Тема 13. Філософська онтологія раціоналізму, екзистенціалізму, феноменологія.

Філософська онтологія раціоналізму, екзистенціалізму, феноменологія, історичні етапи формування вчення про буття, світ як єдність об’єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил. Історико-філософські системи з підходами до розробки онтології (відношення буття і сутності, сутності і існування тощо), філософський зміст категорії буття, форми людського буття, формування уявлень про світ. Закономірності походження світобудов. Онтологія раціоналізму, екзистенціалізму, феноменології як спроба загального розуміння фундаментальних властивостей, форм та способів існування Всесвіту в діалектичній єдності та його духовне осягнення.

Тема 14. Свідомість як відображення і діяльність. Свідомість як реальність ідеального.

Свідомість як субстанція і як одна із форм буття. Взаємозв'язок і протилежність свідомості і матерії. Відображення – атрибут матерії. Рівні відображення (нежива природа, жива природа, суспільство) і його форми. Свідомість – вища форма відображення, сутнісна ознака людини. Взаємозв'язок біологічного і соціального у формуванні і розвитку свідомості. Її основні характеристики. Свідомість як сфера ідеального.

Механізм функціонування і структура свідомості (свідоме, підсвідоме, несвідоме). Взаємозв'язок чуттєвого і раціонального. Свідомість, мова, символ. Форми психічної активності людини (свідомість, мислення, пам'ять, емоції, воля), їх відмінність від форм психічної активності тварин. Проблема штучного інтелекту. Свідомість в світі суб’єктивної реальності і категорія ідеального, «ідеальність» як аспект культури, її вимір і властивість (Е.В.Ільєнков), роль пізнавальної (когнітивної), емоційної та мотиваційно-вольової форм діяльності свідомості.

Гносеологічний вимір свідомості, свідомість і рефлексія, образне і понятійне мислення, інтуїція, уява, творчість, мислення і мова, мовний символізм.

Проблема свідомості і інтелекту: суспільна свідомість і колективний інтелект, проблема штучного інтелекту, єдність пізнавальної, оцінюючої, цілепокладальної та мотиваційної дії свідомості.

Тема 15. Свідомість як реальність ідеального.

Свідомість в світі суб’єктивної реальності і категорія ідеального, «ідеальність» як аспект культури, її вимір і властивість (Е.В.Ільєнков), роль пізнавальної (когнітивної), емоційної та мотиваційно-вольової форм діяльності свідомості.

Гносеологічний вимір свідомості, свідомість і рефлексія, образне і понятійне мислення, інтуїція, уява, творчість, мислення і мова, мовний символізм.

Проблема свідомості і інтелекту: суспільна свідомість і колективний інтелект, проблема штучного інтелекту, єдність пізнавальної, оцінюючої, цілепокладальної та мотиваційної дії свідомості.

Тема 16. Проблема походження свідомості.

Проблема походження свідомості в філософії. Виникнення і природа свідомості. Біологічні і соціальні передумови виникнення свідомості. Генезис свідомості. Структура свідомості і основні рівні. Категорія ідеального як основа осмислення свідомості. Свідомість як реальність ідеального.

Тема 17. Свідомість та самосвідомість.

Свідомість як суб’єктивна реальність. Свідомість і самосвідомість в раціоналізмі та ірраціоналізмі. Свідомість як реальність ідеального, свідомість як суб’єктивна реальність. Позасвідоме

Тема 18.  Взаємовідношення свідомого, несвідомого, безсвідомого.

Проблема свідомості і внутрішній світ людини, структура несвідомого, розуміння підсвідомого в сучасній науці, проблема співвідношення  свідомого і несвідомого в концепції З.Фрейда (динамічна концепція психіки), розуміння колективного несвідомого, а також сублімації та лібідо в концепціях К.Г. Юнга, психологічний механізм суспільного розвитку в концепції Е. Фромма.

Тема 19.  Соціокультурний контекст проблеми людської свідомості.

Історичні підходи до розуміння феномену свідомості, його природи, виникнення і призначення (ідеалізм, дуалізм, матеріалізм, історизм, позитивне знання, роль чуттєво-практичної діяльності, суб’єктивних факторів тощо). Свідомість з точки зору біолого-фізіологічних передумов виникнення, як здатність відображення об’єктивного світу в ідеальних образах, також – з точки зору системно-структурного підходу.