
- •Університетська освіта
- •Тема 2. Університетська освіта в контексті глобалізації і болонського процесу
- •Якість вищої освіти на тлі глобалізації
- •1. Статус вищої освіти підвищується, масштаб внз розширюється.
- •2. Обмін тими, хто навчається, з кожним днем частішає, а їхній склад стає більш плюралістичним.
- •3. Активна участь підприємств у справах вищої освіти та розширення кількості внз транснаціонального типу.
- •4. Інтенсивний розвиток інформаційної техніки, безперервне підвищення рівня інтернаціоналізації через зміст освіти.
- •1. Глобалізація потребує міжнародної конкурентоспроможності.
- •2. Глобалізація потребує безперервного розвитку самостійних інноваційних здатностей.
- •3. Глобалізація потребує всебічного підвищення дієздатності соціальної служби вищої освіти.
- •4. Глобалізація потребує підвищення здатності до проведення міжнародних діалогів.
- •Історія інтеграції європейського ринку освітніх послуг
- •Механізм регулювання інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг
- •Основні напрямки інтеграції ринків освітніх послуг
- •3) Програми єс зі співробітництва у сфері освіти.
- •4.1. Велика хартія університетів
- •4.2. Болонська декларація
- •4.3. Програми єс зі співробітництва у сфері освіти
- •4.4 Концепція навчання упродовж життя
- •Особливості адаптації до європейського освітнього простору
- •Європейська кредитно-трансферна система (ects). Досвід впровадження ects у Хмельницькому національному університеті
4. Інтенсивний розвиток інформаційної техніки, безперервне підвищення рівня інтернаціоналізації через зміст освіти.
Завдяки розвитку нової техніки людство вступило в епоху глобалізації. Розвиток інформаційних технологій, техніки, мультимедіа та Інтернету дав новий імпульс транснаціональному розвитку вищої освіти. За допомогою дистанційного навчання високоякісні освітні ресурси поширюються в усьому світі. Освіта тепер швидко звільняється від традиційних стилів, багатомовне навчання, міжнародні предмети, оволодіння Інтернетом, транснаціональне навчання стають дедалі популярнішими. Останнім часом Гарвардський університет запропонував понад 500 предметів в Інтернеті. ВсесвітнійІнтернетний інститут, що об’єднує понад 270 університетів та інститутів, запропонував більш як 10 тис. предметів і щодня приймає понад 11 тис. відвідувачів. З інтернаціоналізацією предметів поступово у кожній державі формується система вищої освіти, яка потім поширюється за кордоном. Дедалі більше держав беруть участь у будівництві ринку послуг інтернаціоналізації вищої освіти.
Інтернаціоналізація вищої освіти потребує глобального контролю за якістю.
Для здійснення інтернаціоналізації в контексті глобалізації вища освіта має весь час перебувати у процесі багатогранного наукового розвитку. У прийнятій у жовтні 1998 р. в Парижі на Світовому конгресі вищої освіти ЮНЕСКО “Декларації стану та діяльності вищої освіти в ХХІ ст.” зазначається: “Якість вищої освіти є багатогранним поняттям, потрібно враховувати це та уникати оцінки її якості за єдиним стандартом. Багатогранні й соціальні потреби, і типи навчальних закладів, і дисципліни, і особистості тих, хто навчається. Все це визначило багатоманітність стандарту якості. Якість – це й головна мета розвитку вищої освіти, а також і її міжнародний стандарт діяльності”. ВНЗ повинен мати якість для того, щоб розвивати, створювати культуру та керувати нею, сприяти гармонійному прогресу суспільства і всебічному розвитку людини.
1. Глобалізація потребує міжнародної конкурентоспроможності.
На фоні глобалізації підготовлені вищою освітою спеціалісти є “будівельниками” не лише однієї держави, а й міжнародної спільноти, та рушійною силою розвитку людства. Інтернаціоналізація вищої освіти забезпечила світовий ринок людськими ресурсами. Якість підготовки спеціалістів відображається у кількості та якості випускників ВНЗ. Спеціалісти будь-якої держави повинні вміти співпрацювати зі своїми колегами з інших держав, конкурувати, демонструвати широкий міжнародний кругозір. Це вимагає від ВНЗ сміливих реформ щодо цілей підготовки, вибору предметів, навчальних посібників, методики, технічних засобів, опанування передовим світовим досвідом, безперервного дослідження, поширення загальних знань, інтернаціоналізації, підготовки спеціалістів високого рівня, здатних до конкуренції в умовах світової економіки.
2. Глобалізація потребує безперервного розвитку самостійних інноваційних здатностей.
Перед вищою освітою стоїть важливе завдання інновації знання. Без неї не можна говорити про якість вищої освіти. Навколо інновації знання різні держави світу здійснюють свою політику державного розвитку науки і техніки, а вищій освіті надають роль головної сили інновації. В Америці розпочалася “Дія інновації Америки”, в Англії з’явилася “Програма інвестицій у науку й інновації”, у Канаді розглянуто державну інноваційну політику, в Росії засновано норму оцінювання інноваційних ВНЗ. Самостійна інноваційна діяльність – це важливий елемент, що впливає на конкурентоспроможність наукової індустрії нашої держави. Самостійна інновація є стратегічним вибором для майбутнього розвитку науки і техніки нашої держави, а також будівництва держави інноваційного типу. Відстоювання самостійної інновації має відбуватися відповідно до потреб світу, вимог своєї держави, стратегічної ідеї повного використання ресурсів світової науки і техніки та принципів співпраці і взаємовигоди. Для розв’язання глобальних проблем міжнародна спільнота, особливо вища освіта, повинна брати активну участь в інтеграційній науковій програмі та її виконанні.