25

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра історії філософії

Укладач: доктор філософ. н., проф. Прокопов Д. Є.

«НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ»

Частина І

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності «релігієзнавство»

Затверджено

на засіданні кафедри історії філософії

Протокол № ___

від «___» ________2011 р.

Зав. кафедри______проф. Ярошовець В. І.

Декан філософського факультету

___________ проф. Конверський А. Є.

КИЇВ - 2011

Робоча програма з дисципліни «НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ»

Укладач: доктор філософських наук, проф. Прокопов Д. Є.

Лектор: доктор філософських наук, проф. Прокопов Д. Є.

Викладач: доктор філософських наук, проф. Прокопов Д. Є.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«___» ____________2011 р.

__________доц. Кравчук А. А.

ВСТУП

Дана дисципліна “Німецька філософія Нового часу” є базовою нормативною дисципліною для спеціальності “релігієзнавство”. Викладається на ІІІ і VI курсі в ІІ та І семестрах в обсязі 106 годин (І семестр 54 год., ІІ семестр 52 год.) , з них лекцій 70 годин (І семестр 36 год., ІІ семестр 34 год.), семінарських 36 годин (І семестр 18 год., ІІ семестр 18 год.). Закінчується заліком в ІІ та іспитом в І семестрі.

Нормативний курс “Німецька філософія Нового часу” передбачає ознайомлення студентів філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з особливостями розвитку німецької філософії ХVII – ХІХ ст.. Курс має важливе значення для розширення та поглиблення знань студентів в галузі історико-філософської науки і виступає неодмінною складовою підготовки сучасних фахівців-філософів.

Метою і завданням навчальної дисципліни “Німецька філософія Нового часу” є:

1. Ознайомлення студентів з історико-філософськими аспектами формування і розвитку німецької новочасної філософської думки.

2. Формування у студентів базових знань про розвиток німецької філософії як основної складової зарубіжної філософії, а також концептуальне бачення й розуміння сутності тих філософських систем, які були розроблені в період з другої половини ХVII ст. по першу половину ХІХ ст. на німецьких теренах.

3. Формування у студентів розуміння цілісної концептуальної картини німецької філософії Нового часу як багатогранного та багатоскладового історико-філософського явища.

Предмет навчальної дисципліни “Німецька філософія Нового часу” включає:

1. Закономірності, основні періоди, специфічні риси, історичну та культурну обумовленість німецької філософії Нового часу.

2. Філософські системи окремих представників німецької філософії Нового часу, які справили значний вплив на подальший розвиток філософської думки.

3. Способи розв’язання основних філософських проблем (онтологічних, гносеологічних, етичних, соціально-політичних, правових, релігійних) у працях представників німецької філософії Нового часу.

Вимоги до знань і вмінь.

Студент повинен вміти:

1. Самостійно працювати з першоджерелом.

2. Аналізувати матеріал і самостійно проводити історико-філософську роботу з опрацювання текстів.

3. Вільно володіти термінологічно-категоріальним апаратом філософського дослідження.

4. Здійснювати порівняльний аналіз різних філософських систем у межах одного історико-філософського періоду.

Студент повинен знати:

1. Основні напрямки становлення німецької філософії Нового часу.

2. Умови та особливості розвитку німецького Просвітництва.

3. Загальні характеристики трансцендентальної філософії.

4. Специфіку німецького романтизму та ірраціональної філософії.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Нормативна навчальна дисципліна “Німецька філософія Нового часу” надає студентам можливість сформувати необхідну теоретичну базу для самостійного та аудиторного вивчення таких дисциплін як “Філософія ХІХ ст.”, “Сучасна зарубіжна філософія”. Водночас до кола питань, що розглядаються в курсі входять тексти, які складають невід’ємну частину таких дисциплін як “Етика”, “Філософія релігії”, “Історія держави і права”. Дисципліна забезпечує базові теоретичні знання для набуття навичок практичної роботи з філософськими текстами, що є необхідним елементом фахової підготовки сучасного філософа, викладача філософських дисциплін.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100–бальною шкалою.

