- •Лекція 2 - закономірності, принципи і фактори формування та сталого розвитку економіки регіонів
- •Закономірності розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •1. Соціальна спрямованість розвитку регіональної економіки.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.
- •4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил
- •5. Закономірність територіального поділу праці.
- •6. Територіальна концентрація виробництва.
- •7. Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.
- •13. Забезпечення національної безпеки країни.
- •14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.
- •2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
- •Принцип раціонального розміщення виробництва.
- •Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
- •Принцип забезпечення екологічної рівноваги.
- •3. Фактори сталого розвитку
12. Забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Основна умова виконання: кількісне і якісне співвідношення попиту і пропозиції на товарному ринку і на ринку робочої сили.
Україна є прикладом стійкої незбалансованості попиту на робочу силу. Західний регіон України – трудонадлишковий. Донецький регіон також – причина реструктуризація вугільної промисловості (закриття шахт). Нормального співвідношення немає, тому не може бути випуску і конкурентоспроможної продукції.
13. Забезпечення національної безпеки країни.
Національна безпека, поняття дуже широке і включає в себе: економічну, соціальну, демографічну, продовольчу, енергетичну, науково-технічну, інформаційну, оборонну безпеки.
Дана закономірність передбачає:
-
просторове розміщення і ступінь розвитку продуктивних сил;
-
ефективну галузеву і виробничу структуру господарських комплексів;
-
завершеність технологічних процесів;
-
високий розвиток військово-промислового комплексу;
-
високий розвиток транспортної і комунікативної системи;
-
інтегрованість у світовий простір (можливість випускати конкурентоспроможну продукцію).
14. Закономірність глобалізації і регіоналізації.
Глобалізація проявляється через світовий ринок, який стирає межі між країнами. Регіоналізація – проявляється в межах країни ( підвищується роль певного регіону: зростання регіонального самоуправління; збільшення господарської самостійності; підвищення рівня регіональної економіки). Економічний зміст цих процесів є одним і тим же – отримання прибутків від господарської діяльності.
Дану закономірність можна розглянути на прикладі України.
Україна має певні конкурентні переваги у світогосподарській системі, тому може брати активну участь у глобальних економічних процесах:
-
унікальний природно-ресурсний потенціал (залізні і марганцеві руди) – можуть відігравати велику роль у розвитку світової економіки;
-
природні умови доповнюються високим людським потенціалом;
-
наявність виробничих комплексів (металургійного, машинобудівного, хімічного);
-
міжнародне значення мають і рекреаційні ресурси (Причорноморський регіон, Карпатський регіон). Унікальні природні ресурси можуть стати базою для розвитку загальноєвропейського туристично-рекреаційного комплексу;
-
Лісостепова і Степова зони мають унікальні агрокліматичні умови та земельні ресурси. Тут можуть вироблятися продукти харчування, які забезпечать продовольством багато країн світу;
-
роль України, як транзитної держави (нафто-, газопроводи, лінії електропередач, які з’єднують Україну з іншими державами, транзитні залізничні та автомобільні шляхи, вихід України до моря) – все це створюють прекрасні умови для міжнародного співробітництва.
2. Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів
Принцип – це правила господарювання, якими мають користуватися суб’єкти господарської діяльності, на певному етапі історичного розвитку. Це свідома економічна політика, направлена на здійснення певних закономірностей.
Принцип – це обґрунтоване наукою і практикою правило, яким керуються у практичній діяльності для досягнення поставленої цілі. Принципи, розвиток і розміщення продуктивних сил взаємопов’язані: принципи визначають особливості розміщення продуктивних сил, а рівень їх розвитку потребує обґрунтування нових принципів або вдосконалення діючих. Вони притаманні всім історичним етапам розвитку продуктивних сил, змінюються лише пріоритети певних принципів.
Групи класифікації принципів розміщення продуктивних сил:
- наближення виробництва до джерел сировини, палива, природних умов, ресурсів;
- наближення виробництва і послуг до споживачів;
- розміщення виробництва з урахуванням охорони довкілля, раціонального використання ресурсів і запровадження ресурсозберігаючих технологій.
У ринковій економіці змінюється співвідношення принципів розміщення продуктивних сил. Пріоритетними є принципи наближення до споживача та врахування рівня технологій. Попит споживачів є орієнтиром для конкретного виробництва, впливає на розподіл ресурсів і доходів; технології можуть розширювати межі виробничих можливостей; інновації впливають на реконструкцію діючих та створення нових виробництв.
Принципи розміщення продуктивних сил і формування економіки регіонів:
