
- •Тема 1. Соціологія – наука про суспільство.
- •Об'єкт і предмет соціології. Місце соціології в системі наук.
- •Структура й функції соціології.
- •Методологічні підходи до аналізу суспільства.
- •1. Об'єкт і предмет соціології. Місце соціології в системі наук.
- •Тема 2. Особистість і суспільство.
- •Соціологічний погляд на особистість. Структура особистості.
- •Соціальний статус і соціальна роль. Типи особистості.
- •Соціалізація особистості.
- •Культурна й психологічна девіація.
- •Індивідуальна й групова девіація.
- •Первинна й вторинна девіація.
- •Позитивна й негативна девіація.
- •Завдання 3.
- •Які фактори спричинили поширення наркотиків у молодіжному середовищі?
- •Тема 3 соціальна структура і соціальна стратифікація
- •Поняття «соціальна спільнота» і «соціальна група».
- •Соціальна структура суспільства.
- •Сутність і історичні типи соціальної стратифікації.
- •2. Соціальна структура суспільства.
- •3. Сутність і історичні типи соціальної стратифікації.
- •Безробіття є невід’ємною рисою суспільства з ринковою економікою, що добре видно з даних таблиці 3.1.
- •Динаміка безробіття в Україні
- •Завдання 8.
- •Тема 4. Етнос і ґендер як чинники соціальної диференціації.
- •2. Етнічні відносини. Етнічна свідомість народу України.
- •Поняття ґендеру. Ґендерні відмінності у сучасному світі.
- •1. Сфера сімейного життя:
- •2. Сфера зайнятості:
- •Завдання 2.
- •Завдання 3. Стимульний матеріал
- •Завдання 5.
- •Тема 5. Соціальні інститути. Інститут освіти.
- •Види соціальних інститутів
- •2. Функції соціальних інститутів.
- •3. Освіта як соціальний інститут.
- •Тема 6. Шлюб і родина як соціальний інститут.
- •Тема 7. Культура як соціальний феномен.
- •4. Етноцентризм і культурний релятивізм.
- •Тема 8: суспільство та соціальні зміни.
- •Основні ознаки суспільства:
- •Теорія модернізації.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Російсько-американський соціолог Питирим Сорокін писав:
- •Завдання 5.
- •Тема 1. Соціологія – наука про суспільство
-
Теорія модернізації.
Модернізація – це перехід від доіндустриального до індустріального, або капіталістичного суспільства, що здійснюється шляхом комплексних реформ, розтягнутих у часі. Вона має на увазі кардинальну зміну соціальних інститутів і способу життя людей, що охоплює всі сфери суспільства. Суть модернізації зв'язують із поширенням по усьому світі цінностей і досягнень індустріального суспільства – раціоналізму, ощадливості, урбанізації, індустріалізації.
Розрізняють два види модернізації:
1. Органічна модернізація є моментом власного розвитку країни й підготовлена всім ходом попередньої еволюції. Наприклад, перехід Англії від феодалізму до капіталізму в результаті промислової революції 18 в. Така модернізація починається не з економіки, а з культури й зміни суспільної свідомості. Капіталізм виникає як природний наслідок змін в укладі життя, традиціях, світогляді й орієнтаціях людей.
2. Неорганічна модернізація являє собою відповідь на зовнішній виклик з боку більше розвинених країн. Вона являє собою спосіб “ розвитку, що доганяє ”, що вживається урядом з метою перебороти історичну відсталість і уникнути іноземної залежності. Росія, яка у тому числі й внаслідок татаро-монгольської навали була відкинута у своєму розвитку на кілька сторіч назад, неодноразово намагалася наздогнати передові країни. Петровські реформи, сталінська модернізація 30-х років, перебудова 80-х і наступні економічні реформи переслідували саме цю мету.
Неорганічна модернізація припускає, що країна доганяє більш передові країни й запозичає у них передові технології. Модернізація відбувається шляхом закупівлі закордонного обладнання й патентів, запозичення чужої технології, запрошенням фахівців, навчанням за кордоном, інвестиціями. Відповідні зміни відбуваються в соціальній і політичній сферах: різко змінюється система керування, уводяться нові владні структури, конституція країни перебудовується під закордонні аналоги.
