
- •Теорія механізмів і машин
- •Тмм як наука. Початкові (вхідні) поняття та визначення
- •З історії науки
- •Розділ 1. Загальні методи визначення кінематичних і динамічних характеристик механізмів і машин
- •1. Структура та класифікація механізмів
- •1.1. Ланки та кінематичні пари. Класифікація кінематичних пар
- •Ланки механізму рухомо з’єднані між собою. Рухоме з’єднання двох ланок, що дотикаються, називають кінематичною парою.
- •1.2. Кінематичні ланцюги.
- •1.3. Основні види механізмів та їх структурні схеми
- •1.4. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
- •Зайві ступені вільності. Розповсюдженим прикладом зайвих ступенів вільності є обертання роликів на їх осях. Як приклад розглянемо кулачковий механізм з роликовим штовхачем (рис. 1.6).
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів. Основний принцип створення механізмів
- •Послідовність виконання структурного аналізу.
- •2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Задачі та методи кінематичного дослідження
- •2.2. Функція положень та кінематичні передатні функції механізму
- •2.3. Плани механізму
- •2.4. Дослідження руху механізмів методом кінематичних діаграм
- •2.5. Метод планів швидкостей та прискорень
- •2.6. Кінематичне дослідження механізмів аналітичними методами
- •3. Силовий розрахунок механізмів
- •3.1. Сили, що діють на ланки механізмів та машин
- •3.2. Загальна методика силового розрахунку
- •3.3 Силовий розрахунок шарнірно-важільного механізму
- •3.4. Теорема Жуковського
- •4. Тертя в механізмах і машинах
- •4.1. Тертя ковзання сухих тіл
- •4.2. Тертя гнучкої ланки
- •4.3. Основні відомості про рідинне тертя
- •4.4. Тертя кочення
- •4.5. Механічний коефіцієнт корисної дії
- •Представимо ккд кожного з механізмів таким чином:
- •5. Дослідження руху машинного агрегату з жорсткими ланками
- •5.1. Динамічна модель машинного агрегату з одним ступенем вільності
- •5.2. Зведення сил та мас
- •5.3. Рівняння руху механізму
- •5.4 Режими руху
- •5.5. Визначення закону руху механізму
- •5.6 Усталений режим. Нерівномірність руху механізму
- •5.7. Визначення моменту інерції маховика методом Віттенбауера (за допомогою діаграми енергомас)
- •6. Зрівноваження механізмів
- •6.1. Зрівноважування механізмів на фундаменті
- •6.2. Зрівноваження обертових ланок (роторів)
- •6.3. Динамічне балансування роторів при проектуванні
- •Статичне та динамічне балансування виготовлених роторів. Повністю збалансований при проектуванні ротор після виготовлення має, тим не менше, деяку незрівноваженість.
- •Розділ 2. Методи проектування схем основних видів механізмів Глава 7. Синтез плоских важільних механізмів
- •7.1. Умови існування кривошипа в плоских чотириланкових механізмах
- •7.2. Синтез чотириланкових механізмів за двома положеннями ланок
- •7.3. Синтез чотириланкових механізмів за коефіцієнтом зміни середньої швидкості та за середньою швидкістю вихідної ланки
- •Глава 8. Кулачкові механізми
- •8.1. Загальні відомості. Види кулачкових механізмів
- •8.2. Кінематичний аналіз кулачкових механізмів
- •8.3. Закон руху вихідної ланки
- •8.4. Визначення основних розмірів кулачкового механізму
- •8.5. Побудова профілю кулачка
- •9. Зубчасті передачі
- •9.1. Основна теорема зачеплення
- •9.2. Евольвента кола, її властивості та рівняння
- •9.3. Основні геометричні параметри циліндричних зубчастих передач
- •9.4. Якісні показники зубчастої передачі
- •9.5. Деякі відомості про способи нарізання зубчастих коліс
- •9.6. Початковий (вихідний) контур зубчастих коліс
- •9.7. Підрізання зубців. Мінімальне число зубців при виготовленні зубчастих коліс
- •9.8. Коригування (виправлення) зубчастих коліс евольвентного зачеплення
- •9.9. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •9.10. Особливості евольвентної передачі внутрішнього зачеплення
- •9.11. Особливості геометрії косозубих циліндричних передач
- •9.12. Просторові зубчасті передачі
- •Перемножимо праві і ліві частини цих виразів
- •Рядове зачеплення з паразитними колесами. Рядове зачеплення з паразитними колесами характеризується тим, що на кожному з проміжних валів розміщено лише одне колесо.
