Лабораторна робота № 5
Процедури та функції.
Концепція структурного програмування полягає в тому, що будь-яку складну чи громіздку задачу потрібно звести до послідовності простіших підзадач, записати підпрограми для їхнього розв'язування і створити головну програму, яка складається з викликів цих підпрограм.
Застосування підпрограм робить програму структурно більш зрозумілішою, економить пам'ять, дозволяє писати програми великого розміру. В мові Turbo Pascal є два види підпрограм. А саме: процедури та функції. Вони відрізняються між собою описом, способом виклику а також поверненням результату. В головній програмі всі підпрограми розміщуються зразу після описової частини програми до оператора Begin.
Опис процедури:
PROCEDURE ім’я_процедури(ім’я_параметру1:тип;
ім’я_параметру2:тип;
Var ім’я_параметру3:тип);
BEGIN
{ тіло процедури }
END;
Ім'я процедури вибирає сам програміст. В списку формальних параметрів переліковуються всі параметри, які використовує процедура разом із зазначенням їх типу. Деякі параметри призначені для передачі даних в процедуру, інші для повернення результату в ту програму, яка її викликала.
Процедура повертає значення, що визначається через параметри-змінні, які описуються, як VAR ім’я_параметру3:тип; у списку параметрів. Параметри, що описуються, як ім’я_параметру2:тип; називаються параметрами-значеннями. В розділі локальних даних (може бути відсутнім) описуються тільки ті змінні, які використовуються самою процедурою. Глобальні змінні описуються в головній програмі. Вони можуть бути використаними як в основній програмі так і в підпрограмах. Результати роботи підпрограма повертає до основної програми через формальні параметри та глобальні дані.
Оператор виклику процедури:
Ім’я_процедури(фактичні значення параметрів);
Опис функції:
FUNCTION ім’я_функції(ім’я_параметру:тип):тип_значення_ функції;
BEGIN
{ тіло функції, в кінці тіла обов’язковий оператор
ім’я_функції:=значення; }
END;
Функція має свій тип це може бути скалярний тип тобто: цілий, дійсний, логічний, символьний, та рядковий.
Виклик функції можливий через оператор присвоєння або через параметр процедури або іншої функції:
Ім’я змінної:= імя_функції(фактичні значення параметрів);
Write (імя_функції(фактичні значення параметрів));
Функція завжди визначає тільки одне значення і повертає його до головної програми через своє ім’я.
Відносно формальних параметрів, локальних та глобальних даних, в функції діють такі ж вимоги, як і в процедурах.
Формальні параметри – це локальні змінні, що використовуються тільки в тілі процедури або функції. Фактичні параметри підставляються під час виклику процедури або функції та змінюють формальні параметри.
Для опису параметрів використовується розділ типів користувача:
TYPE ім’я_типу = стандартний_тип;
В а р і а н т и з а в д а н ь
Задані дійсні числа Х <>0, Е >0. Обчислити суму з точністю до Е(10-3). Визначити кількість доданків. В процесі обчислення вивести на екран проміжні результати.
1.
2
.
3.
4.
5 .
6
.
7 .
8
.
9. Обчислити
значення змінної
для значень Х на інтервалі [-3,3]
з кроком 0,5; для значень Х розташованих
на інтервалі [-4,5;
4,5]
з кроком 0.25. Роздрукувати таблицю
значень Р та Х.
10. Знайти
значення змінної
з точнністю до 10-3
для значень Х на інтервалі [1;
3]
з кроком 0.25; на інтервалі [2;3]
з кроком 0.25; на інтервалі [1;
4] з
кроком
0.5.
Організувати друк таблиці значень Х
та У.
-
Обчислити значення У по формулі
-
У=
Де Amax, Bmax, Dmax – максимальні елементи масивів А, В, D
-
Обчислити значення суми
та організувати друк проміжних результатів всіх змінних з параметром К для слідуючих значень Х= 3, 16; 2,1;5
13.
Обчислити значення змінної А по формулі
де С та В одновимірні масиви.
14.
Обчислити значення функції
для
значень Х розташованих на інтервалах
[-1.5;1.5]
з
кроком 0.5
[-3;3]
з кроком 0.25
Передбачити
недопустимість ділення на 0.
Організувати друк значень Х та У.
15. Знайти для слідуючих значень аргументу Х= 2,5; 2,71; 4,6; значення функції, якщо початкова інформація задана таблицею
Х 0 2 4 6 8 10
У 0 1,35 5,16 10 17,4 36,5
Відомо що
де
16. Обчислити значення U за формулою
Де числа Х та У задані, а С0, А0,В0, кількість нульових елементів в одновимірних масивах.
В варіантах 17-20 знайти перші 10 членів послідовності заданих формулами.
17.
18.
19.
20.
