Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Опорний конспект з КВП 5.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
444.42 Кб
Скачать

50. Правове регулювання виконання покарання у виді обмеження волі :

- Кримінальний кодекс України (ст.. 61);

- Кримінально-виконавчий кодекс України (Глава 13);

- Інструкція з організації порядку і умов виконання покарання у виді обмеження волі. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 лютого 2005 р. № 27

51. Загальні положення виконання покарання у виді обмеження волі

Згідно зі ст. 61 КК України обмеження волі як вид кримінального покарання полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих уста­новах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснен­ня за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.

Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років і призначається як основне покарання.

Обмеження волі застосовується тільки до осіб, які досягли 18 років, оскільки ч. З ст. 61 КК України забороняє застосовувати обмеження волі до неповнолітніх, а також до вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 14 років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів 1-ї і 2-ї груп.

Обмеження волі належить до покарань, які є альтернативними позбавленню волі на певний строк.

При позбавленні волі засуджений обов'язково ізолюється від суспільства, і забезпечення ізоляції є однією з вимог режиму в колоніях.

При обмеженні волі засуджений хоча теж ущемляється в певних правах і свободах, таких як осо­биста свобода, свобода пересування, свобода вибору місця прожи­вання чи перебування тощо, але в своїй сукупності вони не створю­ють такої ізоляції, як при позбавленні волі, оскільки засуджені до обмеження волі мають більше можливостей спілкування з соціаль­не ним середовищем, у тому числі і з тим, в якому вони перебували до вчинення злочину.

52. Місця відбування покарання у виді обмеження волі (ст.. 56 квк України)

Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані сприяти адміністрації виправних центрів у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених.

Управління (відділи) центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів.

53. Направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання (ст. 57 квк України)

Особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно.

Кримінально-виконавча інспекція згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання.

Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов’язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

З урахуванням особи та інших обставин справи суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.

Засуджені, яким обмеження волі призначено відповідно до статей 82 і 389 Кримінального кодексу України, направляються виправною колонією чи кримінально-виконавчою інспекцією до місця відбування покарання у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Засуджений, який ухиляється від одержання припису про виїзд або не виїхав у встановлений строк до місця відбування покарання, за поданням кримінально-виконавчої інспекції затримується органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання.

У разі невиїзду без поважних причин суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

У разі неприбуття засудженого до місця відбування покарання органом внутрішніх справ за поданням кримінально-виконавчої інспекції оголошується його розшук.

Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.