- •0601 – «Право»
- •Тема 1. Поняття і система кримінального права. Наука кримінального права
- •1. Поняття кримінального права
- •2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
- •3. Завдання, функції та принципи кримінального права
- •4. Система кримінального права
- •5. Наука кримінального права
- •Тема 2 Кримінальна відповідальність та її підстави
- •1. Поняття кримінальної відповідальності
- •2. Підстави кримінальної відповідальності
- •Тема 3. Закон про кримінальну відповідальність
- •1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •2. Структура Кримінального кодексу
- •3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Тема 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Тема 5. Поняття злочину
- •1. Поняття злочину та його ознаки
- •2. Класифікація злочинів
- •Тема 6. Склад злочину
- •1. Поняття і значення складу злочину
- •2. Елементи і ознаки складу злочину
- •3. Види складу злочинів
- •4. Кваліфікація злочинів
- •Тема 7. Об’єкт злочину
- •1. Поняття об`єкта злочину
- •2. Предмет злочину
- •3. Види об`єктів злочинів
- •Тема 8. Об`єктивна сторона злочину
- •1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
- •2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
- •4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
- •5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
- •Тема 9. Суб`єкт злочину
- •1. Поняття і види суб`єктів злочину
- •2. Поняття неосудності та її критерії
- •3. Обмежена осудність
- •4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
- •Тема 10. Суб`єктивна сторона злочину
- •1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
- •2. Поняття і значення вини
- •3. Умисел та його види
- •4. Необережність та її види
- •5. Змішана форма вини
- •6. Мотив і мета злочину
- •7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
- •Тема 11. Стадії злочину
- •1. Поняття і види стадій злочину
- •2. Закінчений злочин
- •3. Незакінчений злочин і його види
- •4. Готування до злочину
- •5. Замах на злочин
- •6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
- •7. Добровільна відмова від вчинення злочину
- •Тема 12. Співучасть у злочині
- •1. Поняття і ознаки співучасті
- •2. Види співучасників
- •3. Форми співучасті
- •4. Відповідальність співучасників
- •5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
- •6. Причетність до злочину
- •Тема 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів
- •1. Вступні зауваження
- •2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
- •3. Повторність злочинів
- •4. Сукупність злочинів
- •5. Рецидив злочинів
- •Тема 14. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Загальні ознаки:
- •1. Необхідна оборона
- •2. Затримання особи, яка вчинила злочин
- •3. Крайня необхідність
- •4. Фізичний або психічний примус
- •5. Виконання наказу або розпорядження
- •6. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
- •7. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •Тема 15. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
- •2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 кк)
- •3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 кк)
- •4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 кк)
- •5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 кк)
- •6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 кк)
- •Тема 16. Поняття і мета покарання
- •1. Поняття покарання
- •2. Мета покарання
- •Тема 17. Система і види покарань
- •1. Система покарань
- •2. Основні покарання
- •3. Додаткові покарання
- •4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
- •Тема 18. Призначення покарання
- •1. Принципи призначення покарання
- •2. Загальні засади призначення покарання
- •3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
- •4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
- •5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
- •6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
- •Тема 19. Звільнення від покарання та його відбування
- •1. Поняття звільнення від покарання та його види
- •2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
- •8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •9. Звільнення від покарання за хворобою
- •10. Амністія і помилування
- •Тема 20. Судимість
- •1. Поняття судимості
- •2. Погашення судимості
- •3. Зняття судимості.
- •Тема 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •1. Примусові заходи медичного характеру
- •2. Примусове лікування
- •Тема 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
- •1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
- •2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
- •3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •4. Погашення і зняття судимості
- •Методичне видання Конспект лекцій студентам заочної форми навчання щодо вивчення дисципліни “Кримінальне право України”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
2. Предмет злочину
1. Поряд з предметом суспільних відносин необхідно виокремлювати і предмет злочину як самостійну ознаку складу злочину. Предмет суспільних відносин і предмет злочину — це різні правові явища. Предмет відносин — це структурний елемент суспільних відносин. Предмет злочину, що існує поряд з об'єктом, є самостійною факультативною ознакою складу злочину. Кожний з цих предметів наділений своїми, властивими тільки йому ознаками, виконує свою соціальну роль, а також має різне правове призначення.
2. Предметом злочину слід вважати будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину.
Оскільки ж предметом злочину може виступати лише певна річ, то предмет завжди є речовою (матеріальною) ознакою злочину.
