- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.2.1. Життєдіяльність.
- •1.2.2. Безпека.
- •Потреби в безпеці
- •1.2.3. Небезпека.
- •За джерелом походження:
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Методи визначення ризику:
- •2.3. Види ризиків.
- •2.4. Сутність концепції прийнятного ризику.
- •2.5. Управління ризиком.
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.2. Структура аналізатора.
- •3.1.3. Спільні властивості аналізаторів.
- •3.1.4. Недоліки роботи аналізаторів.
- •3.2. Специфічні властивості зорового аналізатора.
- •3.2.1. Будова та властивості зорового аналізатора.
- •3.2.2. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.
- •3.3. Будова та властивості слухового аналізатора.
- •3.4. Роль нюху та смаку для безпеки людини.
- •3.4.1. Нюховий аналізатор.
- •3.4.2. Смаковий аналізатор.
- •3.5. Руховий аналізатор.
- •3.6. Вісцеральний аналізатор.
- •3.7. Тактильний аналізатор.
- •3.8. Температурна чутливість.
- •3.9. Больова чутливість.
- •3.10. Вібраційна чутливість.
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.
- •4.2. Природне середовище.
- •4.2.1. Атмосфера.
- •4.2.2. Гідросфера.
- •4.2.3. Літосфера.
- •4.2.4. Біосферні зв’язки.
- •4.3. Техногенне середовище.
- •4.4. Соціально-політичне середовище.
- •4.5. Ноосфера.
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1.2. Інфразвук.
- •5.1.3. Ультразвук.
- •5.1.4. Вібрація.
- •5.2. Електронебезпека.
- •5.3. Іонізуюче випромінювання.
- •Методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань:
- •5.4. Шкідливі речовини.
- •5.5. Біологічні небезпечні фактори.
- •Запитання для самоконтролю
- •1) Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня:
- •2) Надзвичайна ситуація регіонального рівня:
- •3) Надзвичайна ситуація місцевого рівня:
- •4) Надзвичайна ситуація об’єктового рівня:
- •6.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •6.2.1. Тектонічні (геофізичні) небезпечні природні явища.
- •6.2.2. Геологічні (топологічні) небезпечні природні явища.
- •6.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.5. Пожежі в природних екосистемах.
- •6.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.
- •6.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •6.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •6.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти.
- •6.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •6.3.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •6.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •7.3. Здоровий спосіб життя.
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1.1. Теорія харчування.
- •8.1.2. Раціональне харчування.
- •8.2. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •8.3. Екологічно безпечні продукти харчування.
- •8.4. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини.
- •8.5. Нітрати.
- •8.6. Пестициди.
- •8.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення.
- •Запитання для самоконтролю
- •9.2. Основні вимоги до навчального приміщення.
- •2. Оптимальні вимоги до освітленості та вибору кольорів робочого місця.
- •2.3. Психофізіологічний вплив кольорів.
- •9.3. Вимоги до реалізації безпеки життєдіяльності в умовах комп’ютерного навчання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на семінарські заняття Семінарське заняття № 1 Тема: „Наукові основи безпеки життєдіяльності”
- •Семінарське заняття № 2 Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек”
- •Семінарське заняття № 3 Тема: „Середовище в система „людина – життєве середовище”
- •Семінарське заняття № 4 Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Безпека харчування”
- •Список літератури
Запитання для самоконтролю
-
Поясніть вплив харчування на життєдіяльність людини.
-
Проаналізуйте значення обміну речовин та енергії.
-
Дайте характеристику основних видів харчових речовин і їх ролі в процесі метаболізму.
-
З’ясуйте основні положення сучасної концепції раціонального харчування.
-
Ваші уявлення про правильне харчування?
-
Вкажіть основні шляхи надходження шкідливих речовин у харчові про-дукти.
-
Охарактеризуйте основні види харчових отруєнь.
-
Назвіть заходи зменшення надходження шкідливих речовин в організм людини з питною водою та харчовими продуктами.
-
Визначте ознаки „екологічно безпечних” харчових продуктів.
-
Проаналізуйте методи виведення шкідливих речовин з організму людини.
-
Дайте характеристику нітратів і нітритів в продуктах харчування та виз-начте шляхи зменшення їх кількості.
