Час початку

опромінення

Тривалість перебування людини у зоні забруднення

Години Доби Місяці

Д_ЗОНИ

Рисунок 3.4 - Схема находження часу початку опромінення (перебування в зоні забруднення, часу початку виконання робіт)

Задача 3.3.3 Визначення тривалості перебування людей в зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима)

Треба визначить такій термін перебування людей в зонах зараження, щоб отримана при цій тривалості перебування доза не перебільшувала припустиму.

Вихідні дані: для виявлення обстановки дані теж самі, що і в прикладах 1та 2. Крім того треба знати:

• Початок робіт людей на об’єкті

• Відстань від об’єкта робіт (місця перебування) до АЕС

• Задана доза опромінення – Д_ЗАД.

• Умови перебування людей в зоні зараження

Порядок розв’язування задачі:

• Виявляється радіаційна обстановка.

• Визначається положення об’єкта відносно можливих зон зараження.

• Визначають час початку опромінення людей.

• Розраховують дозу опромінення, яку можуть отримати люди при знаходженні в зоні зараження при відкритому розташуванні за формулою:

Д_ЗОНИ = Д_ЗАД. * К_ПОС. * К_ЗОНИ або Д_ЗОНИ = Д_ЗАД. * К_ПОС. / К_ЗОНИ - при находженні об’єкту на внутрішньої межі.

• Використовуючи таблицею 2.16 – 2.20, в залежності від зони, в якій знаходиться об’єкт, в першому стовпці таблиці знаходять число, яке рівне часу початку перебування людей в зоні і, перетинаючись по строки таблиці зліва направо знаходять число, яке рівно або близьке до Д_ЗОНИ

• На проти Д_ЗОНИ отримують тривалість перебування в зоні радіоактивного зараження.

Приклад 3.3.3 На Х – ой АЕС в 14.00 виникла аварія на енергоблоці ВВЕР – 1000. Вихід активності із зруйнованого реактора 50%. Швидкість вітру 5 м/с., хмарність – 100%. Визначити тривалість роботи обслуговуючого персоналу об’єкта, якщо відстань об’єкту від АЕС - 10 км., прибуття зміни на об’єкт о 15.00, можлива доза за термін (час) роботи – 2 рада. Умови роботи на об’єкті – в виробничих одноповерхових будинках.

Розв’язування: Для виявлення розмірів зон зараження за таблицями визначаємо – ізотермія, швидкість переносу – 5м/с., час формування сліду – 0.5 години. Розміри зон зараження:

Розміри зон	Зони зараження
	М	А	Б	В	Г
довжина/ширина	379/25.3	100/5.24	16.6/0.62	-	-

виходячи з відстані об’єкту до місця аварії, визначаємо положення його відносно зон радіоактивного забруднення – об’єкт розташований всередині зони Б. Розраховуємо можливу дозу в середині зони Б:

Д _ЗОНИ = Д _ЗАД. * К_ПОС. * К_ЗОНИ= 2* 7* 1 = 14 рад.

Час початку робіт – 1 година після аварії (15.00 – 14.00), час початку формування сліду – 0.5 години, тоді час початку опромінення – 1 година.

За таблицею 2.18 визначаємо тривалість перебування в зоні – 9годин.

Задача 3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні сліду радіоактивної хмари (зон радіоактивного зараження)

Вихідні дані: крім даних, які потрібні для виявлення обстановки, потрібно знати:

• Час початку подолання сліду радіоактивної хмари

• Відстань від міста перетинання вісі сліду з маршрутом руху до АЕС

• Швидкість руху в зоні забруднення

• Умови перетинання людей зони зараження

Порядок розв’язування задачі:

Спочатку виявляють радіаційну обстановку – визначають розміри прогнозованих зон зараження і відображають на карті.

Визначають:

• Час подолання сліду радіоактивної хмари по маршруту руху.

