2.3. Психофізіологічний вплив кольорів.

Сприйняття кольору суб’єктивно, воно залежить від психологічного стану людини. Існує і обернений зв’язок. Колір впливає на апетит, працездатність, увагу, кров’яний тиск тощо. За визначенням психологів, людина наділяє колір відповідними властивостями, і це дуже важливо враховувати в оформленні приміщень. Наприклад, світлі стіні класів і шкільних коридорів довше залишаються чистими, тому, що не “провокують” учнів їх вимазувати. Привабливий і викликає позитивні емоції яскраво-блакитний, так як цей колів асоціюється з літнім небом.

Колір володіє емоційною виразністю, він може створювати враження легкості та важкості, урочистості та похмурості, печалі та радості. Сприйняття розмірів простору також залежить від кольору: одні кольори “виступають вперед”, інші “відступають назад”. Червоний, оранжевий, жовтий кольори і їх відтінки людина сприймає як теплі; синій і фіолетовий – як холодні. Зелений колір – нейтральний, у нього є і холодні ті теплі відтінки. Теплі кольори, як правило, викликають бадьорий настрій – їх називають активними; холодні (пасивні), навпаки заспокоюють.

Кожний колір має відповідний психофізіологічний вплив на людину, зокрема:

• червоний – важкий, насичений, гарячий, активний, динамічний, тривожний. В його присутності посилюється напруження м’язів, частішає дихання і підвищується кров’яний тиск;

• блакитний – віддаляється, легкий, прохолодний, спокійний, свіжий, чистий. Цей колір заспокоює, знижує кров’яний тиск, у великих кількостях викликає відчуття прохолоди;

• жовтий – теплий, радісний, рухомий. Оптично збільшує об’єм, приближує, стимулює розумову діяльність. Сіро-жовті і зеленувато-жовті відтінки викликають неприємні відчуття;

• оранжевий – легкий, теплий, яскравий, динамічний, сприяє легкому збудженню, покращує травлення, кровообіг і підвищенню статевої активності;

• фіолетовий – далекий, таємничий, холодний, виразний. Він зменшує об’єм, стимулює діяльність серця і легенів, збільшує опір простудним захворюванням. Вимагає ретельного підбору поєднань з іншими кольорами;

• чорний – похмурий і важкий, різко знижує настрій;

• темно-сірий –діловий, сумовитий, здатний викликати апатію, нудьгу;

• білий – легкий, холодний, спокійний, чистий. У великих кількостях викликає відчуття холоду.

Інтенсивні кольори, що діють на протязі довгого часу, втомлюють людину, подразнюють очі і набридають. Якщо людина має справу з жовтими предметами, в стіни пофарбовані у той же колів, то зір послаблюється. Із усієї гама кольорів найбільше втомлює сітківку очей фіолетово-синій, трохи менше червоний і найменше зелений колір. Оранжево-жовтий, жовтий, зеленувато-блакитний, блакитний а також білий зменшують зорову і колірну втому і відносяться до групи оптимальних кольорів.

9.3. Вимоги до реалізації безпеки життєдіяльності в умовах комп’ютерного навчання.

Як свідчать спостереження лікарів, від початку навчання в школі до його завершення кількість дітей України, які мають хронічні захворювання зростає у два з половиною рази. У підсумку практично здоровими можна вважати лише 5–8% випускників середньої школи. Зрозуміло, що одним із винуватців такого стану є умови, які створюються в навчальних закладах України.

Здоров’я, як стан особистості представляє собою не тільки біологічну, але й соціальну категорію, оскільки від нього залежить можливість людини повноцінно виконувати свої соціальні функції.

З уведенням до навчального процесу такого нового, гігієнічно значущого технічного засобу, як персональний комп’ютер, виникають дві взаємопов’язані проблеми, що стосуються навчання і здоров’я.

По-перше для успішного досягнення комп’ютерної грамотності людина повинна мати певний рівень здоров’я і надійне функціонування усіх фізіологічних систем, і перш за все тих, на які припадає найбільше навантаження в умовах навчання з використанням персонального комп’ютера.

Але з іншого боку, сам комп’ютер, є джерелом виникнення цілої низки гігієнічно значущих факторів, що змінюють якість навчального середовища (приміщення класу) і навчальний процес. Внаслідок цього комп’ютер стає потенційно негативним чинником, який поряд з іншими впливає чинниками на формування здоров’я школяра. Навіть сучасні комп’ютери, якими зараз забезпечуються навчальні заклади, здатні до негативних впливів на здоров’я учнів. Зокрема, вони є джерелом рентгенівської радіації, енергії електростатичних та електромагнітних полів, у комп’ютерних класах знижується вологість та іонний склад повітря, збільшується рівень шуму тощо.

