- •Методичні вказівки до вивчення курсу «теорія електромагнітного поля»
- •7.09.08.03 - «Електронні системи»
- •Лінії з розподіленими параметрами
- •1. Первинні параметри однорідної лінії
- •Диференційні рівняння однорідної лінії
- •3. Періодичний режим в однорідній лінії
- •4. Вторинні параметри однорідної лінії
- •5. Вхідний опір лінії
- •7. Погоджене навантаження лінії
- •Лінія без спотворень
- •9. Лінія без втрат
- •10. Режими роботи лінії без втрат. Стоячі хвилі
- •11. Потужність в лінії без втрат
- •12. Лінія як трансформатор що узгоджує
- •13. Лінія як елемент резонансного ланцюга
- •14. Перехідні процеси в лініях з розподіленими параметрами
- •15. Дослідження перехідних процесів в лініях з розподіленими параметрами за допомогою перетворення лапласа
15. Дослідження перехідних процесів в лініях з розподіленими параметрами за допомогою перетворення лапласа
Диференційні рівняння однорідної двопровідної лінії, зважаючи на наявність двох незалежних змінних (t і х), отрималися в часткових похідних
Формула диференціювання по параметру дозволяє застосувати перетворення Лапласа до цих рівнянь, в яких х є параметром.
Якщо зображення цих функцій позначити через
то системі диференційних рівнянь в часткових похідних буде відповідати система рівнянь
(1.54)
Тут i(x, 0) і u(x, 0) - початкові (по часі) значення струму і напруги в точці х.
Зважаючи на те, що р нe залежить від х і похідні по р будуть відсутні, часткові похідні по х замінені звичайними.
Виключаючи з системи (1.54) I, одержуємо рівняння відносно U
(1.55)
Аналогічно, виключаючи з (1.54) U, одержуємо рівняння відносно I
(1.56)
Ці рівняння вирішуються як звичайні диференційні рівняння другого порядку.
Позначимо
і назвемо цей вираз операторним коефіцієнтом розповсюдження, а
операторним хвильовим опором лінії.
При нульових початкових значеннях напруги і струму рівняння (1.55) і (1.56) спрощуються
В загальному випадку перехід від зображень U (x, p) і I(х, р), що є трансцендентними функціями від p, до оригіналів u(x, t) і i(x, t) має значні труднощі.
Виникнення хвиль з прямокутним фронтом
Включення джерела. Для з'ясування фізичної сторони виникнення і руху хвилі розглянемо лінію, що в момент часу t=0 приєднується до джерела постійної напруги U0 (внутрішній опір джерела рівний нулю). Для джерела синусоїдальної напруги промислової частоти (6000 км) в повітряній лінії за час проходження хвилею відстані в межах декількох десятків кілометрів його напругу також можна лічити постійним.
Після підключення джерела до лінії виникає хвиля з напругою uп=U0 що заряджає послідовно один елемент лінії за іншим до напруги U0.
Припустимо, що в момент t хвиля досягла перетину тп (рис.15). В цей момент в усіх точках x лівіше перетину напруга між проводами дорівнює U0., а правіше цього перетину напруга дорівнює нулю.
Рис. 15
На поверхні верхнього проводу відбувається нагромадження позитивного заряду, і лівіше перетину тп заряд на одиницю довжини q0=C0U0, а правіше він дорівнює нулю. За час dt хвиля переміститься правіше перетину тп на відстань dx=cdt При цьому елемент лінії dx отримає заряд dq = q0dx = C0U0dx, що повинен пройти по верхньому проводу через перетин тп і через будь-який перетин верхнього проводу лівіше тп. Розповсюдження заряду створює на всьому протязі верхнього проводу від джерела до перетину тп струм
i=dq/dt=q0 dx/dt=C0U0c=I0.
Водночас з нагромадженням позитивного заряду на поверхні верхнього проводу лінії відбувається нагромадження негативного заряду на поверхні нижнього проводу. Розповсюдження негативного заряду вздовж нижнього проводу з ліва направо зв'язане з електричним струмом в нижньому проводі, направленим в протилежну сторону, т. ч. з права наліво.
Процес розповсюдження зарядів можна уявити собі таким чином, що по мірі переміщення хвилі з ліва направо елементи верхнього проводу один за іншим набувають деякого позитивного заряду і такий же позитивний заряд віднімається від елементів нижнього проводу. Протилежні заряди утворюють електричне поле між проводами на всій довжині дільниці лінії, по якому вже минула хвиля. При виникненні електричного поля у фронті хвилі між знов заряджаємими елементами проводів (тр і nq на рис.15) протікає струм зміщення. Одержується замкнутий ланцюг струму. Від позитивного полюсу джерела струм іде по верхньому проводу, замикається у фронті хвилі струмом зміщення між проводами і після цього іде по нижньому проводу до негативного полюсу джерела. По мірі руху хвилі ланцюг подовжується, але струм в ланцюзі залишається незмінними: I0=C0U0c.
