3. Новітні уявлення вітчизняних учених про розвиток фінансової науки

Протягом 90-х років XX ст. на постсоціалістичних теренах відбулися докорінні зміни у дослідженні та викладанні фінансової науки. Вони об'єктивно обумовлені зміною суспільно-економічного ладу, переходом від системи централізованого директивного планування і управління на­родним господарством до ринкової економіки. З нею (зміною) пов'язані зникнення попереднього об'єкта дослідження економічних наук в умовах державного соціалізму і виникнення нового — функціонуючої ринкової економіки. Ці процеси супроводжуються формуванням громадянського су­спільства, створенням правової держави, розвитком демократії.

У нових соціально-економічних умовах доводиться шукати нові під­ходи до вирішення гострих економічних і соціальних проблем. Перед еко­номічними науками, у тому числі фінансовою, постають важливі питання про напрямки і засоби зміцнення фінансової системи, наповнення держав­ного бюджету, зміцнення національної валюти та ін.

Зміна об'єкта дослідження неминуче потягла за собою і зміну поперед­ніх уявлень про становлення та розвиток радянської фінансової науки, приз­вела до вироблення нових поглядів вітчизняних науковців у галузі фінансів.

Насамперед, йдеться про критичний перегляд основних положень ра­дянської фінансової науки. «У вітчизняній фінансовій науці радянського

періоду, — зазначає В. JI. Андрущенко, — дві ідеї посідали центральне мі­сце в фінансовій теорії: ідея відносин та ідея додаткової (фінансової) екс­плуатації, хоч на самому Заході вони залишались на узбіччі основних течій фінансової думки». У марксистських визначеннях фінансів як відносин до­пускалися лише варіації: відносини економічні, грошові, суспільні, специ­фічні, виробничі. Критику таких визначень фінансів В. Андрущенко будує на тому, що свого часу концепція відносин стала бастіоном затратної еко­номіки в державних фінансах. На думку вченого, поняття відносин не під­дається рахунку, не передбачає критеріїв виміру ефективності, а тому пе­ретворюються на теоретичне запрошення до марнотратства. Трактування державних фінансів як імперсональних відносин не відображає фундамен­тальних економічних характеристик фінансових явищ: кількісної вимірно­сті, обмеженості ресурсів, порівняності якісного стану державних фінансів, ризику й невизначеності.

Альтернатива марксистським поглядам у формі немарксистських ви­значень сутності фінансів передбачає обов'язкове врахування зазначених вище характеристик.

Відповідно до них В. JI. Андрущенко визначив державні фінанси як сукупність завжди лімітованих грошових коштів у розпорядженні держав­них властей та супутньої їм інституційно-організаційної діяльності.

На думку В. JI. Андрущенка, сучасна парадигма західної фінансової науки характе­ризується такими рисами:

за способом дослідження — методологічним індивідуалізмом, що передбачає аналіз фінансових явищ крізь призму поглядів, пове­дінки, інтересів індивідуумів;

за розумінням природи фінансів — інтерпретацією державних фі­нансів як грошової субстанції, двоєдиної в своїй схожості й від­мінності щодо інших грошових форм;

за соціальною спрямованістю — відмовою від старомодних уяв­лень про фіскальну експлуатацію народних мас державою;

за етикою наукової полеміки — визнанням суперечливості й багатоваріантності наукового пізнання дійсності, толерантним став­ленням до протилежних точок зору.

Запропоноване також нове розуміння функцій державних фінансів у новій термінологічній версії: розподільчо-аллокаційна; дистрибутивно- трансфертна; стабілізаційно-регламентуюча.