Формою контролю є залік, вагове співвідношення (у відсотках) модульного та підсумкового контролю встановлюється 60% : 40%.

	Змістовий модуль (ЗМ1)	Змістовий модуль (ЗМ2)	Залік	Разом (підсумкова оцінка)
Вагові коефіцієнти (%)	30%	30%	40%	100%
Оцінка (бали)	0-30	0-30	0-40	0-100

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни.

Розрахунок максимальної кількості балів по модулях за роботу студента протягом навчального семестру здійснюється за наступною таблицею:

Форма роботи	Кількість балів мінімальна	Кількість балів максимальна
Модуль №1 Виступ на семінарі Доповнення на семінарі Тематичний тест	10 мін.5 виступів – 2 бали за виступ 1 1	25
Модуль №2 Виступ на семінарі Доповнення на семінарі Тематичний тест	10 мін.5 виступів – 2 бали за виступ 1 1	25
Підсумковий тест	0	10
Підсумкова форма контролю (залік/іспит)	0	40
Загальна кількість балів по модулях	20	50
Загальна підсумкова кількість балів	20	100

Розрахунок підсумкової оцінки за курс:

ПО = ЗМ 1 + ЗМ 2 + залік

Контроль знань.

Контроль знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати за одне семінарське заняття становить 4 бали, які складаються з 2 балів за виступ, 1 бала за попередній контроль готовності до семінарського заняття та 1 бала за доповнення.

Підсумковою формою контролю студента є складання заліку, який оцінюється із розрахунку максимально можливої оцінки в 40 балів. При цьому студент допускається до складання іспиту за умови, якщо протягом поточного року він набрав не менше 16 балів.

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – “незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – “незадовільно” з можливістю повторного складання;

60-64 – “задовільно” (“достатньо”);

65-74 – “задовільно”;

75-84 – “добре”;

85-89 – “добре” (“дуже добре”);

90-100 – “відмінно”.

Шкала відповідності

За 100 бальною шкалою	За національно шкалою
90-100	5	відмінно	зараховано
85-89	4	добре
75-84
65-74	3	задовільно
60-64
35-59	2	незадовільно	незараховано
1-34

НАВЧАЛЬНО-Тематичний план лекцій і семінарських занять

№ лекції	Назва лекції	Лекції	Семінари	Самостійна робота
Змістовий модуль 1
1	Німецька філософія Нового часу та німецька класична філософія	2
2	Становлення просвітницької філософії	2
3	Метафізичні проблеми філософії Г.В.Ляйбніца	2	2
4	Етико-теологічні погляди Г.В.Ляйбніца	2	2	1
5	Популярна філософія Х.Вольфа.	2
6	Рецепція вольфівської філософії.	2
7	Німецький пантеїзм кінця ХVII – початку XVIІI ст.	2		1
8	Просвітницький гуманізм другої половини XVIІI ст	2
9	Становлення і розвиток філософії романтизму.	2
10	Філософські погляди Новаліса, Ф.Гельдерліна, Ф.Шляйєрмахера.	2	1
	Модульна контрольна робота 1		1
Змістовий модуль 2
11	Становлення філософії І.Канта.	2	2
12	Розвиток критицизму в до критичній філософії І.Канта	2	2	1
13	"Критика чистого розуму".	2	2	1
14	"Критика чистого розуму".	2	2	2
16	Практична філософія І.Канта.	2	2	1
17	Філософія історії І.Канта.	2	1	1
18	Від І.Канта до Й.Фіхте.	2
Модульна контрольна робота 2			1
	ВСЬОГО	34	18	10

Загальний обсяг 62 год., в тому числі:

Лекцій – 34 год.

Семінарів – 18 год.

Самостійна робота – 10 год.

Змістовий модуль 1

Тема І. Місце німецької філософії Нового часу в історико-філософському контексті.

Лекція 1. Німецька філософія Нового часу та німецька класична філософія.