В контурі що утвориться цим ланцюгом виникає магнітний потік, лінії якого лежать в площинах, перпендикулярних осям проводів. При переміщенні хвилі на відстань dx=cdt магнітний потік збільшується на величину dФ=L0I0dx=L0I0cdt. При виникненні потоку dФ в контурі mpqn наводиться ЕРС самоіндукції
діюча проти направлення руху стрілки годин. Таким чином, ЕРС самоіндукції у фронті хвилі, скерована по лінії qp, дорівнює протилежній напрузі:
Звідки
Енергія, що віддається в одиницю часу джерелом, дорівнює U0I0. В одиницю часу хвиля переміщується на відстань, рівну с. На кожному одиничному відрізку лінії, пройденому хвилею, запасається енергія в електричному полі та в магнітному полі. На підставі закону збереження енергії
Підставивши в ліву частину цього рівняння I0=C0U0c, отримаємо співвідношення
Т. ч. для хвилі значення енергії електричного і магнітного полів на ділянці лінії, пройденій хвилею, рівні між собою.
Розглянута вільна має прямокутну форму
При t x/c
При t x/c
І називається хвилею з прямокутним фронтом.
Якщо до лінії підключається джерело з внутрішнім опором rвн, струм і напруга хвилі стають меншими. В цьому випадку
Звідки
При підключенні генератора з індуктивним внутрішнім опором фронт хвилі змінюється і хвиля перестає бути прямокутною.
Включення навантаження. Хвилі прямокутної форми виникають і при підключенні до зарядженої лінії приймача з резистивним опором.
Розглянемо лінію з хвильовим опором Zв, заряджену до напруги U0. Якщо в момент часу t=0 в кінці лінії включається приймальник з опором навантаження rн (рис.16), то в кінці лінії виникає обернена хвиля, яка рухається від кінця лінії до її початку.
Напруга і струм цієї хвилі можуть бути легко розраховані за допомогою рівнянь, складених за законом Ома для хвилі і для опору навантаження:
Звідки
На рис.16 показані прямокутні хвилі напруги і струму, що виникають в цьому випадку.
Рис. 16
Відключення джерела. При відключенні лінії від джерела живлення в ній також виникають хвилі.
Нехай в лінії з опором навантаження rн встановився струм Iн=U0/rн=Uн/rн. Якщо в момент t=0 відключити джерело енергії (рис.17), то струм на початку лінії миттєво спаде до нуля і виникне хвиля з напругою і струмом
В результаті накладання цієї хвилі на напругу та струм , що є в лінії i=Iн+iп=0, а напруга и=Uн+uп=Uн - Zв Iн.
Якщо струм навантаження Iн менш зарядного струму I0 при включенні лінії до джерела постійної напруги U0=Uн т. ч. Iн < Uн/Zв, та напруга и=Uн,-Zв Iн > 0 і на пройденій хвилею ділянці збережеться після відключення деяка частка напруги того ж напрямку (рис.17). Якщо ж Iн > Uн/Zв, то лінія на ділянці, пройденій хвилею, зарядиться в протилежному напрямі.
Рис.17
Відключення приймальника. При відключенні приймальника (рис.18) в лінії виникає така ж хвиля, як і при відключенні джерела. Різниця полягає тільки в тому, що ця хвиля має протилежний знак і розповсюджується в зворотному напрямі.
В результаті накладення цієї хвилі на режим струму, що передує в лінії Iн+i0=0, а напруга и=Uн+u0=Uн+Zв Iн.
При відключенні приймальника обернена хвиля викликає підвищення напруги в лінії, яке тим більше, чим більше хвильовий опір лінії. В випадку відключення приймальника від повітряних ліній перенапруження можуть бути надто значними.
За допомогою аналогічних міркувань можуть бути знайдені хвилі, що виникають в більш складних випадках.
Відбивання хвилі з прямокутним фронтом від кінця лінії
Відбивання від резистивного елемента. Розглянемо хвилю з прямокутним фронтом
uп=U0; iп=I0=U0/Zв
яка рухається по однорідній лінії і падає на приймальник з резистивним опором Z2=rн (рис.19, а і б). Коли хвиля дійде до кінця (рис.19, в), вона частково відіб'ється. В розглядуваному випадку падаюча хвиля рухається в напрямі зростання х (в прямому напрямі) і може називатися прямою. Відбита хвиля рухається в зворотному напрямі і може називатися оберненою. Однак при дослідженні відбивання хвилі зручніше користуватися поняттями « падаюча і відбита» хвилі, а не «пряма і обернена».
