
- •Розділ 1. Механіка
- •§ 1.1. Кінематика механічного руху
- •§ 1.2. Швидкість і прискорення
- •§ 1.3. Кінематика обертового руху матеріальної точки
- •§ 1.4 Закони динаміки. Поняття маси, сили, імпульсу, імпульсу сили. Інерціальні системи відліку
- •§ 1.5. Імпульс системи. Закон збереження імпульсу
- •§ 1.6. Центр мас (інерції) системи. Закон руху центра мас
- •§ 1.7. Межі застосування класичного опису частинок
- •§ 1.8. Основний закон динаміки поступального руху твердого тіла
- •§ 1.9. Динаміка обертового руху твердого тіла відносно осі. Поняття моменту інерції, моменту сили та моменту імпульсу твердого тіла.
- •§ 1.10. Закон збереження моменту імпульсу твердого тіла відносно осі
- •§ 1.11. Поняття енергії і роботи. Робота сили. Потужність.
- •§ 1.12. Кінетична енергія. Теорема про зміну кінетичної енергії.
- •§ 1.13. Потенціальні і непотенціальні сили
- •§ 1.14. Потенціальна енергія та її зв’язок з потенціальними силами
- •§ 1.15. Потенціальна енергія гравітаційної взаємодії
- •§ 1.16. Потенціальна енергія пружної взаємодії
- •§ 1.17. Повна механічна енергія. Закон збереження повної механічної енергії.
- •§ 1.18. Графічне представлення енергії
- •§ 1.19. Перетворення координат Галілея
- •§ 1.20. Інерціальні системи відліку. Механічний принцип відносності
- •§ 1.21. Неінерціальні системи відліку. Сили інерції
- •§ 1.22. Властивості простору і часу у класичній механіці
- •§ 1.23. Постулати спеціальної теорії відносності (ств). Перетворення Лоренца
- •§ 1.24. Властивості простору і часу в релятивістській механіці (наслідки із перетворень Лоренца)
- •§ 1.25. Правила додавання швидкостей в релятивістській механіці
- •§1.26 Релятивістський імпульс
- •§1.27 Основний закон динаміки теорії відносності. Релятивістська енергія
- •§1.28 Зв’язок енергії з імпульсом і маси з енергією спокою
- •§ 1.29. Гідростатика нестисливої рідини. Закон Паскаля. Гідростатичний тиск. Закон Архімеда
- •§ 1.30. Рух ідеальної рідини. Рівняння нерозривності. Рівняння Бернуллі
- •§ 1.31. Гідродинаміка в’язкої рідини. Сила Стокcа
- •Розділ 2. Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •§ 2.1. Статистичний і термодинамічний методи дослідження. Тепловий рух. Основні поняття
- •§ 2.2. Рівняння стану ідеального газу
- •§ 2.3. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів
- •§ 2.4. Середня квадратична швидкість молекул. Молекулярно-кінетичне тлумачення температури
- •§ 2.5. Розподіл Максвела молекул за швидкостями та енергіями
- •§ 2.6. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у потенціальному полі
- •§ 2.7. Внутрішня енергія системи. Теплота і робота
- •§ 2.8. Робота розширення (стискання) газу
- •§ 2.9. Перше начало термодинаміки та його застосування до ізопроцесів
- •§ 2.10. Середня кінетична енергія молекул. Внутрішня енергія ідеального газу
- •§ 2.11. Теплоємність газів. Недоліки класичної теорії теплоємностей
- •§ 2.12. Адіабатичний процес. Рівняння Пуасона
- •§ 2.13. Оборотні та необоротні процеси. Цикли
- •§ 2.14. Цикл Карно. Максимальний ккд теплової машини
- •§ 2.15. Друге начало термодинаміки. Нерівність Клаузіуса
- •§ 2.16. Ентропія. Закон зростання ентропії
- •§ 2.17. Статистичний зміст другого начала термодинаміки
- •§ 2.18. Ефективний діаметр молекули. Середнє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу
- •§ 2.19. Явища перенесення
- •§ 2.20. Молекулярно-кінетична теорія явищ перенесення
- •§ 2.21. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •§ 2.22. Ізотерми Ван-дер-Ваальса. Метастабільні стани. Критична точка
- •§ 2.23. Характер теплового руху в рідинах. Поверхневий натяг. Явище змочування. Капілярні явища
- •§ 2.24. Характер теплового руху у твердих тілах. Теплоємність і теплове розширення твердих тіл
- •§ 2.25. Фази і фазові перетворення. Умови рівноваги фаз. Потрійна точка
- •§ 2.26. Рівняння Клапейрона-Клаузіуса
- •§ 2.27. Фазові діаграми