• Коефіцієнт, який враховує кут маршруту руху відносно вісі сліду хмари та час початку подолання сліду (К_t) за табл..3.2

• коефіцієнт (Ки), що враховує швидкість руху під час подолання сліду:

Ки = 20/V

• коефіцієнт (Кw), що враховує потужність енергоблоку (w) та частку активності , що викинута під час аварії: Кw = 10 ^–4 * п * w ^* h

• Визначаємо табличні значення доз випромінювання при подоланні сліду Дпр. за табл..3.3 або 3.4

• Визначаємо дозу опромінення при подоланні особовим складом сил ЦО сліду радіоактивної хмари:

Дпод. = (Дпр.* К_t * Ки ^.* Кw *)/К_ПОсл.

Приклад 3.3.4 О 10 год.00 хв. 5.10 ц.р. виникла аварія на N-й АЕС.

Вихідні дані:

• Тип ядерної енергетичної установки (реактору) –РБМК(РВПК)

• Потужність реактору, W МВт - 1000

• Кількість аварійних реакторів, од - 1

• Час аварії, Т_АВ год, хв. - 10.00, 5.05 ц.р.

• Вихід активності, h % - 30 %

• Швидкість вітру, V м/сек.] - 4, напрямок вітру, , град - 270

• Стан хмарного покрову - середній

Особовий склад сил ЦО має подолати ЗМЗ на відстані 60 км від аварійного реактора при швидкості 40 км/год. Кут маршруту руху () у відношенні до вісі сліду – 60⁰. Початок подолання – 14 год.00 хв.

Розв’язування:

1. Визначаємо час початку подолання вісі сліду ЗМЗ після аварії:

t _под.= 14.00 – 10.00 = 4 год.

2. Визначаємо час формування сліду (t_Ф) ЗМЗ на маршруті руху: T_Ф = 3 год.

3. Визначаємо коефіцієнт, який враховує кут маршруту руху відносно вісі сліду хмари (К_t): К_t = 0,79

4. Визначаємо коефіцієнт (Ки), що враховує швидкість руху під час подолання сліду: Ки = 20/40 = 0,5

5. Визначаємо коефіцієнт (Кw), що враховує потужність енергоблоку (w) та частку активності , що викинута під час аварії:

Кw = 10 ^–4.п. w ^. h = 10 ^–4.1^.1000^.30 = 3

6. За таблицею 2.3 визначаємо табличні значення дози випромінювання при подоланні сліду: Дпод. = 60,1 мрад

7. Визначаємо дозу опромінення при подоланні особовим складом сил ЦО сліду радіоактивної хмари:

Доп = (Дпод. * К_t * Ки * Кw ^* )/К_пос. = (60,1 ^* 0,78 ^* 0,5 ^* 3)/2 = 36,16 мрад

де - К_пос. - коефіцієнт послаблення техніки (таблицею2.5)

Таблиця 3.2 – Коефіцієнт, який враховує час перетинання осі радіоактивного сліду і кут між віссю і маршрутом руху (К_t) (тип аварійного реактору РБМК)

Час після аварії на АЕС, год.	Кут між віссю радіоактивного сліду і маршрутом руху, град.
	10	30	60	90
0.5	6.72	2.33	1.34	1.16
1.0	5.75	2.00	1.15	1.00
1.5	5.21	1.80	1.04	0.90
2.0	4.83	1.67	0 Продовження таблиці 3.2 .96	0.83
3.0	4.32	1.50	0.86	0.75
4.0	3.97	1.38	0.79	0.69
5.0	3.72	1.29	0.74	0.64
6.0	3.51	1.22	0.70	0.61
7.0	3.36	1.17	0.67	0.58
8.0	3.20	1.11	0.64	0.55
9.0	3.09	1.07	0.62	0.53
10.0	2.97	1.03	0.59	0.51
12.0	2.79	0.97	0.56	0.48
15.0	2.60	0.89	0.52	0.45
18.0	2.42	0.81	0.48	0.42
24.0	2.17	0.75	0.43	0.37
36.0	1.86	0.61	0.37	0.32
48.0	1.65	0.57	0.33	0.28
60.0	1.52	0.52	0.30	0.26
72.0	1.39	0.48	0.28	0.24