Рис. 19
Для визначення умов відбивання хвилі знайдемо струм в опорі rн. Напруга в кінці лінії и2=uп +u0, а струм i2=iн - i0. Тому струм відбитої хвилі i0=iп-i2=I0 - i2 і напруга u2 =Zв i0=Zв (I0 - i2)=U0 - Zв i2. Напруга
u2=rн i2=U0 +u0=2U0-Zв i2. (1.57)
Звідки
(1.58)
З (1.58) слідує, що струм в опорі rн рівний струму, що одержався би у схемі з джерелом напруги 2U0 і опорами rн і Zв включеними послідовно.
Напруга в кінці лінії u2 залежить від значення і знаку відбитої хвилі (рис.19, г). З (1.57) і (1.58) знаходимо
Де - відбивання.
Отже,
Якщо лінія на кінці розімкнена (rн =), то n=1 і u0=U0, і0=I0, т. ч. хвиля відбивається повністю без переміни знаку. Напруга в кінці подвоюється: и2=2U0, а струм i2=0.
Якщо лінія на кінці коротко замкнена (rн =0), то n=-1 і u0=-U0, i0=-I0, т. ч. хвиля відбивається повністю з переміною знаку. Напруга в кінці лінії u2=0, а струм i2=2I0.
Якщо опір приймальника енергії більше хвильового опору лінії rн>Zв, т. ч. n>0, то падаюча хвиля зустрічає в кінці лінії більший опір і напруга в кінці лінії зростає: u2=(1+n)U0>U0. Відбита хвиля має той же знак, що і падаюча. Якщо rнZв, то, це приводить до зниження напруги в лінії. Відбита хвиля має знак, протилежний знаку, і на кінці лінії, падаюча напруга знижується.
Якщо r2=Zв, т. ч. n=0, то u0=0, i0=0 і відбитої хвилі немає. Як тільки хвиля дійде до кінця, в ланцюзі відразу встановиться незмінний струм, і вся енергія, що доставляється (бігучою) падаючою хвилею поглинається в опорі rн (погоджене навантаження).
При падінні відбитої хвилі на початок лінії вона повинна розглядатися як падаюча, яка рухається в зворотному напрямі. Хвиля, відбита від початку лінії, буде прямою.
Загальний метод визначення відбитих хвиль.
На практиці часто однорідність лінії порушується - в лінію включаються елементи з зосередженими параметрами, приєднуються лінії з різноманітними хвильовими опорами, причому можуть зустрітися вузли паралельного включення декількох ліній. Для визначення перехідних режимів при падінні хвилі на вузол, так же як і при переключеннях, розроблений загальний метод, що застосовується при будь-якій схемі сполучення ліній і ланцюгів з зосередженими параметрами.
Нехай вздовж лінії з хвильовим опором Zв1 рухається хвиля довільної форми uп і iн, причому uн=Zв1 iн. Ця хвиля може бути і прямокутної форми, і в вигляді імпульсу, і будь-якої іншої форми. Хвиля падає на вузол 2'-2' сполучення або розгалуження, схема якого може бути також будь-якою.
В усіх випадках частина ланцюга, приєднана до лінії в точках 2'-2' праворуч, можна розглядати як пасивний двополюсник (рис.20, а), напруга u2; і струм i2 якого подають собою деякі функції часу.
Рис. 20
Виводи двополюсника 2'-2' відносяться і до лінії з хвильовим опором Zв1, та напруга на цих виводах дорівнює сумі напруг падаючої та відбитої хвиль, а струм - різниці струмів хвиль:
Вирішивши спільно два ці рівняння, отримаємо
(1.59)
Останній вираз є основним розрахунковим рівнянням для визначення напруги і струму в місці відбивання хвилі.
З нього слідує, що струм і напруга в лінії в місці відбивання хвилі такі ж, як і при заміні лінії, по якій рухається хвиля, еквівалентною схемою з зосередженими параметрами, що складається з послідовно включених джерела з ЕРС 2uп і хвильового опору Zв1 (рис.20, 6).
Вся частина ланцюга праворуч від вузла 2'-2' може бути також представлена еквівалентною схемою з елементів з зосередженими параметрами.
