічних поглядів А. Сміта стали:

а) концепція „невидимої руки”; б) економічний лібералізм; в) концепція „економічної людини”;

г) всі відповіді правильні.

53. Хто із згаданих економістів є автором відомого виразу „Держава виконує роль нічного сторожа, який покликаний охороняти приватну власність!”, тим самим підкреслюючи обмеженість економічної ролі держави за умов вільної конкуренції:

а) А. Монкретьєн; б) В. Петті; в) Ф. Кене; г) А. Сміт; д) Ж. Б. Сей

54. Центральною у „Багатстві народів” А.Сміта є проблема:

а) природи багатства та його економічного зростання; б) державного регулювання економіки;

в) загальної економічної рівноваги; г) народонаселення.

55. А. Сміт визнавав продуктивною:

а) працю у сільському господарстві; б) працю у сфері послуг; в) працю у сфері матеріального виробництва;

г) будь-яку працю, що приносить доход.

56. А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:

а) природною схильністю людей до обміну; б) спеціалізацією товаровиробників;

в) схильністю людей до співробітництва; г) всі відповіді правильні.

57. А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:

а) витратами праці та щедрістю землі; б) витратами праці лише в межах простого товарного виробництва;

в) витратами праці на видобуток золота і срібла; г) витратами праці незалежно від стадії розвитку економіки.

58. Концепція „невидимої руки” А.Сміта полягає у тому, що:

а) за умов вільної конкуренції ринковий механізм скеровує економічний інтерес кожного індивіда до досягнення суспільних цілей,

б) вільна конкуренція породжує хаос і анархію, тому лише держава здатна скеровувати приватні інтереси індивідів до досягнення суспільних цілей;

в) тільки вплив недержавних структур – монополій чи профспілок – на економіку сприяє суспільному благу;

г) раціональні сподівання ринкових суб’єктів коригують вплив політики держави на економіку і сприяють досягненню суспільних цілей.

59. Поділ праці на продуктивну у сфері матеріального виробництва і непродуктивну у сфері послуг, надалі сприйнятий Марксом і згодом покладений в основу національного рахівництва у СРСР, був започаткований:

а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) Ф. Кене.

60. Яка з наведених праць належить А. Сміту (1723-1790), де він формулює ідею економічного лібералізму і викладає своє економічне вчення:

а) „Дослідження про природу і причини багатства націй” (1776); б) „Дослідження природи торгівлі в цілому” (1755); в) „Роздуми про створення і природу багатства” (1766); г) „Трактат про монету” (1750);

д) „Економічна таблиця” (1758).

61. Яке з наведених положень суперечить економічному вченню А.Сміта:

а) ринкові ціни товарів тяжіють до їх „природних” цін (вартості); б) поділ праці є чинником підвищення її продуктивності; в) продуктивною є лише праця у сільському господарстві; г) продуктивною є лише праця у матеріальному виробництві.

62. Яка з наведених функцій не належить до визначених А. Смітом „трьох вельми важливих обов’язків” держави:

а) охорона прав власності; б) утримання суспільних установ; в) забезпечення національної безпеки;

г) регулювання цін і зарплати.

63. Для того, щоб підняти державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, необтяжливі податки та терпимість в управлінні, решту зробить природний плин подій” – вважав:

а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) А. Монкретьєн; г) Т. Мен.

64. А.Сміт вважав, що роль держави в економіці повинна бути:

а) всеохоплюючою, держава повинна взяти на себе вирішення основних проблем економіки;

б) не ширше ролі „нічного сторожа”, держава тільки створює інституційні умови для розвитку економіки;

в) помірною, держава не втручається у підприємницьку діяльність, але контролює розподіл суспільного продукту;

г) активною, держава впливає на величину сукупного попиту, а відтак – на рівні виробництва, зайнятості та доходу.

65. Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії абсолютних переваг вперше були обґрунтовані:

а) А. Смітом у „Багатстві народів”; б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;

в) Д. Рікардо в „Основах політичної економії та оподаткування”; г) В. Петті у „Політичній арифметиці”.

66. У своїх економічних поглядах Д. Рікардо послідовно дотримується:

а) трудової теорії вартості; б) теорії факторів виробництва; в) теорії граничної корисності;

г) кількісної теорії грошей.

67. Головним завданням політичної економії Д. Рікардо вважав:

а) дослідження поведінки економічних суб’єктів; б) визначення законів, які керують розподілом доходів;

в) аналіз раціонального розподілу обмежених ресурсів; г) аналіз розвитку продуктивних сил суспільства.

68. Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:

а) обмеженості ресурсів; б) дії закону спадної родючості землі;

в) зниження норми прибутку; г) всі відповіді правильні.

69. Теорія ренти Д. Рікардо виходила з того, що вартість сільськогосподарської продукції визначається:

а) витратами праці на відносно гірших ділянках землі, тоді власники середніх і кращих отримують ренту;

б) витратами праці на відносно кращих ділянках землі, тоді власники середніх і гірших отримують ренту;

в) витратами праці на середніх ділянках землі, ренту отримують власники будь-яких ділянок;

г) власники землі не отримують ренти, оскільки весь прибуток привласнюється фермерами, які обробляють землю.

70. Вчення Д. Рікардо сучасники називали „системою розбрату і ворожнечі”, оскільки він встановив, що:

а) між заробітною платою і прибутком існує обернена залежність;

б) найманий робітник створює своєю працею вартість, більшу за його заробітну плату;

в) існує принципова протилежність класових інтересів підприємців і найманих робітників; г) всі відповіді правильні.

71. Переваги політики свободи торгівлі на основі теорії порівняльних переваг вперше були обґрунтовані:

а) А. Смітом у „Багатстві народів”;

б) Т. Меном у „Роздумах про торгівлю Англії з Ост-Індією”;

в) Д. Рікардо у „Принципах політичної економії та оподаткування”;

г) В.Петті у „Політичній арифметиці”.

72. Визначення заробітної плати мінімумом засобів існування робітника та його сім’ї було характерне для:

а) Д. Рікардо; б) В. Петті; в) Т. Мальтуса; г) всі відповіді правильні.

73. Реформування системи грошового обігу на принципах „золотого стандарту” теоретично було обґрунтоване:

а) А. Смітом; б) Д. Рікардо; в) Дж. Лоу; г) В.Петті.

74. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажить, у якій із згаданих праць формулюються фундаментальні засади трудової теорії вартості:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).