
- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.2.1. Життєдіяльність.
- •1.2.2. Безпека.
- •Потреби в безпеці
- •1.2.3. Небезпека.
- •За джерелом походження:
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Методи визначення ризику:
- •2.3. Види ризиків.
- •2.4. Сутність концепції прийнятного ризику.
- •2.5. Управління ризиком.
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.2. Структура аналізатора.
- •3.1.3. Спільні властивості аналізаторів.
- •3.1.4. Недоліки роботи аналізаторів.
- •3.2. Специфічні властивості зорового аналізатора.
- •3.2.1. Будова та властивості зорового аналізатора.
- •3.2.2. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.
- •3.3. Будова та властивості слухового аналізатора.
- •3.4. Роль нюху та смаку для безпеки людини.
- •3.4.1. Нюховий аналізатор.
- •3.4.2. Смаковий аналізатор.
- •3.5. Руховий аналізатор.
- •3.6. Вісцеральний аналізатор.
- •3.7. Тактильний аналізатор.
- •3.8. Температурна чутливість.
- •3.9. Больова чутливість.
- •3.10. Вібраційна чутливість.
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.
- •4.2. Природне середовище.
- •4.2.1. Атмосфера.
- •4.2.2. Гідросфера.
- •4.2.3. Літосфера.
- •4.2.4. Біосферні зв’язки.
- •4.3. Техногенне середовище.
- •4.4. Соціально-політичне середовище.
- •4.5. Ноосфера.
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1.2. Інфразвук.
- •5.1.3. Ультразвук.
- •5.1.4. Вібрація.
- •5.2. Електронебезпека.
- •5.3. Іонізуюче випромінювання.
- •Методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань:
- •5.4. Шкідливі речовини.
- •5.5. Біологічні небезпечні фактори.
- •Запитання для самоконтролю
- •1) Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня:
- •2) Надзвичайна ситуація регіонального рівня:
- •3) Надзвичайна ситуація місцевого рівня:
- •4) Надзвичайна ситуація об’єктового рівня:
- •6.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •6.2.1. Тектонічні (геофізичні) небезпечні природні явища.
- •6.2.2. Геологічні (топологічні) небезпечні природні явища.
- •6.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.5. Пожежі в природних екосистемах.
- •6.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.
- •6.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •6.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •6.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти.
- •6.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •6.3.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •6.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •7.3. Здоровий спосіб життя.
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1.1. Теорія харчування.
- •8.1.2. Раціональне харчування.
- •8.2. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •8.3. Екологічно безпечні продукти харчування.
- •8.4. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини.
- •8.5. Нітрати.
- •8.6. Пестициди.
- •8.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення.
- •Запитання для самоконтролю
- •9.2. Основні вимоги до навчального приміщення.
- •2. Оптимальні вимоги до освітленості та вибору кольорів робочого місця.
- •2.3. Психофізіологічний вплив кольорів.
- •9.3. Вимоги до реалізації безпеки життєдіяльності в умовах комп’ютерного навчання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на семінарські заняття Семінарське заняття № 1 Тема: „Наукові основи безпеки життєдіяльності”
- •Семінарське заняття № 2 Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек”
- •Семінарське заняття № 3 Тема: „Середовище в система „людина – життєве середовище”
- •Семінарське заняття № 4 Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Безпека харчування”
- •Список літератури
3.2.2. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.
Колір — це відображення в наших відчуттях такої фізичної якості, як спектральний склад випромінювання. Кольоровідчуття — це суб’єктивний образ спектра випромінювання, тобто характеристика його частотних складових. Людський аналізатор розрізняє сім основних кольорів та близько 150 кольорових відтінків (тонів). Кольорові відчуття викликаються виливом електромагнітних (світлових) хвиль довжиною 380780 нм. Межі довжин хвиль, що відповідають певним кольором, наступні:
1) 380455 нм — фіолетовий; 5) 540590 нм — жовтий;
2) 455470 нм — синій; 6) 590610 нм — помаранчевий;
3) 470500 нм — блакитний; 7) 620780 нм — червоний.
4) 500550 нм — зелений;
Зоровий аналізатор характеризується спектральною чутливістю, що проявляється через відносну видність монохроматичного випромінювання. Найбільша видність вдень відповідає жовтому кольору, а вночі або в сутінках — зелено-блакитному. Чутливість зору максимальна до електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі 0,555 мкм (жовто-зелений колір) та зменшується до границь видимого спектру. Гамма переходів від білого кольору до чорного утворює ахроматичний ряд.
Людей з відхиленням кольорового бачення називають дальтоніками. Цей термін пов’язаний з ім’ям відомого англійського фізика та хіміка Д. Дальтона (1766-1844), який не сприймав червоного та зеленого кольорів. Статистика свідчить про те, що 8 % чоловіків та 0,5 % жінок є дальтоніками, такими, що не розрізняють певних кольорів та їх відтінків. Таке зорове бачення не дозволяє деяким людям займати певні посади.
Відомо, що кольори по різному діють на психіку людини, викликаючи певні фізіологічні реакції та емоції. Наприклад:
а) помаранчевий колір сприймається як гарячий, він бадьорить, стимулює до активної діяльності;
б) голубий нагадує про воду, він свіжий та прозорий, зменшує фізичну втому, заспокоює, регулює ритм серця;
в) червоний колір гарячий, енергійний, збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність, проте при його тривалій дії стан збудження змінюється пригніченням;
г) коричневий — теплий, заспокійливий, але здатний викликати похмурий настрій, а з сірим відтінком насторожує, викликає занепокоєння;
д) жовтий — теплий, веселий колір, викликає хороший настрій, стимулює мозкову діяльність;
е) зелений — заспокійливо діє на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратливість;
є) синій — створює враження врівноваженості та чіткості;
ж) фіолетовий — покращує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму;
з) жовтогарячий – підвищує настрій, тому незамінний у стресових ситуаціях;
и) білий — легкий, холодний;
і) сірий — діловий, сумовитий, здатний викликати апатію, нудьгу;
к) чорний — похмурий і важкий, різко знижує настрій.
Теплі кольори посилюють в організмі теплопродукцію, а холодні її знижують. Експериментально встановлено, що в приміщенні пофарбованому у холодні тони людина відчуває холодовий дискомфорт.