Таблиця 3.3 – Доза опромінення, яку може отримати особовий склад при перетинанні зон забруднення, мрад(реактор РВПК, вихід активності 10%, одна година після аварії, швидкість руху 20км/год.,коефіцієнт послаблення 1)

Відстань від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	конвекція	ізотермія		інверсія
	Середня швидкість перенесення переднього фронту хмари
	2	5	10	5	10
5	222	151	89.7	-	-
10	136	163	99.6	0.640	0.414
20	89.9	116	73.8	12.0	8.02
30	65.7	90.3	58.7	24.5	17.1
40	58.4	75.0	50.4	31.6	23.1
50	52.5	66.7	46.1	31.3	23.8
60	47.7	60.1	42.9	27.2	21.6
70	43.7	54.5	40.1	23.4	19.8
80	40.1	49.5	37.5	19.8	18.1
90	37.1	45.7	35.3	17.0	15.1
100	34.4	42.0	33.4	15.2	13.6
150	24.7	29.6	26.0	12.5	10.8
200	19.2	22.2	21.8	9.39	9.08
250	15.1	17.4	17.4	7.43	7.44
300	12.2	14.1	14.7	6.13	6.25
350	10.1	11.5	12.7	5.19	5.37
400	8.52	9.69	1 Продовження таблиці 3.3 1.7	4.48	4.70
450	7.26	8.05	9.78	3.92	4.16
500	6.18	7.22	8.70	3.49	3.72
600	4.37	6.07	7.04	2.84	3.36
700	2.46	4.99	5.59	2.38	3.06
800	1.91	4.21	4.55	2.04	2.99
900	1.71	3.65	3.96	1.79	1.95
1000	1.58	3.18	3.45	1.57	1.74

Таблиця 3.4 – Доза опромінення, яку може отримати особовий склад при перетинанні зон забруднення ,мрад(реактор ВВЕР, вихід активності 10%, одна година після аварії, швидкість руху 20км/год.,коефіцієнт послаблення 1)

Відстань від АЕС, км	Категорія стійкості атмосфери
	конвекція	ізотермія		інверсія
	Середня швидкість перенесення переднього фронту хмари
	2	5	10	5	10
5	145	26.9	15.9	-	-
10	153	29.0	17.7	0.11	0.07
20	110	21.8	13.7	2.10	1.40
30	92.6	21.0	13.4	4.28	3.00
40	83.2	22.0	13.2	5.52	4.03
50	76.1	19.9	13.1	5.45	4.15
60	70.1	18.1	12.3	4.74	3.77
70	64.9	16.7	11.6	4.10	3.44
80	60.5	15.4	10.9	3.43	3.16
90	56.6	14.4	10.4	2.95	2.80
100	53.0	13.5	9.95	2.57	2.72
150	40.2	10.1	8.04	2.18	1.88
200	32.1	8.01	6.75	1.63	1.58
250	26.2	6.47	5.80	1.30	1.29
300	22.0	5.21	5.07	1.07	1.08
350	18.7	4.82	4.48	0.902	0.938
400	16.2	4.10	4.00	0.781	0.821
450	14.1	3.28	3.59	0.685	0.725
500	12.3	2.71	3.23	0.608	0.649
600	9.35	2.53	3.03	0.495	0.535
700	6.63	2.39	2.78	0.414	0.452
800	5.25	2.07	2.47	0.355	0.399
900	4.36	1.82	2.15	0.311	0.343
1000	3.14	1.62	1.92	0.275	0.305

Практичне заняття 4 Оцінка фактичної радіаційної обстановки

При оцінки фактичної радіаційної обстановки також можна розв’язувати завдання за виявленням радіаційної обстановки і вирішувати типові задачі з оцінки.

Завдання 4.1 Виявлення фактичної радіаційної обстановки (за даними радіаційної розвідки)

При виявленні фактичної радіаційної обстановки виконують наступні заходи :

• збирають дані про рівні радіації у точках місцевості;

• приводять рівні радіації до одного часу після аварії;

отримані величини рівнів радіації проставляють на карті або схемі у вигляді точок з позначеними величинами приведених рівнів радіації до одного часу. Далі з’єднують плавною лінією ті точки, де рівні радіації рівні або близькі граничним рівням для зон радіоактивного зараження.

