3Агальний огляд країн Південної та Південно-Східної Азії

Південна і Південно-Східна Азія займає півострови Їндостан, Індокитай і Ма­лайський архіпелаг. Перед Другою світовою війною ця територія, за винятком Таїланду, входила до колоніальних володінь європейських країн і США. Нині тут налічується 17 незалежних держав. Звільнення їх від колоніального ярма супро­воджувалося жорстокими війнами і соціальними катаклізмами. Ще й досі нерозв'язані проблеми кордонів між Індією і Пакистаном, Індією і Китаєм. Релігійно­-общинна ворожнеча має місце в Індії і Шрі-Ланці. Через Південну і Південно-Східну Азію проходять шляхи з Європи і Близько­го Сходу на Далекий Схід і в Австралію. Найбільше значення на авіатрасах мають аеропорти Сінгапура і Бангкока, а на морських шляхах - Малаккська протока. Є проекти будівництва каналу через перешийок, що відокремлює півострів Малакка від материка.

1.Природно-ресурсний потенціал. Південна і Південно-Схїнаа Азія розташована в тропічному , субекваторіальному і екваторіалъному поясах. тут багато тепла, воло­ги і родючих грунтів (алювіалъні, червоноземи і чорноземи вулканічного походжен­ня). Природні умови регіону дають можливість, по-перше, займатися землеробством протягом всього року і, по-друге, вирощувати культури, які вегетують протягом ро­ку. Брак вологи в тропічному і сухий сезон у субекваторіальному поясах змушуютьзастосовувати штучне зрошення. Таку можливість дають багатоводні річки, що бе­руть початок в Гімалаях та в Тибеті. Район багатий на гідроресурси і тверду деревину. Корисні копалини різноманітні, найбільше значення мають руди металів.

Територія Південної та Південно-Східної Азії терпить від посух і повеней, зв'язаних з мінливим характером мусонів, а також тропічних циклонів. Тут поши­рена грунтова ерозія, знищуються ліси. У 1970 році у дельті Гангу і Брахмапутри.

(Бангладеш) сталася одна з найстрашніших у світі природних катастроф. Повінь, викликана циклоном, призвела до загибелі півмільйона людей. У 1991 році тра­гедія повторилася. 3агинуло 140 тис. чоловік.

2.Населения. Південна і Південно-Східна Азія з іі сприятливими для землеробст­ва умовами є давнім районом проживання людей. Нині тут зосереджено 3/10 жи­телів Землі. Останнім часом рівень природного приросту населення знизився, проте абсолютні його значення дуже великі. Південна та Південно-Східна Азія - один знайбільш густо заселених регіонів світу. Особливо густо заселений півострів Індо­стан. Гірські ра­йони, вкриті вологими лісами, майже безлюдні їх називають зеленою пустелею.

Більшість людей проживає в сільській місцевості. Безземелля і малоземел­ля селян, безробіття в містах - головні причини злиденних умов, хвороб, непись­менності, консервативних традицій. На найнижчому життєвому рівні знаходять­ся так звані племена і малі народи. Вони витиснуті у несприятливі місцевості і займаються збиранням плодів і вогнево-підсічним землеробством.

Расовий, етнічний і релігійний склад населення дуже строкатий. На півос­трові Їндостан проживають європеоїди і неrpoїди, на південному сході - монго­лоїди і австралоїди. Багатомільйонні народи різних мовних груп і сімей стику­ються між собою. Численні племена і малі народи, ізольовані від світу і один відодного, зберігають свої мовні особливості. У Південно-Східній Азії - понад 20 млн китайських іммігрантів (хуацяо). В Індії зародились релігії індуїзму і буддизму, з арабських країн прийшов іслам, вропейці принесли сюди християнство.Як культурний регіон Півдённа і Південно-Схїдна Азія є частиною мусонної Азії з поливним рисом і величезним скупченням людей. Місцеві відмінності пізніше бу­ли освячені релігіями.

Господарство. Країни Південної і Південно-Східної Азії економічно найменш розвинуті в світі .Головне занятrя населення - споживче землеробст­во, а в ньому - культура поливного рису .Батьківщиною рису є Індокитай. Рис вирощують переважно на алювіальних низовинах. Специфічною формою місце­вого ландшафту є терасовані під рисові чеки гірські схили. 3а трудомісткістю робіт їх порівнюють з єгипетськими пірамідами. Тільки в Пакистані і на північному за­ході Індії головна культура - пшениця. Поширені бобові і олійні культури, цукрова тростина, різноманітні овочі і фрукти, а також «хліб» екваторіального поясу ­маніок (касава). Важливе місце в раціоні місцевого населення належить рибі, яку виловлюють у навколишніх морях і внутрішніх водоймах.

Важливою рисою екваторіального поясу є плантаційне господарство, засноване ще колонізаторами. На світовий ринок надходять каучук продукти коко­сової і олійної пальм, банани, ананаси, чай, прянощі. Все це культури, що потребу­ють постійного зволоження і високих температур. Плантації вигідні не тільки еко­номічно, а й екологічно. Вони імітують умови екваторіального лісу, як і залиті водою рисові поля, запобігають ерозії грунтів. Територія, де сходяться кордони М'ян­ми, Таїланду і Лаосу, відома в світі.як «золотий трикутник., - місце нелегальноговирощування опіумного маку.

Обробна промисловість здебільшого представлена ремонтними підприємствами і ремісничою переробкою продуктів сільського господарства. На зовнішній ринок над­ходять нафта з Індонезії і Брунею, олово з Індонезії, Малайзії, Таїланду, залізні, мар­ганцеві і хромові руди, слюда з Індії. Деревину експортують Малайзія і Індонезія.

За рівнем економічного розвитку в Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни: Індія, Бруней, Сінгапур.