Таким чином, рішення задачі про перехідний режим в довгій лінії при падінні хвилі на вузол розгалуження може бути зведене до розрахунку перехідного процесу в схемі заміщення з зосередженими параметрами.
На підставі сказаного можна сформулювати наступне правило. При падінні на вузол хвилі з напругою uп, яка рухається по лінії з хвильовим опором Zв, напруга і струм в цьому вузлі будуть такими ж, як і при підключенні джерела з ЕРС, рівній напрузі 2uп, і внутрішнім опором Zв, безпосередньо до розглядуваного вузла.
Знаючи напругу u2; і струм i2, легко визначити відбиту хвилю.
(1.60)
По відомим значенням напруг і струмів падаючої і відбитої хвиль, а отже, прямої і оберненої хвиль можна знайти розподіл напруги і струму вздовж лінії в будь-який момент часу і побудувати графіки.
При рішенні задачі операторним методом залежність між U2(p) і I2(р) подається в вигляді
Де Zн(p) - вхідний опір пасивного двополюсника в схемі заміщення (рис.20, 6).
Рівняння (1.59) і формули (1.60) приймають вигляд
Виключаючи U2(p) з цих рівнянь, одержуємо
І відповідно
Де n(р) - коефіцієнт відображення в операторній формі:
Багаторазові відбивання хвиль з прямокутним фронтом від резистивного елемента
Включення джерела. Для дослідження багаторазових відбивань хвиль за наявності поглинення енергії на кінцях лінії розглянемо включення лінії, замкнутої на приймальник з резистивним опором rн=r2. Джерело живлення постійної ЕРС Е0 має чисто резистивний внутрішній опір rв=r1. В загальному випадку r2 Zв і r1 Zв.
Обчислимо коефіцієнти відбивання n1 і n2 на початку і кінці лінії:
Перша пряма хвиля має напругу, а перша відбита обернена хвиля - напруга .
Аналогічно визначаються відбиті хвилі:,, і т. д.
Таким чином, для k-ої хвилі , а для k+1-ій відповідно .
Накладання цих хвиль дасть значення напруг (і струмів) в будь-який момент часу.
Включення навантаження. Якщо лінія, заряджена до напруги U0, розряджається з одного з кінців через резистивний елемент з опором r, то зміна напруги і струму в лінії може бути визначена аналогічно попередньому.
Знаходимо коефіцієнти відбивання для початку і кінця лінії:, n2=1. Струми хвиль
і т. д.;
Враховуючи рівність можна помітити, що кожна наступна зворотна хвиля струму компенсує попередню пряму хвилю і струм на початку лінії завжди рівний струму останньої прямий хвилі. Струм в опорі r по абсолютному значенню такий же і протилежний по знаку.
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
«Розрахунок параметрів та електромагнітних процесів у довгих лініях»
Для повітряної лінії довжиною відомі опори холостого ходу та короткого замикання при частоті . (Nв - номер варіанту - дві останні цифри номеру залікової книжки).
Визначити:
-
первинні і вторинні параметри лінії, фазову швидкість і довжину хвилі;
-
величини індуктивностей (або ємностей), які необхідно ввімкнути через кожні 10 м лінії для того, щоб лінія була лінією без спотворень. Для лінії без спотворень знайти її найбільшу довжину при допустимому затуханні 10 дБ;
-
коефіцієнт відбиття від кінця лінії, навантаженої опором , напруги прямої і зворотної хвиль в кінці і на початку лінії, якщо напруга на навантаженні ;
-
коефіцієнт бігучої хвилі, нехтуючи втратами і при вказаних у п.3 , і построїти графіки розподілення напруги і струму вздовж лінії, розрахувати пристрій, узгоджуючий лінію з навантаженням ;
-
зміни у часі струму та напруги на початку та кінці лінії, построїти епюри їх розподілення вздовж лінії, якщо хвилевий опір , опір навантаження . До лінії підключений генератор з напругою і внутрішнім опором .
ЛІТЕРАТУРА
-
Атабеков Г.И. Основы теории цепей. - М.: Энергия, 1969. - 424 с.
-
Бессонов Л.А. Теоретические основы электротехники. - М.: Высшая школа, 1973. - 752 с.
-
Зевеке Г.В., Ионкин П.А., Нетушил А.В., Страхов С.В. Основы теории цепей. - М.: Энергоатомиздат, 1989. - 528 с.
-
Сборник задач по теоретическим основам електротехники: Учеб. Пособие/ Бессонов Л.А., Демидова И.Г., Заруди М.Е. и др.; Под ред. Бессонова Л.А. - М.: Высшая школа, 1980. - 472 с.