Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Navchalnyj_Posibnyk_z_BGD_2_2008.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
05.11.2018
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Запитання для самоконтролю

  1. Охарактеризуйте призначення та основні види аналізаторів.

  2. Дайте визначення поняття „рецептора” та перелічите основні види рецепторів.

  3. Охарактеризуйте провідні нервові шляхи та мозковий центр аналізатора.

  4. Визначте сутність поняття „абсолютної межі чутливості” та „диференціального порогу чутливості”.

  5. Поясніть психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.

  6. Проаналізуйте сенсомоторні реакції людини та здатність її аналізаторів до просторової та послідовної сумації.

  7. Дайте характеристику здатності аналізаторів людини до адаптації, тренування та післядії.

  8. Визначте значення парності аналізаторів та їх здатності до вікарування у забезпеченні безпечної життєдіяльності людини.

  9. Назвіть основні недоліки роботи аналізаторів.

  10. З’ясуйте специфічну будову та властивості зорового аналізатора.

  11. Визначте фізіологічну дія кольорів на людський організм.

  12. Охарактеризуйте будову та властивості слухового аналізатора.

  13. Проаналізуйте роль нюху для безпеки людини.

  14. Визначте значення смакового аналізатора для оцінки небезпечних факторів середовища.

  15. Поясніть функції кінестетичного аналізатора у координації рухів людини.

  16. Дайте оцінку вісцеральному аналізаторові як координатора сталості внутрішнього середовища організму людини.

  17. Ваші уявлення про тактильний аналізатор.

  18. Проаналізуйте значення температурно-сенсорної системи.

  19. З’ясуйте роль больової чутливості у мобілізації організму людини а боротьбу за самозбереження.

  20. Охарактеризуйте вібраційну чутливість.

Лекція № 4

Тема: „Середовище життєдіяльності людини”

ПЛАН

4.1. Система „людина – життєве середовище”.

4.1.1. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності.

4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.

4.2. Природне середовище.

4.2.1. Атмосфера.

4.2.2. Гідросфера.

4.2.3. Літосфера.

4.2.4. Біосферні зв’язки.

4.3. Техногенне середовище.

4.4. Соціально-політичне середовище.

4.5. Ноосфера.

4.1. Система „людина – життєве середовище”.

4.1.1. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності.

Під системою розуміється сукупність взаємопов’язаних елементів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).

Під елементами (складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об’єкти, а й стосунки і зв’язки між цими об’єктами.

Система, один з елементів якої є людина, називається ерготичною.

Системи мають свої властивості, яких не має і навіть не може бути у елементів, що її складають. Ця найважливіша властивість систем, яка зветься емерджентністю, лежить в основі системного аналізу. Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.

Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів, які викорис-товуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань, що існують або виникають в системах.

Головним методологічним принципом безпеки життєдіяльності є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, — системний аналіз.

У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов’язаних людей, процесів, будівель, обладнання, устаткування, природних об’єктів тощо, які функціонують у певному середовищі для забезпечення безпеки.

Системою, яка вивчається у безпеці життєдіяльності, є система „людина – життєве середовище”.

Системний аналіз у безпеці життєдіяльності це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі „людина – життєве середовище” чи на рівні її компонентних складових, та їх впливу на самопочуття, здоров’я і життя людини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]