Поезія мислення

Із самого початку творчості Тютчев був яскравим представни­ком поезії філософської, в якій думка, при всі її узагальненості, «ніколи не являється читачеві голою та відокремленою, але завжди зливається з образом, взятим зі світу душі чи природи" (І. Тургенєв). В поезії намагався філософськи осмислити життя Всесвіту, зазирнути в таємниці космічного життя та людського буття. Надійність, "реальність життя", сприймалася поетом як безнастанне протиборство ворогуючих сил. Такий драматизм сприйнят­ім дійсності позначився на всьому світорозумінні Тютчева. Любо­в'ю до життя, майже фізичним "надміром" життя пронизано багато віршів поета. В цьому переконують нас радісні рядки "Весняної грози" та "Весняних вод", урочиста ода "Весна". Проте поезії Тютчева притаманні й зовсім інші настрої: відчуття швидкоплинності людського буття, усвідомлення його неминучості ("Поглянь: на річковім просторі...").

Але ні тріумфуючі вигуки "Весняних вод", ні трагедійні нотки поезії "Поглянь: на річковім просторі..." не дають ще повного уявлення про пафос поезії Тютчева. Для того, щоб його розгадати, важливо зрозуміти саму суть філософської та художньої інтерпретацій природи і людини в його поезії. Тютчев виростає до розуміння спів­відношення цих двох світів — людського "Я" та природи — не як Нікчемної краплини й океану, а як двох безмежностей: "Все в мені і я в усім...". Апофеозом життя, сповненим горіння, лунають рядки вірша "Як над попелом гарячим...", а "Весняна гроза "сприймається як гімн юності та людському оновленню.

І Якщо в перший період творчості Тютчев виступає як представник поезії філософської, то у зрілі роки, не перестаючи бути поетом думки, він усе наполегливіше шукає шляхи вираження почуттів, переживань І настроїв — у розмаїтті їхніх проявів, у неповторному русі. В його віршах сум переростає у страждання, радість — у захоплення, кохан­им пі світлого почуття перетворюється у "фатальний поєдинок'.

Для відтворення складного світу людської душі поетові часто смугують образи природи: квітучий світ сонця, блакитного неба та "гніваючих дерев", невагома арка райдуги, що обіймає земну кулю океану. Такі зіставлення, порівняння, паралелі, викликаючи в читачеві щоразу нові, незначні асоціації, розкривають не просто стан душі, а пульсацію, рух внутрішнього життя — його "биття". Хоча ідея зіставлення душевних станів людини з тими чи іншими явищ природи – це те про що дав поезії Тютчев.

Образна система лірики Тютчева являє собою надзвичайно гнучке поєднання суб’єктивного враження, яке справляє на поєта цей світ.

За Л. Кузіним

"Silentium"

Мовчи і крийся, і таї

Думки і почуття свої.

Хай у душевній глибині

І сходять, і зайдуть вони

Мов зорі ясні уночі.

Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?

Ти думку висловиш — і вмить

Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй

Таємно-чарівничих дум;

їх заглушить базарний шум,

їх промінь денний осліпить;

Хай серце слухає й мовчить.

Переклад з російської Ю. Клені

Я знаю в праосені пору,

Таку коротку і ясну.

Повітря чисте, день прозорий,

І вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,

Усюди простір, пусто на стерні.

Лиш павутиння, мов тонке волосся,

Блищить на марній борозні.

Не чути птиць, повітря захололо,

Далеко ще до перших сніжних хуртовин,

Блакить прозора й тепла ллється з височин

На стомлене і тихе поле.

Переклад з російської Ю. К

Запитання та завдання.

1. Чим привабливий для вас Тютчев як людина і поет? Які його твори ви читали?

2. Початком поетичної слави Тютчева стала стаття М. Некрасова «Російські другорядні поети", у якій майже невідомий поет був поставлений в один ряд з Пушкіним і Лермонтовим. Як ви гадаєте, які художні вартості тютчевської поезії бралися до уваги?

3. Прочитайте виразно і проаналізуйте один із шедеврів філософські лірики поета — вірш "Silentium". Розшифруйте його назву, прослідкувавши, як вона розгортається у художній тканині твору. Які художні засоби використовує при цьому автор?

4. Відоме захоплення віршем “Silentium” Л.Толстого: "Що за дивовижна річ! Я не знаю кращого вірша". Які почуття викликає у вас ліричний герой цього вірша?

5. Охарактеризуйте настрій і почуття ліричного героя у поезії "Іще горить в душі бажання..."

   \

6. Як проявляється романтизм Тютчева при змалюванні природи?

Вичерпати невичерпане

Ми навіть не ставимо метою описати всього Фета.

Це означало б- хотіти вичерпати невичерпане.

О.Блок