Загальні методичні вказівки

Лекції. Студенти-заочники слухають лекції в період установчих або лабораторно-екзаменаційних сесій. На установчих лекціях розглядаються лише найважливіші розділи, поняття і закономірності, що складають теоретичний фундамент курсу хімії. На лекціях даються також методичні рекомендації для самостійного вивчення студентами решти курсу.

Робота над підручником. Вивчати курс рекомендується по темах, попередньо ознайомившись зі змістом кожної з них за робочою програмою. При цьому треба мати на увазі, що послідовність розподілу матеріалу в робочій програмі і в підручниках не завжди збігається.

Щоб краще запам’ятати та засвоїти матеріал, треба обов’язково мати робочий зошит і заносити до нього формулювання законів і основні поняття хімії, незнайомі терміни і назви, формули та рівняння реакцій, математичні залежності та їх виведення.

Вивчаючи курс, звертайтесь до предметного покажчика в кінці книги. Поки той чи інший розділ не засвоєний, переходити до вивчення нових розділів не слід.

Вивчення курсу повинно обов’язково супроводжуватися виконанням вправ і розв’язанням задач. Це – один з найкращих методів міцного засвоєння, перевірки і закріплення теоретичного матеріалу.

Контрольні завдання. У процесі вивчення курсу хімії студент повинен виконати дві контрольні роботи ( студенти прискореної форми навчання виконують одну контрольну роботу).

Письмове контрольне завдання виконується студентом самостійно відповідно до спеціальності і надсилається в університет у термін, визначений учбовим графіком. Правильно оформлене контрольне завдання повинно вміщувати: номер варіанта (вибирається за двома останніми цифрами номера залікової книжки); умови і розв’язання задач; короткі відповіді на теоретичні запитання; список використаної літератури; особистий підпис і дату відправки завдання в університет.

Розв’язання задач і відповіді на теоретичні запитання повинні бути коротко, але чітко обґрунтовані. Необхідно наводити весь хід розв’язування задач з усіма математичними перетвореннями.

Контрольна робота повинна бути акуратно оформлена; для зауважень рецензента треба залишати широкі поля; писати чітко і ясно; номери та умови задач переписувати в тому порядку, в якому вони вказані в завданні.

Після перевірки викладачем контрольного завдання студент допускається до співбесіди, або робота повертається для внесення виправлень.

Зарахування контрольного завдання (і виправлень) проводиться після співбесіди з викладачем у термін, установлений учбовою частиною університету.

Таблиця варіантів контрольних завдань наведена в кінці посібника. Контрольна робота, виконана не за своїм варіантом, викладачем не рецензується і не зараховується.

Лабораторні заняття. Для глибокого вивчення хімії як науки, заснованої на експерименті, необхідно виконати лабораторний практикум, який є однією з найважливіших складових частин курсу хімії.

Він допомагає закріпленню лекційного матеріалу, сприяє розвиненню навичок наукового експериментування, дослідницького підходу до вивчення хімії, логічного хімічного мислення. Виконання лабораторних робіт здійснюється в період установчої або лабораторно-екзаменаційної сесії.

РОБОЧА ПРОГРАМА

Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми вищої школи за професійними напрямами “Будівництво”, “Водні ресурси”, “Інженерна механіка” від 2002 р.

ВСТУП

Предмет хімії та її зв’язок з іншими науками. Основні проблеми сучасної хімії. Значення хімії у формуванні світогляду, у вивченні природи і розвитку техніки. Хімія і охорона навколишнього середовища.

1. ОСНОВНІ ЗАКОНИ І ПОНЯТТЯ ХІМІЇ

Основні положення атомно-молекулярної теорії. Агрегатні стани речовин. Основні закони хімії. Стехіометричні розрахунки. Закони газового стану. Класифікація та номенклатура хімічних сполук. Основні класи неорганічних сполук.

2. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПЕРЕБІГУ ХІМІЧНИХ

РЕАКЦІЙ

2.1.Енергетика хімічних процесів

Основні поняття термодинаміки. Внутрішня енергія та ентальпія. Теплові ефекти хімічних реакцій. Теплоти утворення та згоряння хімічних сполук. Закони термохімії. Термохімічні розрахунки.

2. . Напрямленість перебігу хімічних реакцій

Ентропія та ії зміна при хімічних процесах і фазових перетвореннях. Енергія Гіббса і енергія Гельмгольца. Критерій можливості і напрямленості хімічних процесів. Термодинамічні умови хімічної рівноваги.

2.3. Хімічна кінетика

Швидкість хімічних реакцій та фактори, що на неї впливають. Закон діючих мас. Залежність швидкості реакції від температури. Енергія активації хімічної реакції.

