- •Інститут інноваційної та післядипломної освіти
- •Мета і завдання курсу.
- •Методи оцінювання та форма підсумкового контролю - усний залік.
- •Очікувані результати:
- •Тематичний план з «безпеки життєдіяльності»
- •Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності” – 2 години, лекція.
- •Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі” – 2 години, лекція.
- •Література з курсу «Безпека життєдіяльності»:
- •Інша основна література:
- •Теми рефератів з курсу «Безпека життєдіяльності»
- •Перелік питань для підготовки до заліку з предмету «Безпека життєдіяльності».
- •Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності”
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •Завдання бжд
- •3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •Тема 2: Правові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Основи законодавства України про охорону здоров'я
- •3. Основи охорони праці
- •4. Основи цивільної оборони
- •Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі”
- •1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •3. Управління ризиком
- •План практичного заняття
- •Тема 1-2: “Сутність, основні поняття та правові основи безпеці життєдіяльності. ” (4 години)
- •План практичного заняття
- •Тема 4: Безпека людини в системі “Людина – життєве середовище”. Людина як біологічний та соціальний суб”єкт (2 години)
- •1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт.
- •2. Діяльність людини
- •3. Характерні ознаки діяльності людини:
- •4. Потреби людини
- •5. Характеристика праці людини та її роль в життєвому середовищі
- •1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2. Діяльність людини
- •Література:
- •План практичного семінару
- •Тема 5: Основні характеристики середовища життєдіяльності людини та їх небезпека
- •2. Техносфера
- •3. Ноосфера
- •4. Соціально-політичне середовище
- •Література:
- •План практичного семінару Тема - 6: Фізіологічні та психологічні особливості людини та їх врахування при забезпеченні повсякденної діяльності
- •1. Фізіологічні особливості організму людини
- •2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •4. Психологічні особливості людини
- •Функції нервової системи людини:
- •5. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Властивості людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Література:
- •Тема–7: Вплив негативних факторів життєвого середовища на здоров’я людини
- •1. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •2. Основні положення ергономіки
- •3. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- •4. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Література:
- •Тема–8: Психофізіологічні небезпеки та шляхи їх попередження
- •1. Психофізіологічні небезпеки
- •2. Загальна характеристика трудової діяльності
- •3. Психофізіологічні фактори небезпек
- •4. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- •Завдання для самостійного опрацювання:
- •Тема–9: Природні небезпеки
- •1. Літосферні стихійні лиха
- •Виверження вулканів
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
- •2. Гідросферні стихійні лиха
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •3. Атмосферні стихійні лиха
- •Урагани
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
- •Тема – 10: Небезпеки техногенного характеру
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •2. Аварії на транспорті
- •5. Пожежі та вибухи
- •Тема–11: Соціально-політичні небезпеки
- •Поняття соціально-політичної небезпеки
- •3. Тероризм
- •4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Тютюнокуріння
- •Тема–12: Комбіновані небезпеки
- •1. Природно-техногенні небезпеки
- •2. Природно-соціальні небезпеки
- •Бактеріальні інфекції
- •Захворювання, які передаються статевим шляхом
- •Онкологічні захворювання
- •Снід — синдром набутого імунодефіциту
- •Наркотики та наркоманія
- •Тема–13: Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
- •1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •2. Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.
- •Забруднення атмосфери міст
- •Забруднення міських приміщень
- •Забруднення питної води в містах
- •Тема–14: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання їх виникненню
- •1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •Література:
- •Тема–15: Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- •5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •6. Допомога при отруєннях
- •7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •8. Надання першої допомоги при утопленні
- •Література:
2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
Зоровий аналізатор. У житті людини зір відіграє головну роль. Достатньо сказати, що більше 90% інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор.
Колір може впливати не тільки на настрій, але і на самопочуття людини: зелений діє заспокійливо на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратівливість; червоний збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність; жовтий стимулює мозкову діяльність; фіолетовий покращує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму; жовтогарячий підвищує настрій і тому незамінний у стресових ситуаціях.
Слід зазначити, що зоровий аналізатор має деякі своєрідні характеристики, такі, як інерція зору, зорове відображення (міражі, гало, ілюзії), видимість. Останнє свідчить про складність процесів, що відбуваються в зоровій системі по сприйняттю реальної дійсності і безумовної участі в цій діяльності нашого мислення.
Слуховий аналізатор є другим за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища і безпеки життєдіяльності. У той час як око чутливе до електромагнітної енергії, вухо реагує на механічні впливи, пов'язані з періодичними змінами атмосферного тиску у відповідному діапазоні. Коливання повітря, що діють із певною частотою і періодичною появою областей високого і низького тиску, сприймаються нами як звуки.
Слуховий аналізатор являє собою спеціальну систему для сприйняття звукових коливань, формування слухових відчуттів і впізнавання звукових образів. Допоміжний апарат периферичної частини аналізатора — вухо.
Шкірний або тактильний аналізатор відіграє безумовно виняткову роль у житті людини, особливо при його взаємодії із зоровим і слуховим аналізаторами при формуванні в людини цілісного сприйняття навколишнього світу. Передусім це стосується трудової діяльності людини. При втраті зору і слуху людина за допомогою тактильного аналізатора за рахунок тренування і різноманітних технічних пристосувань може «чути», «читати», тобто діяти і бути корисним суспільству. Тактильною чутливістю людина зобов”язана функціонуванню механорецепторів шкірного аналізатора. Джерелом тактильних відчуттів є механічні впливи у вигляді дотику або тиску.
Функції
По-перше, шкіра охороняє людину від шкідливих зовнішніх впливів: механічних ушкоджень, сонячного проміння, мікроорганізмів і хімічних речовин.
По-друге, шкіра виконує секреторну, обмінну й інші функції, бере участь у підтримці постійної температури тіла, тобто в процесах терморегуляції. Секреторна функція забезпечується сальними і потовими залозами. Обмінна функція шкіри полягає в процесах регуляції загального обміну речовин в організмі, особливо водяного, мінерального і вуглеводів.
Температурно-сенсорну систему звичайно розглядають як частину шкірного аналізатора, завдяки збігу, розташуванню рецепторів і провідникових шляхів. Оскільки людина є теплокровною істотою, то всі біохімічні процеси в її організмі можуть протікати з необхідною швидкістю і напрямком при певному діапазоні температур. Температурна чутливість має особливості при аналізі зовнішнього середовища: добре виражена адаптація і наявність температурного контрасту.
Людина є складовою частиною природного середовища, й протягом тривалого періоду еволюції її організм адаптувався до будь-яких змін цього середовища і перебуває в стані стійкої динамічної рівноваги. Це виражається у сталості температури тіла (36,5-37 °С), атмосферного тиску (приблизно 760 мм рт.ст.), вмісту води в організмі, складі повітря, чергуванні біоритмів тощо.