М

0.014мр/год.

0.14мр/год.

А

Б

В

Г

4.2мр/год.

14мр/год.

1.4мр/год

Рисунок 4.1 - Схема нанесення фактичних зон радіоактивного зараження на

карту (схему)

Таблиця 4.1 - Характеристики зон радіоактивного зараження при аваріях на АЕС

Найменування зони	Індекс зони	Рівень радіації на одну годину після аварії, рад/ годину.		Доза опромінення за один рік після аварії, рад
		На межі зовнішній	Н Продовження таблиці 4.1 а межі внутрішній	На межі зовнішній	На межі внутрішній
Радіаційної небезпеки	М	0.014	0.14	5	50
Помірного радіаційного забруднення	А	0.14	1.4	50	500
Сильного радіаційного забруднення	Б	1.4	4.2	500	1500
Небезпечного забруднення	В	4.2	14	1500	5000
Надзвичайно небезпечного забруднення	Г	14	-	5000	-

Завдання 4.2 Оцінка фактичної радіаційної обстановки

Завдання 4.2.1 Визначення доз радіоактивного опромінення населення при діях у зонах радіоактивного забруднення

Дозу опромінення, яку можуть отримати люди при знаходженні в зонах радіоактивного зараження, можна розрахувати за середнім рівнем радіації за час перебування в зоні зараження. Уся задача зводитися до визначення цього рівня.

Вихідні дані :

1. Рівень радіації у визначеному місці на час t після аварії - Рt.

2. Початок опромінення (роботи у зоні) - t поч

3. Тривалість опромінення - Т

4. Умови перебування населення в зоні.

Порядок вирішення

Визначаємо коефіцієнт послаблення у залежності від умов перебування населення у зоні - К_ПОС., та час закінчення опромінення: t_ЗАК. = t_ПОЧ. + Т

Для находження середнього рівня радіації за час опромінення знаходимо рівень радіації на час початку і час закінчення опромінення. Рівень радіації на час t (Р_t) приводимо до однієї години за допомогою коефіцієнту К_t: Р₁ = Р_t / К_t, а потім по значенню Р₁ находимо рівні Р_ПОЧ і Р_ЗАК (Р_ПОЧ = Р₁ * К_{t ,}, також і Р_ЗАК.) Далі отримаємо: Р_СР.= (Р_ПОЧ + Р_ЗАК)/2 . Значення коефіцієнта К_t по таблицею 2.3 беремо для того часу, на який перераховується рівень радіації.

Доза опромінення під час опромінення : Д_ОПР = Р _СР.* Т/ К_ПОС

Точнішій результат за розрахунком дози отримаємо при використанні іншої розрахункової формули :

Д_ОПР = 1.7*(Р _ЗАК.* t_ЗАК.- Р _ПОЧ.* t_ПОЧ.)/ К_ПОС

Приклад 4.2.1 Розрахувати дозу опромінення, яку отримує жителі населеного пункту за термін опромінення 10 годин. Люди проживають в дерев’яних домах. Початок опромінення – 4 години після аварії. Рівень радіації на 6 годин після аварії в населеному пункті склав 20 рад/годину.

Розв’язування:

1. Час закінчення опромінення – 14 годин після аварії.

2. Рівень радіації на одну годину Р ₁ = Р_t / К_t = 20 / 0.49 = 41 рад/год.

3. Рівень радіації на початок опромінення Р_ПОЧ. = Р₁ * К_t = 41 * 0.575 =

24 рад/ год., на час закінчення – Р_ЗАК. = Р₁ * К_t = 41 * 0.35 = 14.35рад/год.

4. Середній рівень радіації за час опромінення Р_СР. = (Р_ПОЧ. +Р_ЗАК.)/2 = (24 + 14) / 2 = 19 рад /год.

