- •Університетська освіта
- •Тема 2. Університетська освіта в контексті глобалізації і болонського процесу
- •Якість вищої освіти на тлі глобалізації
- •1. Статус вищої освіти підвищується, масштаб внз розширюється.
- •2. Обмін тими, хто навчається, з кожним днем частішає, а їхній склад стає більш плюралістичним.
- •3. Активна участь підприємств у справах вищої освіти та розширення кількості внз транснаціонального типу.
- •4. Інтенсивний розвиток інформаційної техніки, безперервне підвищення рівня інтернаціоналізації через зміст освіти.
- •1. Глобалізація потребує міжнародної конкурентоспроможності.
- •2. Глобалізація потребує безперервного розвитку самостійних інноваційних здатностей.
- •3. Глобалізація потребує всебічного підвищення дієздатності соціальної служби вищої освіти.
- •4. Глобалізація потребує підвищення здатності до проведення міжнародних діалогів.
- •Історія інтеграції європейського ринку освітніх послуг
- •Механізм регулювання інтеграційних процесів у сфері освітніх послуг
- •Основні напрямки інтеграції ринків освітніх послуг
- •3) Програми єс зі співробітництва у сфері освіти.
- •4.1. Велика хартія університетів
- •4.2. Болонська декларація
- •4.3. Програми єс зі співробітництва у сфері освіти
- •4.4 Концепція навчання упродовж життя
- •Особливості адаптації до європейського освітнього простору
- •Європейська кредитно-трансферна система (ects). Досвід впровадження ects у Хмельницькому національному університеті
1. Статус вищої освіти підвищується, масштаб внз розширюється.
У процесі плюралізму та глобалізації світової економіки вища освіта як рушій політичного та економічного розвитку держави відіграє дедалі важливішу роль. За статистичними даними, у країнах-членах ОЕСР валова продукція промислового господарства, що виготовляється на основі знань, вже займає більш як половину ВВП, а зростання ще продовжується. Не лише у розвинутих державах, а й у тих, що розвиваються, соціально-економічний розвиток розширює масштаби вищої освіти. За минулі 25 років у країнах-членах ОЕСР кількість дорослих з вищою освітою зросла з 22 до 41 %. За минулі десять років у державах, що розвиваються, відсоток прийому студентів також збільшується у великих масштабах. З 1991 по 2001 рр. у 40 державах, які розвиваються, кількість прийнятих до закладів вищої освіти осіб зросла на 170 %. За прогнозом Федерації країн Азії, попит на вищу освіту в усьому світі з 97 млн. тих, хто навчається, досягне 260 млн. у 2050 р. У 2005 р. кількість студентів у світі вже становила 122 млн. Всі держави світу будуть ще збільшувати вклад у вищу освіту, розширювати масштаб вищої освіти, збільшувати науково-технічний інноваційний рівень та комплексну конкурентоздатність держави.
2. Обмін тими, хто навчається, з кожним днем частішає, а їхній склад стає більш плюралістичним.
ВНЗ – це навчальний заклад, що перебуває у центрі системи знань, технічних інновацій та культурних обмінів світу. Кількість тих, хто навчається та реєструється у ВНЗ різних держав, швидко збільшується, водночас бурхливо розвивається навчання іноземних студентів. Великий потік студентів у світовому масштабі змінює їх традиційну структуру в різних державах, стає містком взаємовідносин та інтеграції міжнародної плюралістичної культури. У 2003 р. загальна кількість іноземних студентів світу становила 2,5 млн., зокрема, 2,1 млн. навчаються у країнах-членах ОЕСР. Китай, Індія та країни Південно-Східної Азії є найбільшими державами-“експортерами студентів”. У 2005 р. загальна кількість іноземних студентів світу склала 3,05 млн., а у 2025 р ця цифра сягатиме 8 млн. Збільшення кількості іноземних студентів привело до інтернаціоналізації та культурного плюралізму студентів усього світу.
3. Активна участь підприємств у справах вищої освіти та розширення кількості внз транснаціонального типу.
Завдяки тісному поєднанню економіки та освіти з’явилися такі види вищих навчальних закладів, що мають характер підприємств. Вступом у партнерські зв’язки з ВНЗ вони відіграють роль активної рушійної сили інтернаціоналізації вищої освіти. Деякі держави відкрили ВНЗ чи вклали капітали в освітню галузь за кордоном. Через західний міжнародний університет американська компанія APOLLO вклала капітали у вищу освіту Індії, Нідерландів, Китаю тощо. А просвітницька компанія Laureate має 240 тис. іноземних студентів у 15 державах. Заснування ВНЗ за кордоном чи співробітництво стає не лише інтернаціональною стратегією розвитку освіти західних держав, а й обов’язковим вибором східних та інших держав третього світу.