Поняття німецької класичної філософії та її відношення до німецької філософії Нового часу. Структура німецької філософії Нового часу: німецьке Просвітництво; трансцендентальна філософія; філософія романтизму; ірраціональна філософія. Місце німецької філософії Нового часу в історико-філософській науці.

Література

1. Булатов М.А. Немецкая классическая философия. Часть І. Кант, Фихте Шеллинг. – К., 2003.

2. Гулыга А.В. Немецкая класичесская философия.

3. Кушаков Ю.В. Карл Маркс і кінець класичної німецької філософії.// Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Матеріали наукових доповідей. Частина І. – К., 1997.

4. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М.,1976.

5. Французкое просвещение и революция. – М., 1989.

6. Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии. // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Т.21.

Завдання для самостійної роботи

1. Поясніть, що саме дає підстави розрізняти терміни “німецька класична філософія” та “німецька філософія Нового часу”.

2. Що мається на увазі, коли вживається термін “класичний”?

3. Обґрунтуйте, яку роль відіграла німецька філософія Нового часу в історико-філософському розвиткові.

Рекомендована література

[1, 2, 18, 19,26, 46,]

Тема ІІ. Німецьке Просвітництво.

Лекція 2.Становлення просвітницької філософії .

Історично-політичні умови становлення німецької філософії Нового часу. Специфічні риси філософії німецького Просвітництва. Культурно-філософський контекст розвитку німецького Просвітництва: німецький гуманізм (Роттердармський), пієтизм (Штош), спінозизм (Лау, Вайгель) та популярна філософія (Чирнгауз).

Література

1. Амельченко Н. Прометей на скелі сучасності (образ Просвітництва в сучасній культурі) // Філософська думка. – 1999. – №5.

2. Баскин М.П. Философия немецкого Просвещения. – М.,1954.

3. Жучков В.А. Из истории немецкой философии ХVIII века (предклассический период). – М., 1996.

4. Кант И. Ответ на вопрос “Что такое Просвещение?” // Кант И. Сочинения в 6 томах. – М., 1966. – Т.6.

5. Фуко М. Что такое Просвещение? // Фуко М. История безумства в классическую эпоху. – М., 1998.

6. Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика Просвещения. Философские фрагменты. – М.-СПб., 1997.

Завдання для самостійної роботи

1. Чому саме, на вашу думку, філософія Просвітництва в Німеччині з’явилась пізніше ніж в інших західноєвропейських країнах?

2. Які причини спонукали німецьких філософів до розгляду проблеми мови та народу?

3. Які функції виконував пієтизм? Що це таке?

4. Поясніть, чому філософія Спінози стала одним з головних ідейних джерел німецького Просвітництва.

Рекомендована література

[1, 2, 10, 73]

Лекція 3. Метафізичні проблеми філософії Г.В.Ляйбніця.

Ляйбніц про роль історико-філософської традиції. Про необхідність реформи метафізики. Поняття субстанції в філософії Ляйбніца (метафізичний атом,субстанціальна одиниця, монада). Основні властивості субстанції. Гносеологічна система Ляйбніца.

Семінар 1. Філософія Г.В.Ляйбніца..

План.

1. Проект примноження наук.

2. Походження мови та її значення.

3. Ляйбніцеве розуміння метафізики.

4. Поняття субстанції, “монада”.

5. Основні властивості матерії.

Література до семінару

1. Лейбниц Г.В. Монадология. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.1.

2. Лейбниц Г.В. Материя взятая в себе. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.1.

3. Лейбниц Г.В. Начала природы и благодати основанные на разуме. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.1.

4. Лейбниц Г.В. О приумножении наук. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.1.

5. Лейбниц Г.В. Об усовершенствовании первой философии и о понятии субстанции. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.1.

6. Лейбниц Г.В. Рассуждение о метафизике. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.1.

7. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленой гармонии. // Лейбниц Г.В. Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.2.

Завдання для самостійної роботи

1. Що стало причиною полеміки між Ляйбніцом і Локком?