Типове радянське трактування суті фінансів як безсуб'єктних відно­син піддав критиці професор О. Д. Василик. У зв'язку з цим переосмис­люються зміст та завдання фінансової науки. Відомі українські науковці ()Д. Василик та С. В. Мочерний суть фінансової науки визначають таким чином: це наука, яка вивчає діяльність держави, підприємницьких струк­тур, організацій і окремих громадян, пов'язану зі створенням і викорис­танням фондів фінансових ресурсів у конкретних історичних умовах, а та­кож закони і закономірності цих фінансових явищ і процесів у їхній взаємодії. Вивчення зазначених проблем пов'язується з обмеженістю роз­мірів фінансових ресурсів в економіці, а звідси — з їх ефективним викори­станням для повнішого задоволення потреб суспільства на основі застосу­вання досконалих методів мобілізації фінансових ресурсів. На думку вчених, фінансова наука має дати відповідь на важливе питання: як і в яких формах слід створювати й використовувати фонди фінансових ресурсів для загальнолюдських потреб. Однак шляхи його вирішення залежать від умов, що склалися в країні, рівня економічного розвитку суспільства, фор­ми власності, структури економіки, соціального складу населення, рівня інтеграції у світову економіку та ін. Загальна мета фінансової науки — пі­знання дії об'єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, переда­вання результатів наукових досліджень для практичного використання. Фінансова наука, фінансове право і фінансова політика розглядаються як напрямки дослідження фінансових проблем для всебічного вивчення фі­нансів.

Щодо змісту фінансової науки, то науковці вважають, що вона скла­дається з таких розділів: наука про державний бюджет; наука про державні доходи і видатки; наука про фінанси підприємницьких структур; наука про державний кредит; наука про місцеві фінанси, страхування та ін.

Водночас у літературі зазначається, що традиційних поглядів на фі­нанси та фінансову науку ще й нині дотримується деяка частина вітчизня­них учених.

Наукові інтереси сучасних вітчизняних вчених наведені у розрізі та­ких складових: історія фінансів та фінансової думки, фінансовий ринок, фінанси суб'єктів господарювання, страхування, міжнародні та державні фінанси.

У галузі історико-фінансових досліджень постсоціалістичного періоду назвемо навчальні посібники К. С. Бельського «Финансовое право: наука, история, библиография» (1995), В. М. Пушкарьової «История мировой и русской финансовой науки и политики» (1997, 2005), розділи В. М. Соколинського та В. Є. Маневича про розвиток фінансової науки відповідно у п'ятому і шостому томах «Всемирной истории зкономической мьісли» (1994, 1997), монографію В. JI. Андрущенка «Фінансова думка Заходу в XX столітті» (2000). У цих працях вперше з нових теоретичних позицій пі­днімаються питання про глибинні відмінності між світовою і радянською фінансовою наукою, здійснюється критичне переосмислення розвитку фі­нансової науки в умовах державного соціалізму. Водночас констатується факт втрати актуальності і плідності ведення дискусій за старої проблема­тики, відсутність глибоких теоретичних праць вітчизняних вчених у галузі фінансів у сучасний перехідний період до ринкової економіки,

Рис. 3.3. Основні представники фінансової науки України та їхні наукові інтереси (початок XXI ст.)

I la завершення вважаємо за доцільне навести хронологію фінансової думки України на етапах її становлення та розвитку:

Хронологія фінансової думки України

1849

Виходить праця М. Бунге «Мова про кредит» 1852

Публікація праці «Теорія кредиту» М. Бунге; В. Незабитовський захистив магістерську дисертацію «Про податкову систему в Росій­ській державі з часів встановлення»

1859

Виходить праця професора Г. Сидоренко «Епізод з фінансової історії Австрії»

1865

М. Бунге переклав працю Карла фон Гока «Податки та державні борги»

Публікація М. Бунге «Паперові гроші та банківська система Північно-Американських

штатів»

І. Патлаєвський захистив дисертацію «Грошовий ринок від 1700-1762 pp.»; Виходить праця М. Бунге «Про спрощення курсу паперових грошей»

Виходять друком 2 праці М. Алексєєнка: «Погляд на вчення про податок у А. Сміта, Ж.-Б. Сея, Рікардо, Сісмонді і Д.-С. Міля» та «Загальна теорія перекладання податків»

І. Патлаєвський захистив докторську дисертацію «Теорія грошового обігу Рікардо и йо­го досліджень» у Одесі; Переклад і доповнення М. Бунге праці А. Вагнера «Російські паперові гроші. Дослід­ження народно-економічне і фінансове з пропозицією проекту відновлення металевого

