
- •Фізичних величин Теоретичні відомості
- •Похибки прямих вимірювань
- •Похибки непрямих вимірювань
- •Лабораторна робота № 1 визначення електроємності конденсатора за допомого гальванометра
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 визначення внутрішнього опору джерела струму та опору ділянки кола методом амперметра і вольтметра
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 визначення питомого опору провідника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення заряду електрона
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 6 зняття вольт-амперної характеристики напівпровідникового діода
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8 визначення показника заломлення скляної плоскопаралельної пластинки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 визначення оптичної сили збиральної і розсіювальної лінз
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 11 дослідження залежності сили фотоструму від поверхневої густини потоку випромінювання
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 12 визначення найбільш імовірної величини потужності еквівалентної дози опромінення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
Контрольні запитання
1. Назвіть складові елементи напруженості поля земного магнетизму.
2. В яких точках земної поверхні кут нахилення рівний нулю, а в яких - 90o?
3. Як зорієнтована магнітна стрілка в магнітному полі Землі?
4. Сформулюйте закон Біо-Савара-Лапласа.
5. Чому дорівнює і як зорієнтована напруженість магнітного поля в центрі колового струму?
6. Де знаходиться північний магнітний полюс Землі?
7. Поясніть будову і принцип дії тангенс-гальванометра.
8. При яких кутах відхилення стрілки найменша похибка? Поясніть.
9. Яка з вимірюваних величин вносить в результат найбільшу (найменшу) похибку?
10. Определіть на основі закону Ампера силу, що діє на заряджену частинку в магнітному полі.
Лабораторна робота № 8 визначення показника заломлення скляної плоскопаралельної пластинки
Обладнання: скляна плоскопаралельна пластинка, лінійка, чотири шпильки.
Теоретичні відомості
Другий закон заломлення світла вперше був визначений експериментально. Його можна виразити формулою
,
(8.1)
де
- кут падіння променя в першому середовищі,
- кут заломлення в другому середовищі,
- показник заломлення другого середовища
відносно першого.
Якщо на шляху вузького пучка світла поставити плоскопаралельну скляну пластинку, то згідно з законом заломлення цей пучок вийде з пластинки в повітря паралельно до початкового напрямку. Для людини, яка веде спостереження, видається, що вихідні променя є продовженням вхідних (наче б не було заломлення) (рис. 26). На цьому, власне, ґрунтується ця робота.
Рис. 26
Порядок виконання роботи
1. Покласти пластинку на сторінку зошита і обрисувати паралельні грані.
2. Не зміщуючи пластинки, встромити одну шпильку зі свого боку біля самої грані, а другу – на відстані 3-5 см від першої з цього ж боку, але так, щоб пряма, яка їх з’єднує (АВ на рис. 27), не була перпендикулярна до грані пластинки. Після цього дивлячись через пластинку в напрямку АВ, встромити ще дві шпильки з протилежного боку – одну (С) біля самої грані, а другу – далі, але так, щоб усі їх було видно на одній прямій.
Рис. 27
3 Зняти пластинку, вийняти шпильки і з’єднати між собою точки А з В, В з С і С з D, та провести перпендикуляри до слідів граней в точках В і С (рис. 28). На прямій ВА відкласти відрізок ВМ=ВС і побудувати прямокутні трикутники КВМ та ЕВС.
4. Оскільки
,
то визначимо значення синусів цих кутів
через сторони відповідних прямокутних
трикутників
, (8.2)
(8.3)
Тоді
(8.4)
Отже, формула (8.4) є робочою формулою для визначення показників заломлення скла відносно повітря.
Лінійно треба виміряти відрізки МК і ЕС.
Рис. 28
5. Досліди
повторити п’ять разів для різних значень
кута
і результати вимірювань та обчислень
занести в таблицю:
№ п/п |
МК |
ЕС |
n |
∆n |
Е |
|
|
|
|
|
|