Крім того, предмет злочину — це така ознака складу злочину, яка названа безпосередньо в самому законі. У цьому разі він є обов'язковою ознакою складу злочину. Так, у ст. 214 зазначено, що предметом цього злочину можуть бути тільки дорогоцінні метали і дорогоцінного каміння. Відповідно до ст.246 предметом незаконної вирубки лісу може бути лише ліс на корені.
3. Законодавець по-різному описує ознаки предмета злочину в законі про кримінальну відповідальність. Вибір того чи іншого способу (прийому) при законодавчому визначенні предмета злочину багато в чому залежить від характеру злочину, а також від індивідуальних властивостей його предмета.
Іноді законодавець безпосередньо в статті КК дає приблизний або вичерпний перелік предметів злочину, прагне максимально визначити їх у диспозиції кримінально-правової норми. Так, у ч. 1 ст. 204 КК дається приблизний перелік предметів злочину: в самому законі є вказівка на те, що ним можуть бути алкогольні напої, тютюнові вироби або інші підакцизні товари. А стаття 310 дає вичерпний перелік предметів злочину, що в ній передбачаються: посів або вирощування снотворного маку чи конопель.
В разі, коли диспозиція статті КК про відповідальність за певний злочин має бланкетних характер, перелік предметів злочину наводиться в тих нормативних актах, до яких відсилає сам кримінальний закон. Так, перелік наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що є предметом злочину, передбаченого, наприклад, у ст. 305, у самому законі не наводиться. Цей перелік затверджується Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України.
4. Предмет злочину в окремих випадках може збігатися з предметом суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом. Такий збіг має місце, коли ті чи інші предмети, які входять до структури об’єкта злочину, законодавець наділяє додатково і функціями предмета суспільного відношення, тобто надає йому ще додатково й інше правове значення.
Так, збігаються предмет злочину і предмети суспільних відносин у таких злочинах, як крадіжка, грабіж, шахрайство, й інших злочинах проти власності.
5. У зв'язку з викладеним виникає питання про місце предмета в складі конкретного злочину. Вважається, що предмет злочину не може претендувати на роль самостійної ознаки складу злочину. Таке рішення викликане тим, що склад злочину являє собою сукупність його обов'язкових елементів (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єктивної сторони і суб'єкта злочину). Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає склад злочину і, отже, кримінальну відповідальність. Предмет же злочину, як уже зазначалося, є не обов'язковим, а факультативним стосовно загального поняття складу злочину. Отже, його можна називати лише ознакою, а не елементом складу злочину.
Слід мати на увазі, що предмет злочину як самостійна ознака злочину завжди існує поряд з об'єктом. Саме об'єкт і предмет у сукупності утворюють самостійний елемент складу злочину. Однак, якщо об'єкт злочину є обов'язковою ознакою складу злочину, то предмет — факультативною. Предмет відрізняється від об'єкта ще й тим, що йому не завжди завдають шкоди. Якщо шкода, завдана об'єкту, завжди має соціальний характер, то предмету злочину внаслідок суспільно небезпечного посягання насамперед завдається фізичної шкоди, яка викликає певні негативні соціальні зміни в об'єкті. Шкода предмету як матеріальній речі завдається, коли злочин здійснюється шляхом його знищення, пошкодження чи змінення. Наприклад, при продажу в торговельних підприємствах фальсифікованих товарів злочинець погіршує якість товарів, хоча і зберігає при цьому зовнішній вигляд (розведення сметани кефіром, спиртних напоїв водою, додавання до вершкової олії маргарину) (ст. 225). Страждає предмет і при вчиненні таких злочинів, як знищення або пошкодження майна (ст. 194); незаконне полювання (ст. 248); незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249) та ін. Разом з тим при вчиненні цілого ряду злочинів предмет не зазнає шкоди. Це має місце тоді, коли злочин вчиняється шляхом створення (виготовлення) заборонених до виробництва предметів або шляхом безпосереднього посягання на інший елемент охоронюваних законом суспільних відносин. Так, немає підстав говорити, що завдається шкоди предмету при транспортуванні алкогольних напоїв з метою збуту (ст. 204), виготовленні, ремонті зброї (ст. 263). Не завдається шкоди предмету злочину також при контрабанді (ст. 201), крадіжці майна (ст. 185) та ін. При вчиненні таких злочинів шкоди об'єкту завдається шляхом безпосереднього впливу на соціальний зв'язок, тобто на певний елемент суспільних відносин, які охороняються.
Предмет злочину має потрійне значення:
1) предмет охоронюваних суспільних відносин;
2) предмет злочину;
3) предмет злочинного впливу.