Тема 4. Міжнародний операційний менеджмент

Кількість годин - 2

Мета заняття

1. Поглиблення, узагальнення та систематизація знань про основні концепції операційного менеджменту.

2. Формування здатності отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з базових питань програмного матеріалу теми з різних джерел.

3. Формування здатності здійснювати ефективні міжособистісні комунікації у процесі обговорення проблем.

4. Формування здатності застосовувати знання з теорії міжнародного операційного менеджменту для прийняття ефективних рішень з питань управління сучасними організаціями, які функціонують у міжнародному діловому середовищі.

5. Формування уміння володіти правилами, прийомами і методами міжнародного операційного менеджменту.

План

1. Природа міжнародного операційного менеджменту.

2. Виробничий менеджмент.

3. Міжнародні операції з надання послуг.

4. Управління ефективністю на міжнародних підприємствах.

Питання для обговорення

1. Як співвідносяться міжнародний операційний менеджмент і міжнародний маркетинг?

2. Як зв’язані стратегія фірми і її операційний менеджмент?

3. Як зв'язані кожна із трьох основних стратегій бізнесу й операційний менеджмент?

4. Які основні подібності й розходження між виробничим менеджментом й операційним менеджментом послуг?

5. Назвіть 10 товарів, що використовуються вами, при покупці яких ви приділяєте велику увагу якості. Які країни мають добру або погану репутацію відносно цих товарів?

Ситуація для аналізу

Створення глобального ринку автомобільних компонентів

Ринок - це механізм обміну товарами або послугами між продавцями й покупцями. У минулому ринок у буквальному значенні слова був ринком - місцем, де збиралися продавці й покупці. Подібна організація торгівлі подекуди зустрічається й донині - на ринках торгують рибою, фруктами й овочами, антикваріатом і предметами колекціонування. Проте багато сучасних ринків у принципі відрізняються від колишніх тим, що покупці й продавці не перебувають у тому самому місці, а здійснюють обмін за допомогою поштових замовлень, телефонів, факсів і т.д. З розвитком Інтернету й «Всесвітньої павутини» вилучені транзакції між покупцями й продавцями на деяких ринках стають ще простіше.

Як гарний приклад цієї тенденції можна привести партнерство між деякими з найбільших автомобільних виробників у світі. Усе почалося з того, що окремі автовиробники стали створювати власні комерційні web-сайти. Компанія Ford, наприклад, активно зайнялася створенням такого сайту за назвою Auto-Xchange. На ньому компанія мала намір розміщати всі свої глобальні замовлення й запропонувала постачальникам повідомляти, які компоненти вони можуть запропонувати й за якою ціною. Можна сказати, що компанія розглядала цей сайт як фокальну крапку всього керування своїм ланцюжком поставок.

Однак незабаром стало ясно, що й інші автомобільні компанії планують робити те ж саме. У той же час великі постачальники автомобільних комплектуючих зрозуміли, що незабаром вони можуть зштовхнутися з безліччю окремих web-сайтів, кожний для своєї компанії, через що їхні витрати потенційно можуть зрости. У цьому зв'язку група найбільш великих постачальників зробила Ford й General Motors зустрічну пропозицію: чому б не об'єднати зусилля й не створити один сайт, загальний для обох компаній?

Керівники Ford й GM швидко усвідомили вигідність цієї ідеї й переконали DaimlerChrysler приєднатися до проекту. Планувалося створити один web-сайт, що стане ринком для всіх зацікавлених виробників автомобілів, постачальників і дилерів: по суті, мова йшла про створення глобального віртуального ринку для всіх фірм у галузі. До альянсу відразу приєдналися французький Renault й японський Nissan, а також Oracle ( що взяла на себе питання програмного забезпечення) і Commerce One (фінансування). Наприкінці 2001 р. в альянс увійшов французький концерн PSA Peugeot Citroen. Крім того, і Ford, і GM обіцяли залучити до співробітництва свої закордонні дочірні компанії й стратегічні партнери, як тільки це стане можливим.

Коли проект почав здобувати форму, партнери зрозуміли, що краще буде оформити його як самостійне підприємство. Утворена у 2002 р. і получивша назву Covisint, нова структура відкрила свій офіс у Саутфилде, штат Мічиган, і філії в Амстердамі й Токіо. У цей час Covisint працює над розширенням своєї присутності у Франції й у Німеччині, а також уважно вивчає ринки Східної Європи й Росії: ті поступово стають дешевими постачальниками світової автопромисловості. Недавно Covisint оголосила про те, що досягнуто згоду на забезпечення взаємодії між індійськими автомобільними компаніями й постачальниками. Початок даного проекту було намічено на 2004 р.

Вплив цього глобального електронного ринку вже відчувається. Наприклад, до створення Covisint CM витрачала на одне замовлення деталей і комплектуючих вузлів - традиційним способом, за допомогою паперових документів або по телефону - біля $100. Зараз вартість замовлення, за оцінками фірми, становить менш $10. Значна вигода для автовиробників у наявності. Постачальники теж не залишаються у накладі. Крім обсягу, що збільшився, інформації про термінові потреби різних покупців, вони одержали можливість здійснювати купівлю-продаж між собою. Наприклад, у однієї сталеливарної компанії може виявитися надлишок сталі певного сорту або якості. За допомогою системи вона може запропонувати іншим сталеливарним компаніям придбати його. Крім того, web-сайт спрощує постачальникам завдання одержання інформації про те, які ціни призначають їхні конкуренти. У майбутньому розроблювачі електронного ринку планують створити єдину систему, в якій постачальники будуть пропонувати свою продукцію й устаткування, автомобільні компанії - публікувати свої довгострокові й короткострокові заявки на деталі; і ті й інші, замовники й постачальники, зможуть швидко й ефективно проводити онлайнові торги.

Питання

1. Знайдіть у цьому кейсі елементи стратегічного операційного менеджменту й обговоріть їх.

2. Що означає даний механізм ринку товарів виробничого призначення з точки зору керування ланцюжком поставок?

3. В яких ще галузях може застосовуватися подібна форма обміну?

4. Чи годиться цей підхід для сфери послуг? Якщо ні, то чому? Якщо так, то які будуть подібності й відмінності між «виробничим» й «сервісним» електронними ринками?

Семінарське заняття 5