- •9.13. Кінематичний аналіз диференціальних та планетарних механізмів
- •Література
- •Теорія механізмів і машин
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
- •Ярошевич м.П.
- •Теорія механізмів
- •І машин
- •Навчальний посібник
- •Л уцьк 2008
4.5. Механічний коефіцієнт корисної дії
Механічний коефіцієнт корисної дії (ККД) є важливою енергетичною характеристикою механізму і вказує на ефективність використання енергії в машині.
,
– рівняння робіт за цикл усталеного
руху,
де
– робота рушійних сил, корисного та
шкідливого опору.
Механічним ККД називають відношення роботи сил корисного опору до роботи рушійних сил за цикл усталеного руху, тобто
.
ККД є відношенням абсолютного значення роботи сил корисних опорів до роботи рушійних сил за цикл усталеного руху. Машина є тим досконаліша, чим більша частина роботи рушійних сил витрачається на подолання сил корисних опорів та чим менша частина витрачається на подолання сил шкідливих опорів, тобто чим більший ККД.
ККД звичайно визначається для усталеного періоду руху механізму. У випадку, якщо його величина є змінною, то визначають середню величину цього коефіцієнта. Переважно ККД окремих механізмів визначається експериментально та наводиться у довідниках.
ККД групи механізмів (машин, кінематичних пар) залежить від з’єднання окремих складових. Механізми можуть бути з’єднані послідовно, паралельно і комбіновано.
ККД групи послідовно з’єднаних механізмів. При послідовному з’єднанні (рис. 4.14, а) весь енергетичний потік проходить через усі механізми. Внаслідок того, що корисна робота попереднього механізму (витрачається на виробничий опір) є роботою рушійних сил для кожного наступного механізму, то
;
;
...
.
Загальний ККД
(5)
Таким чином, при послідовному з’єднанні загальний ККД дорівнює добутку ККД окремих механізмів.
ККД групи
паралельно з’єднаних механізмів.
Нехай є машинний агрегат, який складається
з n
паралельно з’єднаних механізмів (рис.
4.14, б).
Робота рушійних сил
,
яка підводиться до машинного агрегату,
розподіляється якимось чином між
окремими механізмами, A1,
A2,
A3,
…, An.
Звичайно
.
Кожна з робіт A1,
A2,
A3,
…, An
є роботою рушійних сил для відповідного
механізму.
Представимо ккд кожного з механізмів таким чином:
,
,
,
...,
.
Тоді загальний ККД машинного агрегату при паралельному з’єднанні можна подати у наступному вигляді:
.
(6)
З формули (6) слідує, що загальний ККД, являє собою дріб, в якому чисельник та знаменник є, відповідно, сумами чисельників та знаменників часткових ККД механізмів, що входять до складу машинного агрегату.
Відомо, що при
утворенні таким чином дробу з декількох
дробів, отримується число більше за
найменше але менше за найбільше із
значень дробів. Отже, і загальний ККД
буде більшим за найменший частковий
ККД, але меншим за найбільший частковий
ККД,
.
З
виразу (6) також випливає, що при
паралельному з’єднанні механізмів
загальний ККД машинного агрегату
залежить не лише від ККД часткових
механізмів, але й від характеру розподілу
роботи рушійних сил між окремими
механізмами.
а)
б)
Рис. 4.14
Часткові випадки з’єднання механізмів.
-
Роботи рушійних сил розподіляються між окремими механізмами рівномірно,
. Тоді загальний ККД, згідно з (6) матиме вигляд:
,
тобто дорівнює середньому арифметичному окремих ККД, які входять до складу машинного агрегату.
-
ККД усіх механізмів однакові, тобто
, то загальний ККД машинного агрегату дорівнює ККД окремого механізму
.
Відмітимо, що при паралельному з’єднанні механізмів, за інших рівних умов, є можливість отримати вищий ККД, ніж при послідовному з’єднанні.