- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.2.1. Життєдіяльність.
- •1.2.2. Безпека.
- •Потреби в безпеці
- •1.2.3. Небезпека.
- •За джерелом походження:
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Методи визначення ризику:
- •2.3. Види ризиків.
- •2.4. Сутність концепції прийнятного ризику.
- •2.5. Управління ризиком.
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.2. Структура аналізатора.
- •3.1.3. Спільні властивості аналізаторів.
- •3.1.4. Недоліки роботи аналізаторів.
- •3.2. Специфічні властивості зорового аналізатора.
- •3.2.1. Будова та властивості зорового аналізатора.
- •3.2.2. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.
- •3.3. Будова та властивості слухового аналізатора.
- •3.4. Роль нюху та смаку для безпеки людини.
- •3.4.1. Нюховий аналізатор.
- •3.4.2. Смаковий аналізатор.
- •3.5. Руховий аналізатор.
- •3.6. Вісцеральний аналізатор.
- •3.7. Тактильний аналізатор.
- •3.8. Температурна чутливість.
- •3.9. Больова чутливість.
- •3.10. Вібраційна чутливість.
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.
- •4.2. Природне середовище.
- •4.2.1. Атмосфера.
- •4.2.2. Гідросфера.
- •4.2.3. Літосфера.
- •4.2.4. Біосферні зв’язки.
- •4.3. Техногенне середовище.
- •4.4. Соціально-політичне середовище.
- •4.5. Ноосфера.
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1.2. Інфразвук.
- •5.1.3. Ультразвук.
- •5.1.4. Вібрація.
- •5.2. Електронебезпека.
- •5.3. Іонізуюче випромінювання.
- •Методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань:
- •5.4. Шкідливі речовини.
- •5.5. Біологічні небезпечні фактори.
- •Запитання для самоконтролю
- •1) Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня:
- •2) Надзвичайна ситуація регіонального рівня:
- •3) Надзвичайна ситуація місцевого рівня:
- •4) Надзвичайна ситуація об’єктового рівня:
- •6.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •6.2.1. Тектонічні (геофізичні) небезпечні природні явища.
- •6.2.2. Геологічні (топологічні) небезпечні природні явища.
- •6.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.5. Пожежі в природних екосистемах.
- •6.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.
- •6.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •6.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •6.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти.
- •6.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •6.3.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •6.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •7.3. Здоровий спосіб життя.
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1.1. Теорія харчування.
- •8.1.2. Раціональне харчування.
- •8.2. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •8.3. Екологічно безпечні продукти харчування.
- •8.4. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини.
- •8.5. Нітрати.
- •8.6. Пестициди.
- •8.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення.
- •Запитання для самоконтролю
- •9.2. Основні вимоги до навчального приміщення.
- •2. Оптимальні вимоги до освітленості та вибору кольорів робочого місця.
- •2.3. Психофізіологічний вплив кольорів.
- •9.3. Вимоги до реалізації безпеки життєдіяльності в умовах комп’ютерного навчання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на семінарські заняття Семінарське заняття № 1 Тема: „Наукові основи безпеки життєдіяльності”
- •Семінарське заняття № 2 Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек”
- •Семінарське заняття № 3 Тема: „Середовище в система „людина – життєве середовище”
- •Семінарське заняття № 4 Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Безпека харчування”
- •Список літератури
Запитання для самоконтролю
-
Охарактеризуйте призначення та основні види аналізаторів.
-
Дайте визначення поняття „рецептора” та перелічите основні види рецепторів.
-
Охарактеризуйте провідні нервові шляхи та мозковий центр аналізатора.
-
Визначте сутність поняття „абсолютної межі чутливості” та „диференціального порогу чутливості”.
-
Поясніть психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.
-
Проаналізуйте сенсомоторні реакції людини та здатність її аналізаторів до просторової та послідовної сумації.
-
Дайте характеристику здатності аналізаторів людини до адаптації, тренування та післядії.
-
Визначте значення парності аналізаторів та їх здатності до вікарування у забезпеченні безпечної життєдіяльності людини.
-
Назвіть основні недоліки роботи аналізаторів.
-
З’ясуйте специфічну будову та властивості зорового аналізатора.
-
Визначте фізіологічну дія кольорів на людський організм.
-
Охарактеризуйте будову та властивості слухового аналізатора.
-
Проаналізуйте роль нюху для безпеки людини.
-
Визначте значення смакового аналізатора для оцінки небезпечних факторів середовища.
-
Поясніть функції кінестетичного аналізатора у координації рухів людини.
-
Дайте оцінку вісцеральному аналізаторові як координатора сталості внутрішнього середовища організму людини.
-
Ваші уявлення про тактильний аналізатор.
-
Проаналізуйте значення температурно-сенсорної системи.
-
З’ясуйте роль больової чутливості у мобілізації організму людини а боротьбу за самозбереження.
-
Охарактеризуйте вібраційну чутливість.
Лекція № 4
Тема: „Середовище життєдіяльності людини”
ПЛАН
4.1. Система „людина – життєве середовище”.
4.1.1. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності.
4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.
4.2. Природне середовище.
4.2.1. Атмосфера.
4.2.2. Гідросфера.
4.2.3. Літосфера.
4.2.4. Біосферні зв’язки.
4.3. Техногенне середовище.
4.4. Соціально-політичне середовище.
4.5. Ноосфера.
4.1. Система „людина – життєве середовище”.
4.1.1. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності.
Під системою розуміється сукупність взаємопов’язаних елементів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).
Під елементами (складовими частинами) системи розуміють не лише матеріальні об’єкти, а й стосунки і зв’язки між цими об’єктами.
Система, один з елементів якої є людина, називається ерготичною.
Системи мають свої властивості, яких не має і навіть не може бути у елементів, що її складають. Ця найважливіша властивість систем, яка зветься емерджентністю, лежить в основі системного аналізу. Мета чи результат, якого досягає система, зветься системотворним елементом.
Системний аналіз — це сукупність методологічних засобів, які викорис-товуються для підготовки та обґрунтування рішень стосовно складних питань, що існують або виникають в системах.
Головним методологічним принципом безпеки життєдіяльності є системно-структурний підхід, а методом, який використовується в ній, — системний аналіз.
У сфері наук про безпеку системою є сукупність взаємопов’язаних людей, процесів, будівель, обладнання, устаткування, природних об’єктів тощо, які функціонують у певному середовищі для забезпечення безпеки.
Системою, яка вивчається у безпеці життєдіяльності, є система „людина – життєве середовище”.
Системний аналіз у безпеці життєдіяльності — це методологічні засоби, що використовуються для визначення небезпек, які виникають у системі „людина – життєве середовище” чи на рівні її компонентних складових, та їх впливу на самопочуття, здоров’я і життя людини.