Під час роботи за комп’ютером мають місце такі небезпечні та шкідливі його прояви:

– фізичні: підвищення значення напруги електричного кола, підвищення рівня електромагнітного випромінювання, підвищення рівня статичної електрики, підвищення рівня іонізації повітря;

– психофізіологічні: статичні та динамічні перевантаження, розумове перенапруження, перенапруження органів зору при роботі з об’єктами, зображеними на екранах моніторів .

Дослідження учених дозволяють з усією достовірністю стверджувати, що праця з комп’ютером, безперечно, негативно впливає на центральну нервову систему і органи зору. При тривалій та інтенсивній роботі з ПК з’являється синдром комп’ютерного стресу, який проявляється через головну біль, запалення очей, алергію, дратівливість, млявість і депресію, погіршення зосередженості і працездатності користувача.

Профілактика несприятливої дії процесу навчання з використанням комп’ютера на здоров’я дітей передбачає:

1. Створення оптимальних гігієнічних умов в навчальних кабінетах, що оснащені комп’ютерної технікою (мікроклімат (температура, вологість, рух повітря), освітленість, шум, спеціальні навчальні меблі для роботи з комп’ютером, що враховує особливості зросту учнів);

2. Оснащення навчальних закладів якісною та технічно безпечною комп’ютерної технікою;

3. Регламентація режиму роботи на комп’ютері в залежності від віку та стану здоров’я та з урахуванням виду навчальної діяльності.

4. Виконання норм безпеки життя та санітарії.

Об’єктивні показники умов навчання з використанням ПК мають такі компоненти у приміщенні: мікроклімат (оптимальний), що включає такі показники, як температура, вологість, рух повітря. Температура приміщення повинна дорівнювати +21-22^оС, вологість повітря має бути в межах 50-65% (не менше 45%), швидкість руху повітря – до 0,1-0,15 м/год; загальне освітлення при роботі з ПК має дорівнювати 500-600Лк, допустима рівномірна інтенсивність шуму оптимальна його рівень має доходити до 30-40дБ, гранична – 50-60дБ. Об’єм приміщення на одного працівника повинен складати 15м³, іонізація повітря – 5^.10⁴ в 1мл легких іонів.

За загальними вимогами безпеки життєдіяльності джерелом небезпеки для життя при роботі з комп’ютером є напруга змінного струму, яка дорівнює 220 – 380 В. А тому до роботи з комп’ютерами допускаються особи, які ознайомились з інструкцією до ПК, отримали інструктаж на робочому місці, засвоїли відповідний практичний курс, необхідний для безпечного користування комп’ютерами.

Разом з тим при роботі з ПК необхідно пам’ятати, що в нього є і інші небезпечні параметри напруги, зокрема, напруга 16 кВ – постійна напруга на електронно-променевій трубці. У зв’язку з цим необхідно суворо дотримуватись таких вимог техніки безпеки:

- використовувати комп’ютери за умов обов’язкового їх заземлення;

- перед кожним заняттям вчителю, обслуговуючому персоналу перевірити і впевнитися у відсутності пошкоджень шнура живлення, шнура зв’язку клавіатури з блоком живлення;

- не вмикати і не вимикати роз’єми кабелів при поданій напрузі живлення;

- не залишати комп’ютери ввімкненими без нагляду. При враженні струмом діяти негайно відповідно до норм і правил техніки електробезпеки

Після закінчення роботи з ПК необхідно відключити живлення, слід пам’ятати, що після увімкнення індикатора відключення частина схеми комп’ютера ще перебуває під напругою 220 В. Це потребує ретельності дотримання правил кожним учнем і відповідно забезпечення виконання їх з боку обслуговуючого персоналу.

До фізіологічних аспектів вимог безпеки життєдіяльності визначені такі:

- положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза призводить до виникнення згорблення;

- нижній край екрану монітора повинен бути на 20 см нижче рівня очей;

- рівень верхнього краю екрану повинен бути на висоті чола;

- екран комп’ютера розташованим на відстані 75 – 120 см від очей;

- висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо (горизонтально);

- спинка стільця повинна підтримувати спину користувача;

- кут між стегнами і хребтом повинен становити 90;

- крісло та клавіатуру розміщують таким чином, щоб не було необхідності далеко витягуватись;

- відстань між столами з комп’ютерами повинна бути не меншою 1,5 м, а між моніторами – не менше 2,2 м;

- якщо під час роботи доводиться дивитись на документи, то підставку з оригіналом документу слід встановлювати в одній площині з екраном і на одній з ним висоті;

- екран комп’ютера треба розміщувати під прямим кутом до вікон, вікна під час роботи доцільно завішувати або закривати жалюзі;

- у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість, корисно розмістити квіти, акваріум у радіусі 1,5 м від комп’ютера.