3. Предмет і метод правового регулювання як критерії розмежування галузей права

Предмет правового регулювання – це тип суспільних відносин, який регулює дана галузь, це те, що підлягає правовому регулюванню. Предмет правового регулювання включає: суб’єкти, їх поведінку, об’єкти, соціальні факти, які є підставами виникнення або припинення правових відносин. Предмет правового регулювання є унікальним для кожної галузі права. Наприклад, галузь цивільного права України регулює особисті немайнові і майнові відносини суб’єктів права.

Предмет правового регулювання вважається матеріальним критерієм розмежування галузей права. Але одного матеріального критерію для виділення галузей права недостатньо, тим паче, що іноді дуже важко провести межу між суміжними типами (родами, видами) відносин: наприклад, між земельними правовідносинами і цивільно–правовими відносинами. Через це ученими-юристами був введений ще один критерій розмежування галузей права – метод правового регулювання.

Галузевий метод правового регулювання – це характерний для кожної галузі права набір способів впливу права на суспільні відносини, це те, як право впливає на них. Структуру галузевого правового методу складають узяті в сукупності правові засоби, які встановлюють:

1) правове положення суб’єктів у сфері регульованих відносин. Воно характеризується встановленням правового зв’язку суб’єктів з державою і з регульованими відносинами. Це досягається шляхом закріплення за ними загальної та спеціальної правоздатності;

2) юридичний факт як підстава виникнення, зміни або припинення правовідносин. Для кожної галузі права властиві тільки свої юридичні факти (наприклад, у кримінальному праві – злочин);

3) прийоми формування суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, закріплені в диспозиціях норм права, що визначають різний характер взаємозв’язків між суб’єктами (вони можуть рівними і підпорядкованими);

4) прийоми захисту суб’єктивних прав та забезпечення юридичних обов’язків. Окремим галузям права, як правило, властиві свої, типові заходи захисту і забезпечення: наприклад, неустойка у цивільному праві, позбавлення волі у кримінальному праві, адміністративний арешт в адміністративному праві тощо. Крім того, має значення те, кому належить ініціатива зрушення захисних заходів.

Як основні методи правового регулювання виступають імперативний і диспозитивний методи.

Імперативний метод – це метод владних розпоряджень, що містить в собі, як правило, норми–заборони і норми–зобов’язання. Він використовується головним чином в кримінальному, адміністративному і деяких інших галузях права. Імперативні норми права не можуть бути змінені за домовленістю між учасниками правових відносин.

Диспозитивний метод є протилежним імперативному. Він дає суб’єктам можливість самостійно встановити правила своєї поведінки в рамках закону. Цей метод більшою мірою властивий цивільному, господарському праву тощо.

За тим же принципом протилежності розрізняють метод обмежень і метод заохочень (стимулів). Метод обмежень припускає встановлення заборон і покарань за порушення заборон, що властиво кримінальному та адміністративному праву. Протилежний йому метод заохочень найяскравіше виявляється в трудовому праві, де діють пільгові системи, направлені на стимулювання моральної та матеріальної зацікавленості працівників.

Протистоять один одному метод автономії та рівності сторін і метод субординації. Перший є типовим для процесуальних галузей права, де позивач і відповідач, інші учасники судового розгляду знаходяться в однаковому процесуальному положенні один перед одним, законом і судом, їхні відносини характеризуються самостійністю. Цей метод є характерним також для цивільного і сімейного права: учасники цивільного договору не підпорядковані один одному, подружжя має рівні права та обов’язки. Другий метод є характерним для адміністративного права. Він передбачає нерівність учасників правових відносин, підлеглість одного з них іншому.

Для кожної галузі права властивий якісно своєрідний набір прийомів правового регулювання, що включають дозволи, зобов’язування і заборони.

При цьому необхідно мати на увазі, що, як правило, один і той же метод або прийом правового регулювання застосовується в різних галузях права. Структура галузевого методу залишається незмінною, а окремі правові прийоми можуть переходити від одного галузевого правового методу до іншого, не руйнуючи його структуру. Наприклад, метод правового регулювання галузі кримінального права включає імперативний метод і метод обмежень, а також заборону як основний прийом правового регулювання.