5. Коефіцієнт послаблення дози опромінення для одноповерхових дерев’яних будинків К_ПОС. = 2 (за таблицею 2.5)

6. Доза опромінення за час перебування в зоні зараження:

7. Д_ОПР. = Р _СР * Т/К_ПОС. = (19 * 10) / 2 = 95 рад.

Завдання 4.2.2 Визначення доз радіоактивного опромінення населення при перетинанні місцевості, яка заражена радіоактивними речовинами (зон радіоактивного зараження)

Доза опромінення може бути визначена за середнім рівнем радіації під час подолання зони радіоактивного зараження.

Вихідні дані :

1. Рівні радіації, які виміряні у різних точках маршруту перетинання на час t після аварії - Р_{(1) t}, P_{(2) t}, …….P_{(n) t} , або максимальний рівень на маршруті Р_МАХ;

2. Початок перетинання зони - t поч.

3. Довжина маршруту L та швидкість подолання V;

5. Умови перебування населення у зоні .

Порядок вирішення

Визначають коефіцієнт послаблення - К_ПОС., та тривалість перетинання зон радіоактивного зараження – Т = L / V , а також час наближення до середини зони як t _{СЕР.ЗОНИ} = t поч. + 0.5Т

- розраховують середній рівень радіації на маршруті руху на час його виміру t, як середньо арифметичне – складуються рівні радіації в окремих точках маршруту і сума поділяється на число замірів:

Р_СР.t = Р(1) + Р(2) ......+ Р(п) / п;

- середній рівень радіації приводитися до одній годині після аварії з допомогою коефіцієнту К_t;

- рівень радіації з одній години після аварії перераховується на час наближення до середини зони, отримуючи Р_{СЕР.ЗОНИ}

- за середнім рівнем радіації на час наближення до середини зони розраховується доза опромінення.

Примітка: тоді як звісні ні рівні радіації в окремих точках маршруту а максимальний рівень, то середній рівень отримують як максимальний поділений на чотири (це один з імовірних випадків).

Приклад 4.2.2 Рівні радіації на маршруті руху команди ЦО на 3 години після аварії склали в рівновіддалених точках маршруту значення – 4; 14; 60; 16; і 6 рад/годину. Довжина маршруту в зоні зараження 60 км. Розрахувати дозу, яку отримає команда, якщо швидкість руху – 30 км/год., початок перетинання зони – за 6 годин після аварії, засіб перетинання – автомобілі.

Розв’язування:

• середній рівень радіації на маршруті на 3 години після аварії –

Р_СР.3 = (4 + 14 + 60 + 16 + 6)/ 5 = 20 рад/год.

• рівень радіації, приведений до одної години - Р₁ = 20 / 0.645 = 31 рад./г.

• час подолання маршруту в зоні зараження -Т = 60 /30 = 2 години.

• час наближення до середини маршруту - t_{СЕР.ЗОНИ} = t_ПОЧ. + 0,5T = 6 + 2/2 = 7год.

• рівень радіації на час наближення до середини зони:

Р_{СЕР.ЗОНИ} = 31 / 0.465 =14 рад/год.

• Коефіцієнт послаблення дози опромінення для автомобілів К_ПОС. = 2

• доза опромінення за час подолання сліду хмари Д_ПОД.= 14*2 /2 =14 рад.

Завдання 4.3.3 Визначення допустимого терміну перебування (тривалості) населення в зоні радіоактивного зараження по допустимій дозі опромінення

Вихідні дані :

1. Рівень радіації у визначеному місці на час t після аварії - Рt.

2. Початок опромінення (роботи в зоні) - t поч

3. Допустима доза опромінення - Д_ДОП.

4. Умови перебування населення в зоні

Порядок вирішення

Тривалість перебування населення у зоні радіоактивного зараження може бути визначена за таблицею 2.4 за допомогою коефіцієнта а. Де а - це відносна величина, яка залежить від рівня радіації на одну годину після аварії, заданої дози опромінення і коефіцієнту послаблення:

а = Р₁ / (К_ПОС. * Д_ДОП.)

