Тема 7. Українська політична думка періоду козацько-гетьманської держави (середина хvіі – кінець хviii ст.)

1. Лазар Баранович про союз із Москвою та Руїну.

2. Суспільна думка про Визвольну війну. “Пасквіль на гетьмана Івана Самойловича”.

3. Києво-Могилянська академія – основний центр суспільно-політичної думки.

4. Просвітитель-демократ Г.С.Сковорода, його суспільно-політичні погляди, принцип „сродності”.

5. Концепція громадського природного права М.Козачинського.

Джерела

1. Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / Упоряд., приміт. В.І.Крекотня. — Київ: "Наукова думка", 1987 // http://litopys.org.ua/

2. Сковорода Григорій. Розмова, названа алфавіт, або буквар миру // Українська державницька ідея. – К., 2007. – С.34-38.

3. Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.2,3 (http:// litopys.org.ua/suspil/sus.htm)

Література:

Жмир В.Ф. На шляху до себе. Історія становлення української національної свідомості //Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №2.

Іваньо І.В. Філософія і стиль мислення Г.Сковороди. – К., 1983.

Історія України в особах. ІХ – ХУІІІ ст. – К., 1993.

Києво-Могилянська академія – центр політичної думки в Україні // http://referaty.com.ua/ ukr/details/1728/

Кухта Б. З історії української політичної думки. – К., 1994.

Ничик В.М. Феофан Прокопович. – М., 1977.

Ничик В.М. Из истории отечественной философии конца ХVІІ – начала ХVІІІ вв. – К., 1978.

Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навчальний посібник. – К., 1997.

Потульницький В. Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти в ХVІІ – ХVІІІст. // Київська старовина. – 2001. - № 1 – 5.

Салтовський О. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки. – К., 2002

Скакун О.Ф. Прогресивна політико-правова думка на Україні. ІХ ст. – 1917 р. – К., 1990.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997.

Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія. Історичний нарис. – К, 2001.

Чижевський Дмитро. Нариси з історії філософії на Україні. – Нью-Йорк, 1991.

Методичні рекомендації та контрольні питання:

Лазар Баранович мав значний вплив як на церковне, так і на суспільно-політичне життя Гетьманщини. Думка архієпископа враховувалась при виборі гетьманів, призначенні воєвод, наданні всіх духовних посад на Лівобережній Україні. Автора кількох богословських трактатів, книг поезій, проповідей шанувала й творча громадськість. Занепокоєний зневажанням православ'я в Польщі, Лазар Баранович, як і багато українських церковних діячів, бачив порятунок для збереження віри в протекції Москви над Києвом, який через агресивні наміри сусідніх держав, старшинську боротьбу за лідерство мав недостатньо сил для самостійного існування.Поряд із цим архієпископ був рішучим противником втручання Московського патріархату в справи Київської митрополії, російської присутності в Україні. Ознайомтесь із творами Л.Барановича, поміщеними на сайті litopys.org.ua.

По другому питанню вам слід ознайомитись із зразками суспільно-політичної та художньої літератури середини – другої половини ХVІІ ст. Зверніть особливу увагу на «Анонімні вірші», зокрема на «Похвалу віршами Хмельницькому од народа малоросійського». Які звинувачення висуваються гетьману Самойловичу у «пасквілі»?

Поясніть, чому саме Києво-могилянський колегіум-академія стає осередком суспільно-політичної думки на рубежі ХVІІ – ХVІІІ століть. Вчені Києво-Могилянської академії зробили чималий внесок в розробку таких найважливіших політологічних проблем, як співвідношення політики і моралі, питання походження держави і державної влади, легітимність окремих її інститутів та ін. Причому ці питання вирішувалися в контексті загальноєвропейської філософської думки, із залученням передового аналітичного і наукового матеріалу тогочасної європейської науки.

При підготовці до розгляду М.Козачинського повторіть всі відомі вам дані про європейське Просвітництво та ідеї просвітницького абсолютизму. Визначте спільні та відмінні риси просвітницьких ідей у Франції, Німеччині та в Україні. Яке значення мала Києво-Могилянська академія для поширення західноєвропейських ідей? Поясніть положення концепції Ф.Прокоповича держави просвіченого абсолютизму, сильної монархії, в якій духовна влада мала повністю підпорядковуватися світській.

Проаналізуйте основні світоглядні ідеї Г.Сковороди. У чому проявляється антропоцентризм його концепції? Який суспільний ідеал уявляється за його ідеями?

Визначте основні ідеї М.Козачинського „громадської політики”. Чому автор вважається засновником українського громадянського права?