
- •1. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни (вересень 1938- вересень 1939р)
- •2. Україна в дипломатії країн – учасниць антигітлерівської коаліції.
- •3.Формуванні кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •4. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941рр)
- •5. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни.
- •6.Причини, характер та цілі Великої Вітчизняної війни.
- •7. Україна в умовах нацистської окупації.
- •8. Всенародна боротьба проти німецько-фашистських окупантів на території України під час Великої Вітчизняної війни.
- •9. Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни.
- •10. Внесок українського народу у становленні радянського тилу в роки Великої Вітчизняної війни.
- •11.Створення та діяльність оун-упа в роки Другої світової війни
- •12.Основні бойові дії в Україні протягом 1941 – 1944рр.
- •14. Визволення України від фашистських загарбників і завершення об,єднання її земель.
- •15.Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •16. Повоєнна відбудова та економічний розвиток України
- •17. Повоєнна відбудова та економічний розвиток України (1945- поч. 1953рр). Життєвий рівень українського народу.
- •19. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.
- •20. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •21. Об,єднання українських земель після закінчення другої світов.Війни.
- •22.Радянізація західних областей України. Ліквідація повстанського руху.
- •23.Урср в період дестабілізації (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •24. Реабілітаційні процеси в період розгортання дестабілізації (1953-1964рр), їх периодізація та характер.
- •25.Розширення повноважень Української рср у складі срср в період дестабілізації.
- •26. Стан економіки у другій половині 60-х – на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.
- •28. Посилення системної кризи тоталітарного ладу (серед 60-х–початок 80-х)
- •29.Етносоціальні процеси в урср у період загострення кризи радянської системи.
- •30.Політична опозиція другої пол.. 60-х- сер 80-х рр.: програмні та організаційні засади.
- •31.Політика русифікації України в 60-х-80-хрр Наслідки цього процесу для української нації.
- •32.Концепція «перебудови» в срср і Україна
- •33.Суспільно- політичні процеси в Україні в період «перебудови»
- •34. Розгортанні руху та національне відродження України (1985-1991рр)
- •35. Становлення багатопартійної системи в Україні. Класифікація новостворених політичних партій. Характер багатопартійності.
- •36. Формування передумов незалежності України: 1983-1991 рр.
- •37. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •40. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 199 р, його вплив на процес державотворення в Україні.
- •41. Декларація про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки
- •42.Об'єктивні та суб'єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України
- •46. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •47. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади.
- •48.Особливості та перспективи розвитку української демократії.
- •49. Президентські і парламентські вибори 2004-2010 рр.: аналіз політичних подій.
- •50. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •51. Міжконфесійні відносини незалежної України.
- •52. Декларація напрямів і принципів зовнішньої політики України після проголошення незалежності. Проблема зовнішньополітичних пріоритетів на етапі 1990-х - початку 2000-х рр.
- •53. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •54. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •55. Світові інтеграційні процеси і Україна. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.
- •56. Україна і єс: проблеми та перспективи інтеграції.
- •57. Співробітництво України з нато: перспективи і можливі форми реалізації.
- •58. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •59. Обрання і діяльність першого президента України.
- •61. Президентство л.Кучми. Оцінки цього періоду в сучасній політичній літературі.
- •62. Політична боротьба в Україні під час президентських виборів восени 2004 р. Обрання в.Ющенка президентом України (грудень 2004 р.).
- •64. Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром ю.Тимошенко.
- •65. Саміт нато в Бухаресті (квітень 2008 р.) та його рішення щодо приєднання України до Плану дій відносно вступу до нато (пдч).
- •66. Прийняття України до вто (2008 р.). Перспектива та проблематичність даного чинника для економіки України.
- •67. Політичні оцінки президентської діяльності в.Ющенка.
- •68. Світова економічна криза 2008 – 2009 рр., її вплив на внутрішньо економічну та внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
- •69. Політичні процеси в Україні напередодні та під час президентських виборів 2010 р.
15.Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
Не применшуючи заслуг таких визначних полководців Великої Віт-чизняної війни, як Г. Жуков, О. Василевський, І. Конєв, К. Рокосовсь-кий, Л. Говоров, К. Мерецков, Ф. Толбухін і Р. Малиновський, мож-на з повним на те правом сказати: головним героєм Вітчизняної війни були саме прості, звичайні й водночас великі люди, які витримали і винесли на собі тісній взаємодії з військовими в битвах за визволення України боролися партизани. У період битви за Дніпро вони захопили 25 пере-прав через Десну, Дніпро, Прип'ять і утримували їх до приходу частин Червоної Армії (до операції було залучено понад 17 тис. партизанів). Після вигнання окупантів з території України дії окремих партизанських загонів і з'єднань були перенесені в тил ворога на територію Польщі (з'єднання під командуванням І. Артюхова, Л. Берен-штейна, В. Яремчука) та Чехословаччини (з'єднання і загони під командуванням В. Квітинського, В. Карасьова, Д. Резуто та ін.). Надзвичайно складною була обстановка після визволення Захід-ної України. Збройні формування (зокрема, УПА) намагалися чини-ти опір Червоній Армії. Водночас підпільні бойовики ОУН згідно з ухвалою III надзвичайного Великого збору цієї організації розгорну-ли дії проти місцевих державних та партійних органів і тих, хто їх підтримував. У червні 1944 р. з ініціативи ОУН було засновано Ук-раїнську головну визвольну раду (УГВР) - орган керівництва повстанським рухом та політичними процесами у краї. Під егідою вермахту створювались українські національні збройні формування. Відповіддю були масові репресії органів державної безпеки та внут-рішніх військ проти повстанських формувань, підпілля, а також проти тих, кого підозрювали у співчутті до них. Це спричинилося до того, що в областях Західної України палали села, лилася людська кров. надзвичайний тягар. І народ України зробив у цю перемогу великий внесок. Він дав Збройним силам близько 7 млн вояків. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом. Серед Героїв Радянського Союзу, а їх усього 11633, вагомо представлені українці - 2072. Усій країні відоме ім'я тричі Героя Радянського Союзу І. Кожедуба. Зі 115 двічі Героїв Радянського Союзу 32 були українцями та уродженцями України. Два Герої Радянського Союзу і водночас повні Кавалери орденів Слави - українці: І. Драченко з Черкащини і П. Дубинда з Херсонщини. Немеркнучими символами героїзму і стійкості під час війни стали подвиги захисників 10 міст-ге-роїв радянської країни, і серед них українських міст Києва, Одеси, Севастополя і Керчі. Український народ дав Збройним силам понад 300 полководців і воєначальників. Вісім фронтів, що діяли в період війни, очолювали маршали та генерали - українці за походженням: Й. Апанасенко, М. Кирпонос, С. Тимошенко, А. Єременко, І. Черняховський, Р. Ма-линовський, Ф. Костенко, Я. Черевиченко. Особливо великим є вне-сок України у створення матеріально-технічної бази перемоги над Німеччиною. На вирішальному етапі війни Україна, яка разом із Російською Федерацією та Білоруською РСР винесла на собі основний тягар боротьби проти нацистської агресії, здобула всесвітній авторитет. І в такий спосіб формувались обриси державницького суверенітету Української Республіки.