Шкала — це засіб упорядкування та кількісного вираження ознак. Відомі такі типи шкал:

номінальна — шкала найменувань, де встановлюється відношення подібності елементів (порядок розміщення ознак значення не істотний). Номінальні ознаки, які мають лише два протилежних значення, називаються альтернативними;

порядкова (рангова) — шкала, що встановлює послідовність інтенсивності прояву ознаки (це відношення типу «більше ніж», «краще ніж»);

метрична — це звичайна числова шкала, яку використовують для вимірювання фізичних величин або результатів обчислення. Вибір одиниці вимірювання залежить від природи, матеріального змісту явища, конкретних завдань дослідження та практичної доцільності.

Окремо взяті елементи будь-якої сукупності характеризуються практично необмеженою кількістю різних ознак, проте всі вони мають спільні властивості щодо мети дослідження, завдяки чому їх можна об’єднувати. Об’єднуючи елементи у сукупність, дістаємо якісно нові системні властивості. Вони відбивають спільність і відмінність, сталість і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв’язків і співвідношень елементів. Для того щоб дати їм відповідне пояснення, виміряти і оцінити, застосовують комплекси спеціальних методів і прийомів, притаманних лише статистиці.

Методологічною основою статистики є теорія пізнання, яка ґрунтується на загальнофілософських і загальнонаукових прин­ципах. Це означає, що статистика аналізує соціально-економічні явища та процеси не ізольовано, а в їх взаємозв’язку та взаємодії з іншими явищами. Виявляє чинники, які спричинюють варіацію значень ознаки в межах сукупності, оцінює ефекти впливу факторів і щільність причинно-наслідкових зв’язків.

Статистична методологія ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. Аналізуючи сукупність елементів, виокремлюють і вивчають схожі риси та відмінності, поділяють елементи на якісно однорідні групи. За допомогою синтезу узагальнюють інформацію як за окремими групами, так і в межах усієї сукупності.

Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ, а по-друге — з використанням узагальнюючих оцінок для характеристики об’єктивних статистичних закономірностей.

Будь-яке статистичне дослідження виконують послідовно у три етапи:

1. збирання первинного статистичного матеріалу;

2. первинна обробка, зведення та групування результатів спос­тереження;

3. аналіз здобутих зведених матеріалів.

Усі ці етапи пов’язані між собою, відсутність одного з них означає порушення логіки статистичного дослідження. На кожному етапі застосовують ті методи, які забезпечують глибоку й усебічну характеристику явища, що вивчається.

[1, с. 7—14; 2, с. 3—11; 3, с. 16—23]

Предмет статистики становлять розміри і кількісні співвідношення між масовими соціально-економічними явищами, а також закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Завдання статистичного дослідження — відшукання узагальнюючих показників і виявлення закономірностей соціально-економічних явищ і процесів у конкретних умовах місця і часу.

Ознака — загальна властивість, риса або особливість одиниць сукупності, що її можна вивчати та вимірювати.

Одиниця сукупності — первинний елемент об’єкта, носій ознак, які вивчаються.

Варіація — коливання значень ознаки від елемента до елемента в межах сукупності.

Статистична методологія — комплекс спеціальних, притаманних лише статистиці методів і засобів дослідження.

1. Що таке статистика? Чому статистика належить до суспільних наук?

2. Визначення предмета статистики. Чим предмет статистики відрізняється від предмета будь-якої іншої науки?

3. Чому статистика вивчає масові явища і процеси? У чому полягає принцип масовості?

4. Як виявляється статистична закономірність? Наведіть приклади різних закономірностей, поясніть їх особливості.

5. Чим відрізняється статистична сукупність від будь-якої іншої? Наведіть приклади.

6. Шкали вимірювання ознак. Наведіть приклади.

7. Чому статистика вивчає явища і процеси суспільного життя в конкретних умовах простору і часу?

8. Сутність варіації. Наведіть приклади ознак, що варіюють.

9. Як статистика поєднує особливості статистичної методології — аналіз і синтез?

10. Які етапи виокремлюють у статистичному дослідженні? Що їх об’єднує ?