2.4. Хімічна рівновага

Оборотні і необоротні реакції. Кінетичні уявлення про хімічну рівновагу. Константа рівноваги. Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.

3. РОЗЧИНИ. ДИСПЕРСНІ СИСТЕМИ

3.1. Розчини неелектролітів

Характеристика розчинів та способи вираження їхнього складу. Колігативні властивості розчинів.

3.2. Розчини електролітів

Електролітична дисоціація. Ступінь і константа дисоціації. Реакції в розчинах електролітів. Електролітична дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник. Поняття про індикатори. Гідроліз солей.

3.3. Гетерогенні дисперсні системи

Класифікація дисперсних систем. Стан речовини на межі поділу фаз. Адсорбція. Емульсії, суспензії, колоїдні розчини. Кінетична та агрегативна стійкість дисперсних систем. Коагуляція. Гелі.

4. БУДОВА АТОМІВ І ВИДИ ХІМІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ

4.1. Будова атома і систематика хімічних елементів

Квантово-механічна модель атома. Будова багатоелектронних атомів. Періодичний закон та періодична система елементів Д.І.Менделєєва.

4.2. Хімічний зв’язок і будова молекул

Основні види та характеристики хімічного зв’язку. Ковалентний та іонний зв’язки. Будова молекул. Міжмолекулярний зв’язок.

5. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ. ОСНОВИ ЕЛЕКТРОХІМІЇ

5.1. Окисно-відновні реакції

Окисно-відновні реакції, їхня класифікація. Найважливіші окисники та відновники. Методи складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

5.2. Електрохімічні процеси

Поняття про електродні потенціали. Стандартний водневий електрод і воднева шкала потенціалів.

Гальванічні елементи. Електрорушійна сила гальванічного елемента. Електроліз. Послідовність електродних процесів. Закони Фарадея.

5.3. Корозія металів

Основні види корозії. Хімічна корозія. Електрохімічна корозія. Методи захисту металів від корозії.

6. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТАЛІВ І НЕМЕТАЛІВ

6.1. Загальна характеристика неметалів

Залежність властивостей неметалів від їхнього положення в періодичній системі елементів Д.І.Менделєєва. Неметали як прості речовини. Хімічні властивості неметалів. Неорганічні сполуки вуглецю.

6.2. Загальна характеристика металів

Залежність властивостей металів від їхнього положення в періодичній системі елементів Д.І.Менделєєва. Метали як прості речовини. Хімічні властивості металів. Сплави. Поширення в природі й одержання металів.

7. СПЕЦІАЛЬНІ РОЗДІЛИ ХІМІЇ

7.1. Хімічні елементи і матеріали, які використовують у будівництві.

7.1.1. Метали підгрупи берилію та їхні сполуки.

Магній та його сполуки. Кальцій та його сполуки. Твердість природних вод. Вапняні та гіпсові в’яжучі.

7.1.2. Кремній та його сполуки

Оксиди кремнію. Кремнієві кислоти. Солі кремнієвих кислот: силікати, алюмосилікати. Портландцемент. Взаємодія мінералів цементного клінкеру з водою. Корозія бетону. Методи захисту бетону від корозії.

7.2. Елементи органічної хімії

Будова, класифікація та властивості органічних сполук. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова. Вуглеводні: насичені та ненасичені, ароматичні та аліциклічні. Сполуки з різними функціональними групами. Кремнійорганічні сполуки.

7.3. Органічні полімерні матеріали

Загальна характеристика. Класифікація. Методи одержання полімерів. Будова і властивості полімерів. Використання полімерних матеріалів у будівництві.

7.4. Хімія та екологія

Технічний прогрес і екологічні проблеми. Роль хімії у вирішенні екологічних проблем. Продукти горіння палива і захист повітряного басейну від забруднень. Охорона водного басейну. Характеристика стічних вод. Методи очищення вод.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії.- Львів: Світ,- 2000.- 424 с.

2. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія.- К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”,- 1998.- 480 с.

3. Сухорукова Л.С., Григор’єва В.І., Коновалов О.М., Курова Т.І., Мальцева Н.І. та інш. Основи загальної хімії.- Харків, - 2002.- 153 с.

4. Коровин Н.В. Общая химия.- М.: Высш. шк.,- 1998.- 539 с.

5. Степаненко О.М., Рейтер Л.Т., Ледовських В.М., Іванов С.В. Загальна та неорганічна хімія: В 2ч.- К.: Педагогічна преса,- 2000. –Ч.1.- 520 с.

6. Глинка Н.Л. Общая химия.- Л.: Химия,- 1988.- 702 с.

7. Курс химии. Ч.2, Специальная для стр. институтов и факультетов./ под ред. Киреева В.А.- М.: Высш. шк.,- 1975.- 236 с.