Це завдання може бути вирішене і за допомогою графіку тривалості перебування населення в зоні зараження в залежності від початку опромінення і величини а. (рисунок 2.6)

Приклад 4.2.3 Команді ЦО належить виконувати роботу на об’єкті в зоні зараження. Час прибуття на об’єкт - 12 годин після аварії, умови перебування на об’єкті – в одноповерхових житлових цегляних будинках, допустима доза опромінення за час роботи – 20 рад. Рівень радіації, який виміряний на шосту годину після аварії Р₆ =70 рад/ годину. Розрахувати тривалість перебування на об’єкті, щоб доза не перевищила допустиму.

Розв’язування:

1. Рівень радіації на одну годину після аварії Р₁ = Р_t / К_t = 70 / 0.49 = 143 рад/годину.

2. Величина а = Р₁ / (К_ПОС. * Д_ДОП.) = 143 /(20* 10) = 0.71

3. В таблиці 2.4 в першому стовпці находимо значення 0.7 а зверху 12 - час початку опромінення. На перехресті число 4 години – тривалість опромінення.

Рисунок 4.2 - Довготривалість перебування населення в зоні зараження в залежності від початку опромінення і величини а.

Завдання 4.2.4 Визначення часу початку вводу населення (формувань ЦО) в зону радіоактивного зараження по допустимій дозі опромінення

Вихідні дані:

1. Рівень радіації у визначеному місці на час t після аварії - Рt.

2. Тривалість перебування(роботи у зоні) – Т

3. Допустима доза опромінення - Д _ДОП.

4. Умови перебування населення у зоні зараження.

Порядок вирішення

Час вводу населення в зону радіоактивного зараження (час початку роботи у зоні) може бути також визначений або за графіком або за таблицею 2.4 з допомогою коефіцієнта а.

Визначаємо коефіцієнт послаблення у залежності від умов перебування населення у зоні - К_ПОС. Рівень радіації приводимо до одної години і розраховуємо величину а. Далі за таблицею 2.4 або по графіку находимо час початку опромінення (початку робіт в зоні, початку прибуття на об’єкт..).

Приклад 4.2.4 Визначити припустимий час початку робіт на об’єкті чергової зміни, якщо тривалість робіт Т = 3 години, допустима доза опромінення – 10 рад, умови перебування в зоні – працівники будуть робити в одно поверхових виробничих будинках, рівень радіації на 5 годин після аварії – 30 рад /годину.

Розв’язування: 1. Р₁ = 30 / 0.525 = 57 рад /год.

2. а = 57 / (10 * 7) = 0.82

3. За таблицею 2.4 або графіку час початку опромінення t_поч = 8 годин.

Завдання 4.2.5 Визначення часу початку подолання населенням (формуваннями ЦО) зон радіоактивного зараження по допустимій дозі опромінення

Вихідні дані:

1. Рівні радіації, які виміряні в різних точках маршруту подолання (як правило рівновіддалених) на час t після аварії - Р_(1)t, P_(2)t, …….P_(n)t , або максимальний рівень на маршруті;

2. Допустима доза опромінення - Д _ДОП.

3. Довжина маршруту L та швидкість подолання Y ;

4. Умови подолання зони забруднення.

Порядок вирішення

Тривалість подолання зон радіоактивного зараження – Т = L / V.

Час початку подолання населенням зони радіоактивного зараження може бути визначено або за графіком або за таблицею за допомогою коефіцієнта а. Розраховують середній рівень радіації на маршруті подолання, приводять його до однієї години, розраховують величину а. Далі за допомогою таблиці або графіку находять час підходу до середньої точки маршруту – t_{СЕР.ЗОНИ} . З цього значення вираховують 0.5 Т і отримують час початку подолання зон.

Приклад 4.2.5 Максимальний рівень радіації на маршруті руху на 2.5 години після аварії склав 84 р/г., довжина маршруту L – 60км, швидкість подолання

V. – 30 км/г.. Умови перетинання зон зараження – автомобілі. Задана доза –

15р. Визначити припустимий час початку перетинання зон зараження командою ЦО.

