- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.2.1. Життєдіяльність.
- •1.2.2. Безпека.
- •Потреби в безпеці
- •1.2.3. Небезпека.
- •За джерелом походження:
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Методи визначення ризику:
- •2.3. Види ризиків.
- •2.4. Сутність концепції прийнятного ризику.
- •2.5. Управління ризиком.
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.2. Структура аналізатора.
- •3.1.3. Спільні властивості аналізаторів.
- •3.1.4. Недоліки роботи аналізаторів.
- •3.2. Специфічні властивості зорового аналізатора.
- •3.2.1. Будова та властивості зорового аналізатора.
- •3.2.2. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.
- •3.3. Будова та властивості слухового аналізатора.
- •3.4. Роль нюху та смаку для безпеки людини.
- •3.4.1. Нюховий аналізатор.
- •3.4.2. Смаковий аналізатор.
- •3.5. Руховий аналізатор.
- •3.6. Вісцеральний аналізатор.
- •3.7. Тактильний аналізатор.
- •3.8. Температурна чутливість.
- •3.9. Больова чутливість.
- •3.10. Вібраційна чутливість.
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.
- •4.2. Природне середовище.
- •4.2.1. Атмосфера.
- •4.2.2. Гідросфера.
- •4.2.3. Літосфера.
- •4.2.4. Біосферні зв’язки.
- •4.3. Техногенне середовище.
- •4.4. Соціально-політичне середовище.
- •4.5. Ноосфера.
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1.2. Інфразвук.
- •5.1.3. Ультразвук.
- •5.1.4. Вібрація.
- •5.2. Електронебезпека.
- •5.3. Іонізуюче випромінювання.
- •Методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань:
- •5.4. Шкідливі речовини.
- •5.5. Біологічні небезпечні фактори.
- •Запитання для самоконтролю
- •1) Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня:
- •2) Надзвичайна ситуація регіонального рівня:
- •3) Надзвичайна ситуація місцевого рівня:
- •4) Надзвичайна ситуація об’єктового рівня:
- •6.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •6.2.1. Тектонічні (геофізичні) небезпечні природні явища.
- •6.2.2. Геологічні (топологічні) небезпечні природні явища.
- •6.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.5. Пожежі в природних екосистемах.
- •6.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.
- •6.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •6.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •6.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти.
- •6.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •6.3.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •6.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •7.3. Здоровий спосіб життя.
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1.1. Теорія харчування.
- •8.1.2. Раціональне харчування.
- •8.2. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •8.3. Екологічно безпечні продукти харчування.
- •8.4. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини.
- •8.5. Нітрати.
- •8.6. Пестициди.
- •8.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення.
- •Запитання для самоконтролю
- •9.2. Основні вимоги до навчального приміщення.
- •2. Оптимальні вимоги до освітленості та вибору кольорів робочого місця.
- •2.3. Психофізіологічний вплив кольорів.
- •9.3. Вимоги до реалізації безпеки життєдіяльності в умовах комп’ютерного навчання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на семінарські заняття Семінарське заняття № 1 Тема: „Наукові основи безпеки життєдіяльності”
- •Семінарське заняття № 2 Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек”
- •Семінарське заняття № 3 Тема: „Середовище в система „людина – життєве середовище”
- •Семінарське заняття № 4 Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Безпека харчування”
- •Список літератури
Запитання для самоконтролю
-
Охарактеризуйте об’єкт, предмет та завдання безпеки життєдіяльності.
-
Який характер має дисципліна „Безпека життєдіяльності”, та досягнення яких вона використовує?
-
Дайте визначення понять „життя” і „діяльність”.
-
Дайте визначення поняття „життєдіяльність”.
-
Перелічите характерні ознаки життєдіяльності.
-
Поясніть основні принципи забезпечення життєдіяльності.
-
Наведіть чотири суттєві ознаки явища безпеки.
-
Сформулюйте основні визначення поняття „безпека”.
-
Поясніть, в чому полягає парадигма людського розвитку?
-
Дайте визначення поняття „небезпека”, назвіть основні джерела небезпек.
-
Охарактеризуйте квантифікацію, ідентифікацію та номенклатура небезпек.
-
Проаналізуйте основні класифікації небезпек.
-
Чим визначають наслідки реалізації небезпеки?
-
Визначте сутність поняття „вражаючого фактору”.
