5. Моделювання фрагмента індивідуальної бесіди

Головна мета цього етапу заняття — формування уміння планувати та уявляти ситуацію педагогічної взаємодії в процесі індивідуальної бесіди з учнем.

Студентам пропонують змоделювати в аудиторії фрагмент бесіди на тему «Причини низької успішності навчання школяра», а також розробити варіанти бесіди для учнів з низьким та високим рівнями успішності у навчанні.

Завдання для студентів. 1) розробити стратегію взаємодії з учнем, який навчається добре; визначити можливі причини його тимчасових труднощів у навчанні; підготувати програму подолання учнем цих труд­нощів; 2) розробити стратегію взаємодії з учнем, який має низький рівень успішності у навчанні; назвати вірогідні причини його неуспішності; підготувати програму роботи з ним; 3) парами програти свої варіанти взаємодії; проаналізувати у групі, чиє рішення було ефективнішим.

3. Виконання вправ на розвиток професійної комунікативності

Вправа 1. Ознайомтеся з книгою В. Леві «Мистецтво бути іншим» (розділ «Геній спілкування»). Опишіть особливості вашої особистості іа допомогою запропонованих автором психологічних характеристик «генія спілкування». Відзначте сильні і слабкі сторони своєї комуніка­тивної підготовки.

Вправа 2. Ознайомтеся з відеозаписом фрагментів уроку кількох учителів. Проаналізуйте рівень їхньої професійної комунікативності. ГІ ідготуйте рекомендації щодо удосконалення їхніх професійно-комуні­кативних здібностей.

Вправа 3. Розробіть кілька педагогічних ситуацій, в яких учитель організував би відомі вам моделі педагогічного спілкування. Варіанти запропонованих ситуацій обговорюються в групах студентів.

Упродовж заняття потрібно організувати роботу студентів із фор­мування елементарних навичок спілкування. Для цього варто викорис­тати наступні вправи.

Вправа 4. Оберіть партнера для спілкування, запропонуйте йому обговорити цікаву проблему. Ваш співрозмовник є лідером контакту, ■и посідаєте позицію пасивного слухача. Потрібно перехопити ініціа­тиву у спілкуванні. Вправу вважають виконаною, якщо вам вдалося їм і нити тему розмови.

Для студентів, які мають високі показники розвитку комунікатив­ності, цю вправу слід ускладнити, залучивши, наприклад, до розмови двох одногрупників, і змінити тему бесіди. Аналізуються прийоми, за Допомогою яких студентам удалося перехопити ініціативу.

Вправа 5. Візьміться за руки і утворіть коло. Іншим учасникам про­понується по черзі увійти в це коло, використовуючи різні способи (прохання, гумор, питання, натяк, наказ).

Мета спілкування — дістати дозвіл пройти крізь коло. Аналізують­ся прийоми встановлення контакту.

Вправа 6. Реалізуючи всі стадії спілкування (як мовні, так і до-М(ніні), організуйте взаємодію з присутньою в аудиторії людиною.

Оцінка роботи студента має враховувати наявність усіх стадій спілку­вання: орієнтацію в об'єкті, привернення до себе уваги, «зондування» особливостей об'єкта та його схильності до спілкування, власне вербальне Риїлкування,зворотний зв'язок.

4. Моделювання педагогічної ситуації:

проведення початкового етапу індивідуальної бесіди

для встановлення емоційного контакту зі співрозмовником

Готуючись до цього етапу, студенти мають ознайомитися з працями А. Добровича, В. Леві, Д. Карнегі, в яких розкрито секрети чарівності й привабливості у спілкуванні.

У встановленні емоційного контакту виокремлюють такі особливості самопрезентації: погляд (він має бути прямим, променистим, теплим), голос (багатий на тембральні відтінки), ритм мовлення, його виразність. Особливе значення має спрямованість мовця, врахування інтересів і потреб співрозмовника у виборі теми бесіди. Завдання початкового ета­пу бесіди — створення психологічної спільності, почуття «ми» із співроз­мовником, її досягнення можливе через пошук спільних інтересів, звер­нення до особистого досвіду співрозмовника, демонстрування власної прихильності й доброзичливості.

Під час підготовки до початкового етапу індивідуальної бесіди сту­денти також мусили:

1) подумки описати свого «учня» (стать, вік, індивідуальні психо­логічні особливості, інтереси, захоплення і т. ін,);

2) спробувати визначити ті грані особистості учня, які викликають симпатію, прихильність, можуть стати підґрунтям для створення почут­тя «ми» у взаємодії. І навпаки, подумати про ті якості вихованця, що ускладнюватимуть процес наближення та взаєморозуміння між учите­лем і учнями;

3) на підставі здобутої під час психологічного аналізу попередньої інформації про особливості наступної педагогічної взаємодії розроби­ти початковий етап індивідуальної бесіди, використовуючи різні спосо­би для встановлення емоційного контакту. Продумати дії з виявлення загальних інтересів, «згод» з учнем.

Студенти ознайомлюють аудиторію із ситуацією і демонструють фрагмент розробленої бесіди.

Головна мета роботи — аналіз комунікативної поведінки студентів під час організації емоційного контакту із співрозмовником на початко­вому етапі бесіди. Обговорення причин, які ускладнювали організацію контакту, пошук шляхів удосконалення комунікативної поведінки.