1. Запис часу у хронометражі і обробка спостереження

Таблиця. Лист спостереження хронометражу

При фрезуванні площини деталі «Корпус», фрезувальником 2-розряду, одиничне виробництво, необхідна точність 95%, год. (хв. - с)

Елемент спостереження	Фіксажні точки *	Номери спостережень
		1	2	3	4	5	6	7
1.Взяти деталь, встано-вити у пристрій. Закріпити.	(1) (2)	0-44	3-57	7-21	10-40	13-51	17-15	20-28
2.Включити рух, підвісти деталь, включити подачу.	(3)	0-52	4-04	7-30	10-50	13-59	17-22	20-36
3.Фрезувати площину.	(4)	2-17	5-33	8-58	12-16	15-26	18-50	22-02
4.Виключити подачу, відвести стіл, вимкнути рух.	(5)	2-28	5-44	9-09	12-26	15-34	19-02	22-13
5.Зняти деталь, покласти на стелаж.	(6)	3-06	6-24	9-48	13-03	16-20	19-39	22-53
6.Очистити пристрій від стружки	(1)	3-12	6-29	9-54	13-08	16-25	19-45	23-00

* Фіксажні точки: (1) – дотик руки до заготовки; (2) – дотик до вимикача; (3) – поява стружки; (4) – кінець сходу стружки; (5) – кінець руху фрези; (6) – дотик деталі до тари.

Тривалість елементів операції визначається як різниця між кінцевим і початковим значенням поточного часу: у першому спостереженні відлік ведеться з нуля ( початок спостереження ), тривалість першого елемента складає 44 с. ( 44-0 ); другого – 8 с. (52-44); третього елемента складає 1 хв. 25 с. ((2-17) – (0-52)); четвертого – 11с. ((2-28) – (2-17)); п’ятого 38 с. ((3-6) – (2-28)) і шостого 6 с. ((3-12) – (3-06)). Для контролю необхідно скласти усі отримані тривалості елементів операції. В результаті отримуємо значення поточного часу в кінці останнього елемента (даний приклад 44+8+85+11+38+6=192 с. або (3-12)).

Тривалість першого елемента другого спостереження визначається як різниця між кінцевим часом першого елемента і кінцевим часом останнього елемента першого спостереження. У прикладі це 45 с. ((3-57) – (3-12)). Таким чином продовжуємо розрахунки тривалості усіх наступних елементів.

У результаті цих розрахунків отримуємо хронометражні ряди, які заносяться до таблиці 4. Для подальших розрахунків тривалість елементів операції приводиться до одної величини часу, хвилини чи секунди, в залежності від того, яка тривалість частіше зустрічається. Помилкові заміри виключаються.

Таблиця 4. Тривалість елементів операції (с)

Елемент спостереження	Номери спостережень
	1	2	3	4	5	6	7
1.Взяти деталь, встановити у пристрій закріпити	44	45	52	46	43	50	43
2.Включити рух, підвести деталь, включити подачу	8	7	9	10	8	7	8
3.Фрезувати площину	85	89	88	86	87	88	86
4.Виключити подачу, відвести стіл, вимкнути рух	11	11	11	10	8	12	11
5.Зняти деталь, покласти на стелаж	38	40	39	37	46	37	40
6.Очистити пристрій від стружки	6	5	6	5	5	6	7

Далі визначаються фактичні коефіцієнти стійкості хронорядів як відношення MAX значення до MIN таблиця 4. Ці коефіцієнти порівнюються з нормативними, взятими з таблиці 2.5 з врахуванням серійності виробництва і виду роботи.

Таблиця 5. Аналіз стійкості хронометражних рядів

Елемент операції	Коефіцієнт стійкості Ку		Висновок
	фактичний	нормативний
1	50 : 43 = 1,16	3,0 (одиничний тип, ручна робота)	Ряд стійкий
2	10 : 7 = 1,43	3,0 ( -//- )	Ряд стійкий
3	89 : 85 = 1,05	1,2 (одиничний тип, машинна робота)	Ряд стійкий
4	12 : 8 = 1,5	3,0 (одиничний тип, ручна робота)	Ряд стійкий
5	46 : 37 = 1,24	3,0 ( -//- )	Ряд стійкий
6	7 : 5 = 1,4	3,0 ( -//- )	Ряд стійкий

У випадку, якщо фактичний коефіцієнт стійкості буде більшим від нормативного, не враховується одне з екстремальних (МАХ) значень. Потім знову визначається фактичний коефіцієнт стійкості. Після третього коригування, якщо не буде виконуватися вимога К_с(ф) £ К_с(н), елемент операції, за яким отримали нестійкий хроноряд, необхідно простежити знову, використовуючи вибірковий хронометраж.

Далі величина оперативного часу в цілому за операцією або за окремими її елементами розраховується як середня арифметична з числа замірів, що враховуються. Так за елементами середній час складає:

Загальна сума часу за всіма елементами складає оперативний час.