-
Назвіть класифікацію вражаючих факторів за їх походженням
-
Дайте характеристику шкідливим і небезпечним факторам.
-
Поясніть, чим реальна небезпека відрізняється від потенційної.
-
Проаналізуйте умови перетворення потенційної небезпеки в реальну.
-
Визначте сутність поняття „небезпечної зони”
-
Поясніть умови реалізації найбільш небезпечної ситуації для людини.
-
З’ясуйте об’єктивні та суб’єктивні чинники, що визначають ступінь нес-приятливого впливу небезпеки на людину.
-
Дайте характеристику категоріям серйозності дії небезпек.
-
Охарактеризуйте безпеку життєдіяльності як галузь знання та науково-прак-тичну діяльність.
Лекція № 2
Тема: „Концепція допустимого ризику”
ПЛАН
2.1. Поняття ризику.
2.2. Методи визначення ризику.
2.3. Види ризиків.
2.4. Сутність концепції прийнятного ризику.
2.5. Управління ризиком.
2.1. Поняття ризику.
Небезпека — це поняття випадкове, яке залежить від багатьох чинників. Кожна небезпека має певну ймовірність своєї реалізації.
Якісною характеристикою прояву можливої небажаної події є рівень імо-вірності небезпеки.
Рівні ймовірності прояву небезпеки:
-
часта небезпека (Рівень А) — якщо подія не відбувається, то це вважаєть-ся винятком (захворювання людини на грип, нежить);
-
можлива небезпека (Рівень В) — подія може трапитись декілька разів за життя людини (захворювання людини на бронхіт, запалення легенів);
-
випадкова небезпека (Рівень С) — реально, що подія може відбутись за життя людини (серйозна травма у людини — перелом кінцівки, вивих суг-лобу, розтяг м’язів, пошкодження тканин організму);
-
віддалена небезпека (Рівень D) — дуже мало ймовірна подія, але можлива протягом циклу існування (захворювання людини на туберкульоз, цукро-вий діабет, сифіліс, СНІД);
-
неймовірна небезпека (Рівень Е) — якщо подія відбувається, то це вважа-ється винятком (ураження космічним об’єктом).
Для кількісної оцінки ймовірності виникнення небезпеки вводять поняття ризику, як частоти прояву небезпек. В спеціальній літературі наводяться такі основні визначення поняття „ризик”:
-
це міра очікуваної невдачі або неблагополуччя в діяльності та існуванні;
-
це імовірність людських і матеріальних втрат або пошкоджень;
-
це діяльність на досягнення успіху при низькій його ймовірності;
-
це усвідомлення небезпеки виникнення в будь-якій системі небажаної події з визначеними в часі та просторі наслідками;
-
це ступінь ймовірності визначеної негативної події, що може відбутися у визначений час при визначених обставинах на території об’єкта підвищеної небезпеки та/чи за його межами;
-
це схильність впливу ймовірності економічного чи фінансового програшу, фізичного ушкодження чи заподіяння шкоди в певній формі через наявність невизначеності, пов’язаної з бажанням здійснити визначений вид дій.
Ризик може розцінюватись або як небезпечна умова, при якій виконуєть-ся діяльність, або як дія, виконана в умовах невизначеності. Ризик може бути метою діяльності, засобом самоствердження і створення про себе бажаної думки. Ризик у ролі мотиву виступає у прагненні особистості до гострих відчуттів. Ризик у трудовій діяльності може виконувати різні психологічні функції, по різному відображатись на її результатах.
У трактовці поняття про ризик існує два принципово різних підходи: єв-ропейський та американський. Європейський підхід трактує ризик як чинник фізичної небезпеки — як приваблюючий спосіб виконання праці з наявністю фізичної небезпеки. Цей підхід використовується при вивченні питань безпеки праці. Американський підхід трактує ризик як азартний процес, коли людина вибирає більш складний шлях для досягнення мети, замість більш гарантованого та безпечного. Цей підхід використовується для оцінки поведінки людини в умовах невизначеності, коли існують різні шанси на успіх чи невдачу які залежать від випадкового чи альтернативного вибору. Обидва підходи в трактовці ризику страждають односторонністю: перший не враховує момент досягнення мети, другий — момент небезпеки. Тільки єдність цих підходів може зробити ризик особливим видом поведінки.