2. Поясніть, що означає поняття “зловживання словами” у Ляйбніца.

3. Визначте відношення ляйбніцівської філософії до раціоналізму та емпіризму.

Рекомендована література

[1, 2, 10, 37, 46]

Лекція 4. Етико-теологічні погляди Г.В.Ляйбніца..

Вчення про Бога. Проблема теодицеї у філософії Ляйбніца. Проблема співвідношення свободи й необхідності. Проблема зла та причини його походження. Ляйбніцівське "боговиправдання".

Семінар 2. Гносеологія та теологія Г.В.Ляйбніца.

План.

1. Лейбніц про вроджені поняття та ідеї.

2. Про особливості процесу пізнання.

3. Співвідношення віри і розуму.

4. Бог та свобода.

5. Сутнісні виміри існування зла.

Література до семінару

1. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленой гармонии. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1983. – Т.2.

2. Лейбниц Г.В. Размышления об “Опыте о человеческом разумении” господина Локка. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1983. – Т.2.

3. Лейбниц Г.В. Опыты теодицеи о благости божией, свободе человека и начале зла.. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1989. – Т.4.

Завдання для самостійної роботи

1. Яку роль виконує поняття “наперед встановлена гармонія”?

2. Що важливого було віднайдено Ляйбніцем в феномені істини?

3. Чому, за Ляйбніцем, ми живемо у найкращому із світів?

4. Чи не суперечить теорія множинності світів поняттю єдиного Бога?

Рекомендована література

[1, 2, 10, 34, 37, 46]

Лекція 5. Популярна філософія Х.Вольфа.

Місце і роль Християна Вольфа в розвитку німецької та європейської філософії. Систематизація філософських наук: складові теоретичної та практичної філософії. Гносеологічна проблема Х.Вольфа. Ідея Бога й свободи.

Література

1. Вольф Х. Метафизика. // Философия Вольфа в России. – СПб., 2003.

2. Вольф Х. Онтология. // Философия Вольфа в России. – СПб., 2003.

3. Лейбниц Г.В. Монадологія. // Сочинения в 4-х томах. – М.,1982. – Т.1.

4. .Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т.2. - СПб., 1994.

Завдання для самостійної роботи

1. Обґрунтуйте, чому більшість творів Вольфа мають назву “Розумні думки про…”.

2. Що означає поняття “первинна річ” у Вольфа?

3. Які сфери культури були виокремлені Вольфом у самостійні площини?

Рекомендована література

[1, 2, 10, 46]

Лекція 6. Рецепція вольфівської філософії.

Пієтизм і Вольф. Критика логічного методу Вольфа (А.Рюдігер). Ілюзорність вольфівської системи в тлумаченні Х.Крузія. Емпірична критика Х.Вольфа Й.Тетенсом.

Рекомендована література

1. Історія філософії. Підручник. / За ред. В.І.Ярошовця. – К., 2007. – Т.1.

2. Реале Д., Антисери Дж. Западня философия от истоков до наших дней.

3. Христиан Вольф и философия в России. – СПб., 2001.

Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте ставлення пієтистів до ідей Вольфа.

2. В чому полягала основна вада вольфіанства за Рюдігером?

3. Поясніть мету і завдання науки телематології за Х.Крузієм?

4. Що стало причиною непорозумінь у метафізиці за Й.Тетенсом?

Рекомендована література

[1, 2, 3, 10]

Лекція 7. Німецький пантеїзм кінця ХVIII – початку ХІХ ст.

Особливості німецького спінозизму (Г.Е.Лессінг). Пантеїстична філософія історії (Й.Г.Гердер). Натуралістичний пантеїзм (Й.В.Гете).

Література

1. Гердер Й.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.

2. Гете И.В. Избранные философские произведения. – М., 1964.

3. Лессинг Г.Э. Избранные произведения. – М., 1953.

4. Зиммель Г. Гете. // Избранное. – М., 1996. – Т.1.