- •§ 3.1.Електричний заряд. Електричне поле. Закон Кулона. Напруженість та індукція електричного поля. Принцип суперпозиції електричних полів
- •§ 3.2. Потік вектора напруженості та індукції електричного поля. Теорема Остроградського-Гауса
- •§ 3.3. Розрахунок електричних полів за допомогою теореми Остроградського-Гауса
- •§ 3.4. Робота сил електричного поля. Теорема про циркуляцію вектора напруженості електричного поля. Потенціал
- •§ 3.5. Розрахунок потенціалу електричного поля деяких заряджених тіл
- •§ 3.6. Провідники в електричному полі. Електроємність відокремленого провідника
- •§ 3.7. Конденсатори. Електроємність конденсатора. З’єднання конденсаторів
- •§ 3.8. Енергія зарядженого тіла і конденсатора. Енергія і густина енергії електричного поля
- •§ 3.9. Діелектрики в електричному полі. Поляризація діелектриків
- •§ 3.10. Електричний струм. Закон Ома для ділянки кола. Закон Ома в диференціальній формі
- •§ 3.11. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і для повного кола
- •§ 3.12. Розгалужені електричні кола. Закони Кірхгофа. З’єднання провідників
- •§ 3.13. Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца
- •§ 3.14. Електричний струм в металах. Термоелектронна емісія. Контактні явища
- •§ 3.15. Електричний струм в електролітах
- •§ 3.16. Електричний стум в газах. Плазма
- •§ 3.17. Електричний струм у вакуумі
§ 3.11. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для неоднорідної ділянки кола і для повного кола
Р
Рис.3.28
і
.
З’єднаємо ці провідники третім
провідником по якому потече електричний
струм силою І
(рис. 3.28). Будемо підтримувати силу струму
постійною. Для цього з допомогою
спеціального пристрою силами неелектричної
природи будемо переносити електричні
заряди в зворотному напрямку таким
чином, щоб різниця потенціалів між
тілами залишалась постійною. Сили
неелектричної природи, які переносять
заряди в даному пристрої, називаються
сторонніми.
Пристрій, в якому сторонні сили переносять
електричні заряди між двома тілами і
підтримують постійною різницю потенціалів
між ними називається джерелом
струму, а
тіла, між якими підтримується постійною
різниця потенціалів, називаються
полюсами
джерела струму. Замкнутий контур
,
утворений джерелом струму і провідником,
під’єднаним до його полюсів, утворюють
електричне коло.
Знайдемо
роботу, яку необхідно виконати, щоб
перемістити деякий заряд
по замкнутому контуру
. (3.180)
Ця робота складається з роботи електричних сил і роботи сторонніх сил. Оскільки електростатичні сили потенціальні, то робота цих сил по замкнутому контурі рівна нулю
. (3.181)
Підставивши (3.181) у вираз (3.180), дістанемо
. (3.182)
Введемо
фізичну величину
,
яка називається електрорушійною силою
. (3.183)
Е
Рис.3.29
Розглянемо
неоднорідну ділянку електричного кола,
тобто таку ділянку, яка містить джерело
електричного струму з електрорушійною
силою
і внутрішнім опором, тобто опором самого
джерела струму
.
Нехай до ділянки кола прикладена різниця
потенціалів
( рис. 3.29 ). Нехай опір провідників ділянки
рівний
і по провідниках ділянки тече постійний
струм силою
.
Згідно із законом Ома для ділянки кола
(3.162), сила струму рівна
,
(3.184)
де
– повний опір ділянки кола. Згідно з
означенням електричної напруги у випадку
постійного струму за формулою (3.161),
одержимо
.
(3.185)
Із формули (3.183) робота сторонніх сил рівна
. (3.186)
Робота електростатичних сил рівна
. (3.187)
Підставимо (3.186) і (3.187) у формулу (3.185)
. (3.188)
Підставимо (3.188) у вираз (3.184), одержимо
.
(3.189)
Ф
Рис.3.30
Розглянемо повне замкнене електричне коло, яке можна отримати з неоднорідної ділянки кола, з’єднавши точки 1 і 2 (рис.3.30).
В
цьому випадку потенціали цих точок
зрівняються
і вираз (3.179) набере вигляду
.
(3.190)
Отриманий вираз – це закон Ома для повного кола: сила струму в колі прямо пропорційна електрорушійній силі джерела струму і обернено пропорційна повному опору кола.