Розв’язування:

Середній рівень радіації на маршруті – Р_СР. = 84 /4 = 21 рад/годину.

Рівень радіації на одну годину Р₁ = 21 / 0.7 =30Р/г.

Величина а = 30/ (15* 2) = 1

За таблицею 2.4 або графіком час наближення до середини зони – 5 годин.

Час початку перетинання t_ПОЧ.= t_{.СЕР.ЗОНИ} – 0.5 Т = 5 – 1 = 4 години після аварії.

Завдання 4.2.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення

Втрати населення можна визначить по сумарної дозі опромінення , яку отримали люди за визначений строк.

Вихідні дані :

1. Доза , яку визначили при рішенні завдань 1 або 2—Двиз.

2. Доза , яку отримали раніше – Дотр.ран.

3. Час, який минув після попереднього опромінення.

Порядок вирішення

За таблицею 2.6 визначаємо остаточний коефіцієнт Кост. і за його допомогою дозу залишкову: Д зал.= Дотр.ран. * К ост.

Далі находимо сумарну дозу опромінення :

Дсум. = Д виз. + Д зал.

За таблицею 2.7 за сумарною дозою визначаємо втрати.

Приклад 4.2.6 При роботі у зоні радіоактивного зараження особовий склад команди ЦО отримав дозу опромінення 100 рад. Розрахувати наслідки цього опромінення, якщо півтора міцяця потому люди також отримали 80 рад.

Розв’язування:

1. Кост.= 0.35 (або 35% за таблицею 2.6)

2. Д зал.= Дотр.ранее*К ост. = 80 * 0.35 = 28 рад.

3. Дсум. = Д виз. + Д зал. = 100 + 28 = 128 рад.

4. За таблицею 2.7 втрати в команді ЦО складуть 5%, причому в перші дві доби захворюють окремі люди (втрати будуть мати поодинокі випадки), протягом 3 – 4 тижнів після опромінення захворюють всі останні 5 %. Смертельних випадків не очикується.

Практичне заняття № 5 Оцінка хімічної обстановки

Під хімічною обстановкою розуміють обстановку, яка складається на місцевості та об’єктах, які на ній розташовані, у результаті аварії на хімічно-небезпечному підприємстві і характеризується масштабами та ступенем хімічного забруднення. Хімічна обстановка потребує оцінки та вжиття засобів захисту населення, об’єктів та сил ЦО.

При оцінці хімічної обстановки визначають:

1. Масштаби зон хімічного зараження – межі та площу зон.

2. Тривалість вражаючої дії НХР.

3. Час підходу хмари НХР до об’єкту.

4. Можливі втрати населення під час хімічного ураження.

5) Термін перебування людей в засобах індивідуального захисту.

Прийняті допущення при оцінки хімічної обстановки:

• Ємності при аварії руйнуються повністю.

• Якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею, приймається для прогнозування що це розлив “вільно”. Товщина шару рідини НХР (h) приймається при цьому рівною 0,05 м. Якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування або піддон, приймається що це розлив “у піддон”, при цьому висота шару розлитої НХР має бути h = Н – 0,2 м, де H- висота піддону (обвалування), м.

• Усі розрахунки виконуються на термін не більш 4 годин. Після отримання даних розраховане значення глибини переносу хмари зараженого повітря порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години (за таблицею 5.11). Для подальшої роботи береться найменше з двох значень, що порівнюються.

• При аварії на продукто - і газопроводі кількість викиду приймається рівною його максимальному значенню, яке знаходитися в трубопроводі між двома автоматичними відсікачами. Наприклад, при аварії на аміакопроводі Тольяті – Одеса за кількість викиду приймається 500тон аміаку.

Завдання № 5.1 Визначення глибини зон зараження НХР

Масштаби зон хімічного зараження НХР у залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховують:

• для стислих газів – тільки по первинній хмарі.

• для отруйних речовин, що киплять вище температури навколишнього середовища – тільки по вторинній хмарі.