-
Назвіть класифікації пестицидів за призначенням, способом проникнення в об’єкт обробітку, хімічною будовою, токсичністю, рівнем леткості, ступенем стійкості, загрозою надходження та здатністю накопичуватись в організмі.
-
Охарактеризуйте діючі речовини пестицидів.
-
З’ясуйте особливості харчування в умовах радіаційного забруднення.
Лекція № 9
Тема: „Основні вимоги до навчального середовища”
ПЛАН
9.1. Поняття педагогічної ергономіки. Ергономічні показники.
9.2. Основні вимоги до навчального приміщення.
9.3. Вимоги до реалізації безпеки життєдіяльності в умовах комп’ютерного навчання.
9.1. Поняття педагогічної ергономіки. Ергономічні показники.
За сучасних обставин і вимог до організації та проведення шкільного навчально – виховного процесу, учителі школи виступають перед батьками та суспільством гарантом збереження життя та здоров’я учнів. Отже, сучасний вчитель застосовує заходи і засоби, які уможливлюють створення для учнів безпечних, комфортних та результативних умов для навчання. Для цього вчителю необхідно проводити педагогічно-ергономічні дослідження навчального середовища.
Педагогічна ергономіка – розділ педагогіки, яка вивчає проблеми оптимізації матеріальних умов шкільної праці; роботи учня й учителя, оптимізацію дидактичних засобів, проблеми техніки безпеки й гігієни праці, умов відпочинку, а також естетику школи та її оточення. Педагогічна ергономіка разом з вивченням особливостей діяльності людини стосовно максимальної узгодженості з функціонуванням засобів, які використовуються, їх технічним і художнім конструюванням тощо, включає і педагогічний процес, який потребує постійного розвитку.
У своїй професійній діяльності вчитель вивчає проблеми оптимального розподілу та узгодженості функцій між учителем, учнем та навчальним середовищем, проектує процес діяльності учителя, обґрунтовує оптимальні вимоги до засобів та умов навчання, розробляє методи їх урахування при створенні та експлуатації навчальних приладів, таблиць, схем тощо, якими користується сам та учні. Для вчителів специфічним предметом педагогічних ергономічних досліджень є не виокремлені засоби навчання, не тільки учень та вчитель як суб’єкти навчально-виховного процесу, не окреме навчальне середовище, а ергатична система “учитель – учень – навчальне середовище”, всі елементи якої розглядаються в єдності, взаємодії та взаємозалежності.
У процесі розв’язання різних ергономічних завдань користуються такими показниками: антропометричними, фізичними, фізіологічними, психологічними, гігієнічними, естетичними.
Антропометричними показниками користуються для визначення фактичних розмірів та оцінки відповідності конструкцій навчального обладнання до параметрів тіла людини.
За допомогою фізіологічних і психофізіологічних показників оцінюють відповідність обладнання кабінетів та лабораторій навчального закладу до силових, швидкісних, енергетичних можливостей, а також зорових, слухових, дотикових відчуттів учнів.
Гігієнічні показники визначають відповідність навчального обладнання і середовища до санітарно-гігієнічних норм і рекомендацій щодо таких параметрів, як освітленості, вентиляції, температури, вологості, запиленості, шуму, вібрації тощо.
Естетичні показники використовуються для визначення відповідності до естетичних потреб людини та реалізують художньо-конструкторські вирішення організації робочих місць і навчального середовища.
За ергономічного дослідження важливо врахувати також і психологічні властивості учнів: увагу, пам’ять, мислення та ін.
Психологічні показники використовуються для встановлення відповідності обладнання сформованим навикам учнів, а також можливості сприйняття і переробки ними інформації.
Залежно від особливостей досліджуваної системи, добирається комплекс методів, який може бути націлений на розкриття конструктивних недоліків навчального обладнання, а в інших на оцінку особливостей організації робочого місця учня та учителя. Останні зокрема стосуються проблем оформлення кабінету чи лабораторії: кольорова гама стін, стелі, підлоги; розташування освітлювальних приладів; підбору та розташуванню шкільних меблів; виготовлення та ремонту обладнання; написання таблиць, схем, графіків, висловлювань, законів тощо, оптимальних розмірів, шрифтів та композиції кольорів та інше.
