Лабораторна робота № 6 приготування розчину даної концентрації і встановлення його титру

Мета роботи - набуття навичок приготування розбавленого розчину з більш концентрованого.

Загальні вказівки

Склад розчину виражається концентрацією або часткою розчиненої речовини.

Молярна концентрація (С_М) визначається відношенням кількості речовини до об’єму розчину, моль/л:

Молярна концентрація еквівалента, або нормальність (С_Н) визначається відношенням кількості речовини еквівалента до об’єму розчину, моль/л:

Моляльна концентрація () визначається відношенням кількості речовини до маси розчинника, моль/кг:

Масова концентрація (або титр) визначається відношенням маси розчиненої речовини до об’єму розчину, г/мл:

Розрізняють такі частки розчиненої речовини: молярну, масову та об’ємну. Найчастіше вживаються масова та молярна частки.

Масова частка або процентна концентрація С_% визначається відношенням маси розчиненої речовини до маси всього розчину:

або

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Приготування 0,1 н розчину з більш концентрованого розчину.

Спочатку треба розрахувати об’єм (мл) вихідного розчину кислоти, потрібний для приготування 100 мл 0,1 н розчину:

1 л 0,1 н розчину вміщує 0,1 моль еквівалента . Молярна маса еквівалента дорівнює молярній масі. Тому в 100 мл 0,1 н розчину вміщується 0,365 г .

Потім необхідно розрахувати, в якому об’ємі концентрованої соляної кислоти вміщується розрахована маса . З таблиці густини розчинів сильних кислот і лугів виходить, що соляна кислота густиною 1,06 г/см³ відповідає 12,2% розчину. Отже,

у 100 г розчину міститься 12,2 г ;

у Х г розчину міститься 0,365 г

_{Звідси:}

(г)

Для перерахування знайденої маси кислоти на її об’єм потрібно скористатися формулою:

Відміряти розрахований об’єм соляної кислоти за допомогою циліндра на 10 мл, вилити кислоту в мірну колбу на 100 мл і довести дистильованою водою до позначки. Одержаний розчин ретельно перемішати.

Дослід 2. Встановлення концентрації (титру) приготовленого розчину.

Для перевірки концентрації приготовленого розчину соляної кислоти користуються методом титрування, який полягає в тому, що до певного, точно виміряного об’єму кислоти поступово додають з бюретки розчин лугу відомої концентрації до досягнення еквівалентної кількості, яка визначається за допомогою індикатора.

Титрування провести таким чином. Бюретку вище нульової позначки наповнити 0,1 н розчином . Потім, підставивши під неї колбу або склянку і відкривши затискач, заповнити відтягнуту трубку бюретки так, щоб у ній не залишилось бульбашок повітря. Встановити рівень розчину на нульовій позначці.

У конічну колбу перенести піпеткою 10 мл приготовленого розчину кислоти і додати туди 2 – 3 краплі індикатора – фенолфталеїну (в кислому і нейтральному середовищі фенолфталеїн безбарвний, в лужному середовищі має малиновий колір).Колбу з кислотою поставити на аркуш білого паперу (щоб побачити зміну кольору індикатора). Луг додавати по краплях з бюретки в колбу (вміст колби перемішувати) доти, доки від однієї краплі лугу розчин в колбі стане блідо-рожевого кольору. Повторити дослід декілька разів, доки останні три відліки не будуть відрізнятися один від одного не більше як на 0,2 – 0,3 мл.

Оформлення результатів роботи

Дослід 1. Занести в графу “розрахунки” дані, які необхідні для приготування 100 мл 0,1 н розчину .

Дослід 2. Результати титрування записати в таблицю:

Номер проби	Об’єм кислоти, мл	Об’єм лугу, мл	Нормальність лугу, моль/л

Розрахувати нормальність кислоти, користуючись формулою:

Розрахувати відносну помилку досліду:

,

де - відносна помилка, %;

- теоретичне значення нормальності розчину (в даному разі – 0,1);

- обчислене значення нормальності розчину.

Розрахувати титр приготовленого розчину кислоти за формулою:

,

де - титр приготовленого розчину кислоти, г/мл;

- нормальність приготовленого розчину кислоти, моль/л;

- молярна маса еквівалента кислоти, г/моль.