• для зріджених газів — по первинній і вторинній хмарам.

Розрахунок глибини зони зараження НХР. Розрахунок проводиться за допомогою даних таблиць № 5.6 – 5.14 у залежності від кількісних характеристик викиду НХР і швидкості вітру. Кількісні характеристики викиду визначаються по їх еквівалентним значенням.

Еквівалентна кількість НХР – така кількість хлору, масштаб зараження якою при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступеню вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, що перейшла в первинну (вторинну) хмару.

Визначення еквівалентної кількості НХР по первинній хмарі

Еквівалентна кількість НХР по первинній хмарі (у тоннах) визначається за формулою: ,

де k₁ – коефіцієнт, який залежіть від умов зберігання НХР (для стислих газів k₁ = l, інші у таблицею5.13);

k₃ – коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози інших НХР (таблиця 5.13);

k₅ – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (для інверсії він дорівнює -1, для ізотермії – 0.23, для конвекції – 0.08);

k₇ – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (таблиця 5.13). Для стислих газів k₇ = l;

Q_o — кількість викинутого (розлитого) НХР, т.

При аваріях у сховищах стислого газу Q_o розраховується за формулою :

,

де d – густина НХР (т/м ³) (таблиця 5.13);

V_Х – об’єм сховища, м ³; Р – тиск стислого газу у ємності в атмосферах.

При аваріях на газопроводі, величина Q_o розраховується за формулою:

(т),

де n – процентний вміст НХР в природному газі;

d – густина НХР (т/м³) (таблиця 5.13);

V_г — об’єм секції газопроводу між автоматичними відсікачами (м³).

Визначення еквівалентної кількості НХР по вторинній хмарі

Еквівалентна кількість НХР по вторинній хмарі визначається за формулою: ,

де k₂ – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР;

k₄ – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця 5.6);

k₆ – коефіцієнт, який залежить від часу, що минув від початку аварії: спочатку розраховують час випаровування (T_ВИП.) речовини з поверхні розливу і зрівнюють час випаровування з часом, який минув після аварії (N). Величину К₆ за таблицею 5.9 беруть для меншого з двох порівнюваних значень.

h – товщина шару НХР (м).

Визначення глибини зони зараження в залежності від еквівалентній кількості НХР

Розрахунок глибин зон хімічного зараження первинною (вторинною) хмарою при аваріях на технічних ємностях, сховищах та транспорті проводиться за допомогою таблиці 5.14, 5.11

У таблиці 5.14 приведені максимальні значення глибин зон зараження первинною Г₁ або вторинною Г₂ хмарою НХР , які визначаються у залежності від еквівалентної кількості НХР та швидкості витру. Глибини зон зараження для первинної і вторинної хмари за таблицею 5.14 визначаються окремо. Для цього у таблиці в першої строки знаходять значення еквівалентної кількості а в першому стовпці значення швидкості вітру – на перетинанні цих параметрів знаходять глибину зони (рисунок 5.1).

При відсутності в таблиці точного значення еквівалентної кількості НХР величину глибини знаходять інтерполюванням. Наприклад, у первинну хмару перейшло 6.8 тон НХР. Швидкість повітря 4м/с. Визначить глибину.

В таблиці 5.14 для еквівалентної кількості НХР приведені тільки глибини для 5 і 10 тон. Для швидкості повітря 4м/с глибина для 5тон дорівнює 4.36 км. Знайдемо, яка кількість кілометрів глибини дорівнює 1.8 тонам(це різність проміж нашою кількістю - 6.8т. і табличною – 5т.). Глибина для 10 т. в таблиці – 6.46 км., найдемо різницю глибин між 10 і 5 тонами і розділимо її на 5тон( це різниця між 10 і 5 тонами). Отримаємо: (6.46 – 4.36)/ (10 – 5) = 0.42. Така глибина приходиться на кожну тону еквівалентної кількості. Тоді на 1.8 тони приходиться: 0.42 * 1.8 = 0.756 км. Загальна глибина складає 4.56 + 0.756 = 5.316 км.