- •Тема 1. Соціологія – наука про суспільство.
- •Об'єкт і предмет соціології. Місце соціології в системі наук.
- •Структура й функції соціології.
- •Методологічні підходи до аналізу суспільства.
- •1. Об'єкт і предмет соціології. Місце соціології в системі наук.
- •Тема 2. Особистість і суспільство.
- •Соціологічний погляд на особистість. Структура особистості.
- •Соціальний статус і соціальна роль. Типи особистості.
- •Соціалізація особистості.
- •Культурна й психологічна девіація.
- •Індивідуальна й групова девіація.
- •Первинна й вторинна девіація.
- •Позитивна й негативна девіація.
- •Завдання 3.
- •Які фактори спричинили поширення наркотиків у молодіжному середовищі?
- •Тема 3 соціальна структура і соціальна стратифікація
- •Поняття «соціальна спільнота» і «соціальна група».
- •Соціальна структура суспільства.
- •Сутність і історичні типи соціальної стратифікації.
- •2. Соціальна структура суспільства.
- •3. Сутність і історичні типи соціальної стратифікації.
- •Безробіття є невід’ємною рисою суспільства з ринковою економікою, що добре видно з даних таблиці 3.1.
- •Динаміка безробіття в Україні
- •Завдання 8.
- •Тема 4. Етнос і ґендер як чинники соціальної диференціації.
- •2. Етнічні відносини. Етнічна свідомість народу України.
- •Поняття ґендеру. Ґендерні відмінності у сучасному світі.
- •1. Сфера сімейного життя:
- •2. Сфера зайнятості:
- •Завдання 2.
- •Завдання 3. Стимульний матеріал
- •Завдання 5.
- •Тема 5. Соціальні інститути. Інститут освіти.
- •Види соціальних інститутів
- •2. Функції соціальних інститутів.
- •3. Освіта як соціальний інститут.
- •Тема 6. Шлюб і родина як соціальний інститут.
- •Тема 7. Культура як соціальний феномен.
- •4. Етноцентризм і культурний релятивізм.
- •Тема 8: суспільство та соціальні зміни.
- •Основні ознаки суспільства:
- •Теорія модернізації.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Російсько-американський соціолог Питирим Сорокін писав:
- •Завдання 5.
- •Тема 1. Соціологія – наука про суспільство
Які фактори спричинили поширення наркотиків у молодіжному середовищі?
Тема 3 соціальна структура і соціальна стратифікація
-
Поняття «соціальна спільнота» і «соціальна група».
-
Соціальна структура суспільства.
-
Сутність і історичні типи соціальної стратифікації.
-
Соціальна мобільність, види мобільності.
-
Поняття «соціальна спільнота» і «соціальна група». Взаємодія індивіда і суспільства опосередковується соціальними групами, які є фундаментом суспільства.
В суспільстві існують різні об’єднання людей і далеко не всі з них можна віднести до соціальних груп. Термінове випадкове об’єднання людей зі слабкими соціальними зв’язками і різнорідним соціальним складом можна назвати соціальною спільнотою, а не соціальною групою. До таких спільнот відносять, наприклад, людей, що опинилися в одному місці (пасажири громадського транспорту, перехожі тощо), натовп, що спостерігає за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, чи людей, що мітингують на майдані, аудиторію читачів газети або глядачів у кінотеатрі.
Соціальна група – це сукупність людей, які мають спільну соціальну ознаку і виконують суспільно необхідну функцію в загальному розподілі громадської праці і діяльності. Соціальні групи класифікують за різними ознаками:
За характером зв’язків індивіда з групою відокремлюють:
1. Групи членства – будь-яка група, членом якої є індивід.
2. Референтна група – це та група, цінності якої є важливими для індивіда, з якою він порівнює себе як з еталоном. Наприклад, підлітки орієнтуються на стиль життя своїх кумирів, робітник організації, який бажає зробити кар’єру, – на поведінку вищого керівництва.
В залежності від розміру групи і характеру взаємодії її членів відокремлюють:
1. Малі групи – це малочислені (від двох до декількох десятків осіб) соціальні групи, члени яких знаходяться в безпосередньому стійкому особистому спілкуванні (сім’я, студентська група, бригада, дружня компанія та інш.).
2. Середні групи – це групи, об’єднані в організації (трудовий колектив підприємства, організації, закладу). Тут уже не всі члени групи можуть спілкуватися особисто, контакти будуть мати опосередкований характер.
3. Великі групи – це численні групи людей, розпорошені на великому просторі, які характеризуються опосередкованою солідарною взаємодією (класові, територіальні, національні спільноти).
Малі групи, в свою чергу, бувають первинні і вторинні. Первинні групи характеризуються інтимністю спілкування, мета їх створення – спілкування як таке (сім’я, друзі). Вторинні характеризуються формальністю контактів (навчальна група, трудовий колектив), вони створюються для досягнення інструментальних цілей (отримання освіти, прибутку тощо).
За характером властивостей індивідів, що входять до групи, відокремлюють наступні види великих груп: соціально-демографічні, соціально-поселенські, соціально-етнічні, соціально-професійні, соціально-класові тощо.
На відмінність від малих і середніх груп, великі характеризуються:
-
великою кількістю членів,
-
відсутністю обов’язкових особистих контактів,
-
відсутністю чи відносно невеликим ступенем згуртованості і організованості.