Неорганічна модернізація починається не з культури, а з економіки й політики. Органічна модернізація йде “знизу”, а неорганічна “зверху ”. Принципи “модерніті” не встигають охопити переважну більшість населенья, тому не одержують міцної соціальної підтримки. Вони опановують лише розумами найбільш підготовленої частини суспільства. Саме такий вид модернізації присутній в пострадянських суспільствах.
У. Ростоу оптимістично дивиться на перспективи модернізації традиційних суспільств. Він упевнений, що раціональні фрагменти (комунікації, товарообмін, ріст знань, універсалізація відносин), поступово закріплюючись, створять більш-менш органічну модернізовану соціальну систему. Японії треба було 20 років на те, щоб наздогнати й перегнати США, звідки вона запозичила технологію й фінанси. За короткий строк неорганічна модернізація змінилася органічної.
Американський соціолог М. Леві в концепції «осучаснення навздогін» або «запізнілої модернізації» звертає увагу на те, що патріархальні суспільства, спокушаючись досягненнями індустріальних, заносять у свій актив їхні елементи. Вторгнення готових індустріальних («модернізованих») моделей підриває структуру патріархального суспільства, однак не перетворює його в індустріальне. «Осучаснення» не відбувається одночасно у всіх секторах громадського життя. Технологічні нововведення при відсутності раціональної культури трудових відносин і парламентської демократії виявляються марними, викликають напругу й хаос. Окремі соціальні інститути, виступаючи як сучасні, «індустріальні», у дійсності продовжують функціонувати як традиційні. Виникає ефект «квазі»: квазіпарламент, квазіпартия, квазіринок. Ірраціональність, парадоксальність, спонтанність, на думку Г. Алмонда, стають характерними рисами суспільства, що формується при зіткненні західної (раціональної) і місцевої (традиційної) культур. Всі ці аспекти важливі при аналізі трансформаційних процесів в Україні. Варто також ураховувати й те, що:
-
«запізніла модернізація» може поставити суспільство в зовнішню залежність;
-
модернізація може бути успішної тільки при значному збільшенні чисельності середнього класу, його високої соціальної мобільності;
-
успіх модернізації залежить від організаційних зусиль центральної влади, її вміння локалізувати, блокувати соціальні конфлікти.
-
успішна модернізація вимагає широкої соціальної підтримки, мобілізації соціального потенціалу, здатності спрогнозувати вигоди від неї, авторитету лідера.
Завдання 1.
У таблиці поміщені ключові поняття і їхні визначення. Встановить, якому поняттю ліворуч відповідає наведене праворуч визначення, указавши потрібний номер.
Поняття |
№ |
Визначення |
Суспільство |
|
|
Держава |
|
|
Країна |
|
|
Соціальні зміни |
|
|
Інноваційні зміни |
|
|
Соціальний прогрес |
|
|
Соціальний регрес |
|
|
Соціальна еволюція |
|
|
Соціальна революція |
|
|
Модернізація |
|
|
Завдання 2.
Відповідайте «так» або «ні» на поставлені питання.
№ |
Питання |
Відповідь |
|
Так |
Ні |
||
1. |
Сучасне українське суспільство є аграрним? |
|
|
2. |
Поява мобільних телефонів – приклад соціальних змін? |
|
|
3. |
Соціальні зміни й соціальний розвиток – це слова синоніми? |
|
|
4. |
Суспільству як соціальній системі властива така якість як саморозвиток? |
|
|
5. |
Теорія К. Маркса розвивалася в руслі соціального революціонізму? |
|
|
6. |
Циклічні теорії заперечують можливість нескінченного прогресивного розвитку суспільства? |
|
|
7. |
Функцію адаптації в суспільстві виконує політика? |
|
|
8. |
У постіндустріальному суспільстві найбільш впливовою групою є вчені? |
|
|
9. |
Українське суспільство переживає органічну модернізацію? |
|
|
10. |
Основна сфера діяльності для постіндустріального суспільства – це сільське господарство? |
|
|