
- •Дидактична мета курсової роботи
- •Вимоги до наукового керівника
- •Етапи виконання курсової роботи
- •Вибір теми курсової роботи
- •Вимоги до якості виконання курсової роботи
- •Рецензування курсової роботи
- •Вимоги до захисту курсової роботи
- •Критерії оцінювання курсової роботи
- •Структура курсової роботи
- •Оформлення курсової роботи Загальні вимоги
- •Нумерація
- •Примітки, виноски, посилання, цитати
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Окремий том багатотомного видання
- •Стаття з журналу
- •Стаття з газети
- •Доповідь (тези) з матеріалів конференції
- •Закон України
- •Допоміжні фрази
- •Шкала та критерії оцінювання курсової роботи
- •Курсова робота
- •Список рекомендованої літератури
Оформлення списку використаних джерел
Дані про використану літературу повинні приводитися відповідно до правил бібліографічного опису, викладених у ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи починають з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.
Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).
За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять у окремому переліку посилань, який розташовують у кінці цього додатка.
Всі опрацьовані літературні джерела включаються до списку використаної літератури в такій послідовності:
-
Конституція України
-
Закони України
-
Укази Президента України
-
Постанови Верховної Ради України
-
Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України
-
Документи і матеріали Національного банку, міністерств і відомств України
-
Публікації українською та російською мовами
-
Публікації іншими мовами
-
Електронні джерела
У переліку літератури застосовується наскрізна нумерація джерел арабськими цифрами, назви вищенаведених тематичних груп не вказуються. Джерела І-VІ груп подаються у хронологічному порядку; у VІІ групі – в алфавітному порядку; у VIІІ групі – за латинською абеткою; у ІХ групі – у довільній послідовності.
Назва джерела повинна наводитися мовою оригіналу.
Не рекомендується вносити до бібліографічного списку ті публікації, на які немає посилань в тексті курсової роботи і які фактично не були використані, а також науково-популярні книги, газети. Якщо є необхідність у використанні таких видань, то потрібно привести їх у підрядкових посиланнях у тексті курсової роботи.
Бібліографічний опис складається із уніфікованих за складом і послідовністю відомостей про документ. Загальна схема бібліографічного запису така:
Заголовок (прізвище, ініціали індивідуальних авторів; найменування колективного автора). Основна назва: Відомості, що відносяться до назви (розкривають тематику, вид, жанр, призначення документа тощо) / Відомості про відповідальність (містять інформацію про укладачів, редакторів, перекладачів і т.п.). – Відомості про видання (містять дані про повторність видання, його переробку тощо). – Місце видання: Видавництво або організація, що видала, рік видання. – Обсяг (кількість сторінок).
Бібліографічний опис складають повністю без пропусків якихось елементів скорочення назв тощо. Відхилення від прийнятого порядку не допускається.
Не дозволяється включати:
а) опис однієї і тієї ж публікації в різні бібліографічні записи
(вказувати в декількох позиціях списку);
б) опис двох і більше публікацій – в один бібліографічний запис.
Джерелом відомостей для бібліографічного опису є титульний аркуш документа або наявний готовий опис.
Опис книг обов’язково повинен містити:
-
прізвище та ініціали автора;
-
назву книги; відомості, що відносяться до назви свідчення про повторність видання;
-
місце видання;
-
видавництво і рік видання;
-
кількість сторінок.
Прізвище автора вказується у називному відмінку.
Наведемо декілька прикладів:
Один автор
Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні.–К.: Лібра,2008.– 392 с.
Два автора
Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.
Три автора
Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник/За ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 2003. – 247 с.
Чотири автора
Лізинг у ринковій економіці: Навч. посібник/Івін Л.М., Карпов Е.О., Ольховіков О.В., Яковлев А.І. – К.: НМК ВО, 2002. – 140 с.
Більше чотирьох авторів. Якщо авторів більше чотирьох, у відомостях про відповідальність вказують прізвища перших трьох авторів зі словами “та ін.”
Історія економічної думки України: Навч. посібник/ Р.Х. Василенко, Л.П. Горкіна, Н.А. Петровська та ін. – К.: Либідь, 2003. – 272 с.