
- •Розділ 4. Вступ до математичного аналізу
- •4.1. Поняття множини. Логічна символіка. Необхідна і достатня умови, пряма і обернена теореми
- •4.2. Дійсні числа. Деякі числові множини
- •4.3. Поняття функції. Способи завдання числових функцій
- •4.4. Класифікація функцій. Поняття елементарної функції
- •4.5. Неявна функція, обернена функція, функція, задана параметрично
- •4.6. Границя функції. Нескінченно малі та нескінченно великі функції
- •4.7. Властивості границь
- •4.8. Еквівалентні функції
- •4.9. Визначні границі
- •Друга визначна границя:
- •4.10. Неперервні функції. Властивості неперервних функцій. Неперервність елементарних функцій
- •4.11. Асимптоти графіка функції
4.8. Еквівалентні функції
Означення. Функції f(x) і g(x) називають еквівалентними у точці x0 (або еквівалентними на нескінченності) і пишуть f(x) g(x), x x0 (x ), якщо
. (4.2)
Приклад.
Доведемо,
що многочлен
еквівалентний на нескінченності своєму
доданку, що містить найвищий степінь
х:
при x
. (4.3)
Розглянемо границю
= =
=
==
1
+
+ … +
+
.
Функції
виду
,
0, є нескінченно великими при
x
,
отже функції
є нескінченно малими і
.
Таким чином,
= 1,
і згідно
з означенням еквівалентних функцій
(4.2)
при x
.
Теорема (властивість еквівалентних функцій). Якщо f(x) і g(x) – еквівалентні функції в точці x0, то
(f(x)h(x))
=
(g(x)h(x))
і
=
, (4.4)
якщо існує границя в одній з частин рівності.
Доведення. Нехай, наприклад, існують границі в правих частинах рівностей (4.4). Тоді
(f(x)h(x))
=
=
·
(g(x)h(x))
= =1·
(g(x)h(x));
=
=
·
=1·
.
Цілком аналогічно проходить доведення для випадку, коли існують границі в лівих частинах рівностей (4.4).
Приклад. Знайти границі
а)
;
б)
;
в)
.
Розв'язання.
При
розв’язанні цих прикладів ми не можемо
скористатись властивістю границь 4 в),
тому що і чисельник, і знаменник дробів
є нескінченно великими функціями, тобто
не мають границі. В такому випадку
говорять, що це невизначеність виду
.
Скористаємось рівностями (4.4) та
еквівалентністю (4.3). Замінимо чисельник
та знаменник кожного дробу на еквівалентну
функцію:
а)
=
=
;
б)
=
=
,
бо
функція
є нескінченно великою при x
;
в)
=
=
=
0,
оскільки
функція
є нескінченно малою при x
.
4.9. Визначні границі
-
Перша визначна границя – це границя
. (4.5)
Доведення. Зауважимо, що при обчисленні цієї границі не можна скористатись властивістю 4 в) границь, тому що границя знаменника дорівнює нулю.
Рис. 4. 3
.
Знайдемо площі трикутників АОВ
і АОС
та сектора АОВ.
SAOB
=
;
SAOC
=
;
Sсектора
AOB
=
.
За малюнком SAOB < Sсектора AOB < SAOC, отже
.
Оскільки
sin
x
> 0
при x
( 0;
,
можемо розділити ці нерівності почленно
на
.
Одержимо
або
.
Через
парність функцій
і
ці нерівності зберігаються і при x
(–
;
0). При цьому
і за властивістю 6 виходить, що
.
Наслідки.
1.
;
2.
;
3.
.
Таким чином, згідно з означенням еквівалентних функцій (4.2), при x 0
sinx x;
tgx x;
arcsinx x;
arctgx x.
Очевидно, що всі ці співвідношення залишаться в силі, якщо замінити в них x на яку-небудь нескінченно малу функцію.
Приклад.
Обчислити
.
=
=
=
=
.
-
Друга визначна границя:
, (4.6)
де е 2, 718 – стала Ейлера.
Наслідок. Нехай (x) – нескінченно мала функція, а (x) – нескінченно велика при x x0. Тоді
. (4.7)
Доведення. Зрозуміло, що рівність (4.6) збережеться, якщо замінити x на будь-яку нескінченно велику функцію. Зробимо деякі арифметичні перетворення:
.
Оскільки
(x)
–
нескінченно
мала
функція,
то
–
нескінченно
велика
при x
x0.
Таким чином,
е
при x
x0.
Звідси і виходить рівність (4.7).
Приклад.
Обчислити
.
Розв'язання.
Тут
згідно
з еквівалентністю (4.3)
,
а покажчик степеня нескінченно великий
при x
,
тобто маємо невизначеність типу
.
Саме такого характеру невизначеність
у виразі (4.6). Щоб скористатись наслідком
(4.7), перетворимо заданий вираз, виділивши
в дужках одиницю:
=
=
=
=
=
=
=
.