3. Економічно ефективне розміщення продуктивних сил.

Дана закономірність випливає із економічного закону “економії праці”, який регулює затрати на подолання просторової незбалансованості між районами видобутку сировини, виробництва та споживання продукції. В межах України дія цього закону при розміщенні продуктивних сил має визначальний характер, адже у нас в країні є значні територіальні відмінності у розміщенні природних ресурсів і населення.

Найбільший ефект досягався шляхом найменших витрат на розміщення об’єкту.

Ефективність – співвідношення ефекту і витрат (це певний дохід, який може бути розрахований як для окремого підприємства так і для цілого регіону).

Ефект – це результат певних дій (може вимірятися через валовий обсяг товарів і послуг, або через прибуток (через величину національного доходу, якщо йдеться по країні в цілому).

Е_ф

Е = ----------

В

Е – ефективність;

Е_ф – ефект;

В – витрати, розраховуються за формулою:

В = С + Е_нК

де С – поточні (експлуатаційні) витрати (собівартість продукції);

К – капіталовкладення;

Е_н – нормативний коефіцієнт (коефіцієнт ефективності капіталовкладень);

1

Е_н = --------

Т_н

Т_н – термін окупності капіталовкладень.

Звичайно ефективність залежить від багатьох факторів: технічна оснащеність; кваліфікація робітників, але “територіальна складова” в загальному розмірі ефективності досить вагома.

4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил

Дана закономірність є проявом економічного закону «суспільного поділу праці».

Основні риси комплексного розвитку регіонів:

• найбільш повне комплексне використання ресурсів регіону;

• раціональне використання трудових ресурсів (створення такої структури господарства, яка б змогла забезпечити всі потреби в праці);

• раціональна галузева і територіальна структура господарства (яка відповідає соціальним і економічним умовам регіону);

• створення ефективних виробничих зв’язків між підприємствами регіону;

• створення єдиної інфраструктури.

Однією з умов комплексного розвитку є формування ТВК (поєднання підприємств у відповідності до ресурсної бази і територіально-геогафічного положення), а це забезпечує виготовлення максимальної кількості продукції при мінімальних витратах.

5. Закономірність територіального поділу праці.

Закономірність є проявом економічного закону «територіального поділу праці», та закону «суспільного поділу праці».

Процес територіального поділу праці характеризується відбором для кожної території тих галузей, для розвитку яких склалися найсприятливіші передумови (природні, соціально-демографічні, економічні). Згідно даної закономірності, за кожним регіоном закріплено певні галузі матеріального виробництва й невиробничої сфери. Проявляється в спеціалізації господарства регіонів на виробництві певних видів продукції і послуг, відповідно до наявних природних і трудових ресурсів, традицій, навичок населення, економіко-географічного положення.