обігу»

Виходять друком праця М. Алексєєнка «Державний кредит. Нариси збільшення дер­жавного боргу в Англії і Франції»

Виходить «Податкова сила Галичини» І. Франка 1875

Виходять друком праця І. Патлаєвського «Курс фінансового права»

Публікація праці Д. Піхно «Комерційні операції Державного банку. Вип. 1»

Виходять друком праця М. Бунге «Про відновлення постійної грошової одниці в Росії»

Виходять друком праця М. Алексєєнка «Діюче законодавство про прямі податки»

Публікація М. Бунге праці «Записка про сучасний стан нашої грошової системи і засо­бах її покращення»; Виходить праця «Записки по фінансовому праві» Г. Сидоренка

А. Антонович захистив докторську дисертацію «Теорія паперово-грошового обігу і державні кредитні білети»; У Ярославлі виходить «Нарис науки фінансового права» І. Тарасова

У Львові виходить праця В. Навроцького «Твори»

В. Палаузов опублікував працю 1.1. Патлаєвського «Курс фінансового права» з біогра­фічним нарисом про автора Виходять друком праця М. Алексєєнка «Прибутковий податок і умови його застосу­вання»

У Одесі публікують працю С. Іловайського «Визначення, зміст та значення науки фі­нансового права»; У Житомирі публікують працю Г. Сидоренка «Фінансове право»

Л. Федорович захистив докторську дисертацію «Теорія грошового і кредитного обігу»

у Одесі;

У Житомирі публікують працю «Фінансове право. Ч. 1. Теорія фінансів. Конспект лек­цій»

Виходить праця М. Цитовича «Огляд вчень про підприємницький прибуток»

У Санкт-Петербурзі виходить друком праця М. Бунге «Державне рахівництво та фінан­сова стійкість в Англії»; Виходить праця «Основні початки фінансової науки» (І. Янжул); Публікація праці М. Яснопольського «Про географічний розподіл державних доходів і видатків Росії. Досвід фінансово-статистичного дослідження», частина перша v ()десі публікують працю С. Іловайського «Непряме оподаткування в теорії та прак­тиці»

Виходять друком праця М. Алекеєєнка «Фінансове право»

У Москві виходить друком праця О. М. Миклашевського «Гроші. Досвід вивчення ос­новних положень економічної теорії класичної школи у зв'язку з історією грошового

питання»

У Санкт-Петербурзі виходить друком праця О. М. Миклашевського «Грошове питання в літературі і в явищах справжнього життя»; Виходить праця Д. Піхна «До реформи грошового обігу»

Публікація праці М. Яснопольського «Про географічний розподіл державних доходів і видатків Росії. Досвід фінансово-статистичного дослідження», частина друга

М. Цитович захистив докторську дисертацію «Місцеві витрати Пру сії у зв'язку з тео­рією місцевих витрат»

Публікація першого тому праці П. Мигуліна «Російський державний кредит (1769-

1899)»

У Києві виходить друком праця П. Кованька «Головні реформи, проведені М. X, Бунге в фінансовій системі Росії. Досвід критичної оцінки діяльності М. X. Бунге як міністра

фінансів (1881-1887 рр)»; М. Довнар-Запольський захистив магістерську дисертацію «Державне господарство Великого князівства Литовського при Ягеллонах»

У Харькові виходить друком праця П. Мигуліна «Реформа грошового обігу в Росії та промислова криза (1893-1902)»

Публікація праці А. Білімовича «Міністерство фінансів: Історичний нарис»; Виходить «Дрібний кредит, його організація та значення в Росії»» (А. Анциферов)

У Одесі публікують книгу «Підручник фінансового права» С. Іловайського; У Харькові — «Наша банківська політика (1729-1903)» П. Мигуліна

Виходить друком праця П. Кованька «Реформа 19 лютого 1861 р. та її наслідки з фінан сової точки зору (Викупна операція 1861-1907 рр)» у Києві