5. Кант И. Рецензия на книгу И.Г. Гердера "Идеи философии истории человечества". // Сочинения в 6-ти томах. – М., 1966. – Т.6.

6. Лессинг Г.Э. Лаокоон, или о границах живописи и поэзии. – М., 1957.

Завдання для самостійної роботи

1. Поясніть в чому проявлявся універсалізм філософських та наукових здобутків Гете ?

2. Чому Гердер не обмежився “земним планом” історії?

3. Розкрийте особливості відношення Лессінга до проблем релігії?

Рекомендована література

[1, 2, 30, 55, 67]

Лекція 8. Просвітницький гуманізм другої половини ХVIII ст.

Ідея гуманності Г.Е.Лессінга. Гуманність і природа у філософії історії Й.Г.Гердера. Гуманність та історія в теорії культури Фр.Шіллера. Співвідношення мистецтва, науки і моральності.

Література

1. Гердер Й.Г. Мова і національна індивідуальність. // Націоналізм. Антологія. – К.,2006.

2. Гердер Й.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.

3. Шіллер Фр. Листи про моральне й естетичне виховання. – К., 1996.

Завдання для самостійної роботи

1. Обґрунтуйте, в чому проявилась естетизація просвітницької філософії.

2. Який зв’язок між етикою і релігією прослідковується у філософії Гердера.

3. Що є сутнісною рисою нації? Які причини вбачає Гердер у формуванні саме таких рис народу?

Рекомендована література

[1, 2, 3, 6, 30,]

Тема ІІІ. Філософія німецького романтизму.

Лекція 9. Становлення і розвиток філософії романтизму.

Історичні та соціокультурні умови становлення філософії німецького романтизму. Філософія абсолютного ідеалізму Ф.Шлегеля. Філософія історії. Філософія культури Ф.Шлегеля.

Література

1. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М., 1978.

2. Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ, 2003.

3. Шлегель Фр. Эстетика, философия, критика. В 2-х томах. – М., 1983.

Завдання для самостійної роботи

1. В чому проявлялась "фестивальність" німецького романтизму?

2. Чому місто Єна стало осередком зародження та розвитку німецького романтизму?

3. Якому філософському напрямку філософія романтизму була альтернативою?

4. Чи можна вважати філософію романтизму одним з джерел філософії Шеллінга?

Рекомендована література

[1, 2, 23, 36]

Лекція 10. Філософські погляди Новаліса, Ф.Гельдерліна, Ф.Шляйермахера.

Магічний ідеалізм Новаліса. Філософія історії Новаліса. Естетичний пантеїзм Гельдерліна. Філософсько-історичне вчення Гельдерліна. Філософія релігії Ф.Шляйермахера.

Семінар 3. Природа й релігія в романтизмі..

План.

1. Ідея Природи в магічному ідеалізмі Новаліса.

2. Драма творчості й особистості Гельдерліна.

3. Соціокультурний ідеал Гельдерліна.

4. Проблема індивідуальності у філософії Шляйермахера.

5. Сутність релігії за Шляйермахером.

Література до семінару

1. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М., 1989.

2. Гарденберг Фридрих (Новалис). Вера и любов или мораль и королева // Эстетика немецких романтиков. – М., 1987.

3. Гельдерлин Фр. Сочинения. – М., 1969.

4. Новалис .Фрагменты. // Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.

5. Шлейермахер Ф. Речи о религии к образованным людям её презирающим. – М., 1994.

6. Цвейг С. Гельдерлин. // Сочинения в 7 томах. – М.,1963. – Т.6.

Завдання для самостійної роботи

1. Поясніть, який сенс вкладав Новаліс в поняття "дитинство"?

2. Чому для романтиків взірцем була саме Античність? Які сфери античної культури згодом можуть бути використані в якості філософського органону?.

3. Що, на вашу думку, мав на увазі Шлейермахер під поняттям "герменевтика"?

Рекомендована література

[1, 2, 6, 15, 21, 36]

Модульна контрольна робота № 1. (1 година).