У Одесі публікують книгу В. Твердохлєбова «Обкладання міських нерухомості на За­ході. Ч. 1: Державне обкладання»; Виходить друком праця П. Мигуліна «Російський автономний центральний емісійний

банк: Проект»

Публікація третього тому праці П. Мигуліна «Російський державний кредит (1769— 1899)» та «Сучасне та майбутнє російських фінансів»

Виходить друком праця «Як англійці критикують свої державні видатки» (І. Янжул) у

Санкт-Петербурзі

У Одесі публікують книгу В. Твердохлєбова «Обкладання міських нерухомості на За­ході. Ч. 2: Місцеве обкладання»

Виходить друком праця П. Кованька «Зміст і сутність бюджетного права» у Києві

Виходить друком праця П. Кованька «Державні видатки Росії за призначенням за 1903- 1911 pp. Фінансово-статистичний нарис з 15 діаграмами» у Києві

Виходять друком стаття «Україна у державному бюджеті Росії» (М. Гордієнко) надру­кована у журналі «Літературно-науковий вісник»; У Одесі публікують книгу С. І. Іловайського «Підручник фінансового права» / За ред.

М. Яснопольського;

У Москві виходить книга Л. Яснопольського «Нариси російського бюджетного права»

Доцент кафедри фінансового права юридичного факультету Новоросійського універси­тету Г. Ф. Кнапп опублікував працю «Нариси державної теорії грошей»

Доцент кафедри фінансового права юридичного факультету Новоросійського універси­тету Г. Витгерс опублікував працю «Грошовий ринок»; Виходить друком праця П. Кованька «Реформа 1861 року та її наслідки з фінансової точки зору (викупна операція 1861-1907 pp.)»

Виходять друком 2 праці К. Волого: «Початковий курс політичної економії: історія, те­орія і фінанси» та «Основи економії страхування»

І Іублікують книги «Кредит та його роль в народному господарстві» (М. Соболєв), «Україна в державному бюджеті Росіє» (П. Мальців), «Паперові гроші та метал» (М. Туган-Барановський)

Виходять друком праця А. Анциферова «Центральні банки кооперативного кредиту»

У Києві публікують книги «Фінансові проблеми землеволодіння російських міст» (П. Кованько) та «Фінансова політика України (7 листопада 1917 — 4 грудня 19919»

(JI. Неманов)

Публікація праці М. Яснопольського «Державні видатки та доходи»

У Подєбрадах виходить книга М. Добриловського «Короткий курс фінансової науки»

перший та другий том

Виходить підручник «Банківська справа» І. Івасюка; У Харкові виходить книга М. Соболева «Нариси фінансової науки»

У Києві публікують книгу професора М. Мітіліно «Елементи фінансової науки»; Виходить книга Г. Тіткіна «Нариси по загальній теорії публічних фінансів. Досвід по­будови теоретичної фінансової науки на публічно-економічній основі»

У Львові виходить книга X. Лебідь-Юрчика «Бюджетне право» 1929

У Києві публікують 2 книги М. Мітіліно: «Основи фінансової науки» та «Основні риси сучасної японської податкової системи»

1934

У Варшаві виходить книга Є. Гловінського «Гроші та кредит в СРСР за часів першої

п'ятирічки»;

У Подєбрадах виходить книга М. Добриловського «Основи фінансової науки. Курс лек­цій»

1939

У Варшаві виходить книга Є. Гловінського «Фінанси У РСР» 1949

У Києві публікують книги В. Власенка «Грошова реформа в Росії 1895-1898 рр.»

1Горкіна Л. П., Чумаченко М. Г. У світовому науковому просторі: економічний доробок учених української діаспори (20-80-ті роки XX ст.) // Актуальні проблеми економіки. — 2008. — № 5. Петровська H. А. Кредитно-фінансові проблеми та банківська справа у дослідженнях українських економістів зарубіжжя (20-50-ті роки XX ст.) // Банківська справа. — 1996. — № 2.

2Коропецький І.-С. Українські економісти XIX століття та західна наука / І.-С. Коропецький. — K., 1993. —С. 20.

56